Освітня програма 2021-2022 навчальний рік
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1.1. Призначення ЗЗСО, мета та засоби його реалізації
1.2. Нормативно-правове забезпечення
1.3. Напрямки реалізації освітньої програми
1.4. Права та обов’язки здобувачів освіти
1.5. Принципи реалізації освітньої програми
-
- Структура 2021-2022 навчального року
- Особливості організації освітнього процесу
- Робочий навчальний план
- Система оцінювання навчальних досягнень учнів
- Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі
- Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закладу
РОЗДІЛ ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
2.1. Загальні положення освітньої програми І ступеня
2.2.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів
2.3.Очікувані результати навчання та компетентностей учнів
2.4.Форми організації освітнього процесу
2.5.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти
2.6. Освітня програма 1- 4 класів (НУШ)
2.7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
РОЗДІЛ ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ
3.1. Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня
3.2. Загальний обсяг навчального навантаження. Навчальний план
3.3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
(реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
3.4. Перелік навчальних програм
3.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
3.6. Форми організації освітнього процесу
3.7. Очікувані результати навчання за освітніми галузями
3.8. Модель випускника основної школи
3.9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
РОЗДІЛ ІV. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ
4.1. Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня
4.2. Загальний обсяг навчального навантаження. Навчальний план
4.3. Перелік навчальних програм
4.4. Реалізація освітніх галузей
4.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
4.6. Форми організації освітнього процесу
4.7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
4.8. Модель випускника старшої школи
4.9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
РОЗДІЛ V. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ
З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
РОЗДІЛ VІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
РОЗДІЛ VІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
РОЗДІЛ VІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
ВСТУП
Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.
Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).
Освітня програма Кошелівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Пулинської селищної ради Житомирської області є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна освіта) ступенях навчання. Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.
Освітня програма містить:
-вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
-перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;
-загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;
-опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;
-форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання (екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем);
-організація різних форм навчання: традиційного (мережевого очного), змішаного (з використанням технологій дистанційного навчання) та за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти);
-опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
Освітня програма схвалюється педагогічною радою школи та затверджується директором, оприлюднюється на веб-сайті школи.
На основі освітньої програми школа складає та затверджує навчальний план на навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Термін реалізації програми: 2021-2022 роки
Структура програми:
І розділ – Пояснювальна записка.
ІІ розділ – Початкова освіта.
ІІІ розділ – Базова середня освіта
IV розділ – Профільна середня освіта.
V розділ – Організація освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами
VІ розділ – Організація індивідуального навчання
VІІ розділ – Організація дистанційного навчання
VІІІ розділ – Система внутрішнього забезпечення якості освіти
РОЗДІЛ І
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до робочої освітньої програми
Кошелівської ЗОШ І – ІІІ ступенів
на 2021-2022 н.р.
1.1. Призначення ЗЗСО, мета та засоби його реалізації
Кошелівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.
Організація здобуття освіти у Кошелівській загальноосвітній школі здійснюється за формами, визначеними законодавством України, наказами МОН України та Статутом школи: інституційна (денна), індивідуальна (педагогічний патронаж, сімейна (домашня) форми, екстернат).
Школа несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:
- безпечні умови освітньої діяльності;
- дотримання державних стандартів освіти;
- дотримання фінансової дисципліни.
У відповідності до чинного законодавства Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
I ступінь - початкова загальна освіта;
II ступінь - базова загальна освіта;
III ступінь - середня (повна) загальна освіта.
Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.
Мета освітньої діяльності закладу:
- реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями;
- забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
- реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
- зосередження педагогічного колективу на системності і єдності в освітній діяльності для надання якісних освітніх послуг.
Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.
Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:
- формування в учнів сучасної наукової картини світу;
- виховання працьовитості, любові до природи;
- розвиток в учнів національної самосвідомості;
- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.
Освітня діяльність у Кошелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів здійснюється на засадах особистісного, компетентнісного та діяльнісного підходів та спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).
Діяльність педагогів Кошелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного працівника спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту») за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам захисту та безпеки здобувачів освіти (педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна або дистанційна форма здобуття освіти).
У школі створені та функціонують: методична рада, методичні об’єднання вчителів-предметників, методичне об’єднання класних керівників, творча група.
Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в Кошелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.
-
- Нормативно-правове забезпечення освітнього процесу
Освітня програма Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2021-2022 навчальний рік розроблена відповідно до:
- Конституції України (ст.53);
- Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р.№988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
- постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;
- постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
- постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними відповідно до постанови КМУ від 7 серпня 2013 р. №538);
- наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
- листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
- наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;
- наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
- наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
- наказу МОН України від 29.11.2019 року № 1493 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011р. №872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 09.08.2017р. №588,
- Листа міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 р. «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році»;
- Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року № 329;
- Наказу МОН від13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
- Листа МОН № 1/9-362 від 16.07.21 року «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»;
- Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205;
- Постанови МОЗ від 26.08.2021 №9 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
-
- Напрямки реалізації освітньої програми
Згідно з чинним законодавством освітній процес організовується відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:
І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;
ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;
ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю два роки.
Для реалізації освітньої програми в організації освітнього процесу забезпечити:
- логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
- використання рекомендованих форм організації освітнього процесу, використання сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
- науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
- профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
- роботу з обдарованими дітьми;
- навчання дітей з особливими освітніми потребами;
- можливість реалізації права на якісну та доступну освіту шляхом організації індивідуального та дистанційного навчання.
Для реалізації освітньої програми здійснити навчально-методичне забезпечення, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової.
Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.
Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проєктах, позакласну навчальну роботу.
Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти на кожному рівні.
Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами та інших осіб незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, соціального і майнового стану, інших ознак і обставин, у тому числі тих, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти (зокрема через відсутність профілактичних щеплень).
1.4. Права та обов’язки здобувачів освіти
Здобувачі освіти мають право на:
- навчання впродовж життя та академічну мобільність;
- індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
- якість освітніх послуг;
- справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
- відзначення успіхів у своїй діяльності;
- свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності;
- безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;
- повагу людської гідності;
- користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів;
- доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;
- особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
- інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами, осіб із соціально незахищених верств населення та осіб, що виявили бажання здобувати освіту за однією з індивідуальних форм навчання (інституційна (очна), дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж) відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.
Здобувачі освіти зобов’язані:
- виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального начального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
- поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
- відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
- дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу.
1.5. Принципи реалізації освітньої програми:
- забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
- розвиток інклюзивного освітнього середовища;
- забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
- науковий характер освіти;
- цілісність і наступність системи освіти;
- прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
- відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
- інтеграція з ринком праці;
- нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
- свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
- гуманізм;
- демократизм;
- єдність навчання, виховання та розвитку;
- виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
- формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
- формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
- формування громадянської культури та культури демократії;
- формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.
-
- Структура 2021-2022 навчального року
Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – 01.09.2021 – 24.12.2021
ІІ семестр – 12.01.2022 – 06.06.2022
Канікули:
осінні – 25.10.2021 – 31.10.2021 (7 днів);
зимові – 25.12.2021 – 09.01.2022 (16 днів);
весняні – 21.03.2022 – 27.03.2022 (7 днів).
Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної і старшої школи. Державна підсумкова атестація буде проводитись відповідно до чинного Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 8/32979.
Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО). У структурі навчального року можливі зміни.
1.7. Особливості організації освітнього процесу
Заклад здійснює освітній процес українською мовою за денною формою навчання в одну зміну, тривалість навчального тижня в закладі – 5 днів.
З метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) у 2021-2022 навчальному році освітній заклад здійснюватиме свою діяльність з урахуванням вимог санітарного законодавства, вимог встановлених Кабінетом Міністрів України на період карантину та необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів (спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення корона вірусної хвороби (COVID-19) відповідно до Постанови МОЗ від 26.08.2021 №9.
Згідно рекомендацій МОЗ пріоритетом організації освітнього процесу в закладі освіти є дотримання принципів соціального дистанціювання, правил гігієни, використання засобів індивідуального захисту та уникнення масових скупчень осіб. З цією метою для проведення навчальних занять закріплено класи за навчальними кабінетами, визначено порядок входу-виходу до та з місця проведення занять.
Режим роботи школи
Початок занять - 09.00
Кінець роботи - 18.00
Тривалість уроку:
1 клас – 35 хвилин
2-4 класи - 40 хвилин
5-11 класи - 45 хвилин
Розклад дзвінків:
№ уроку |
1 клас |
2 – 4 класи |
5 – 11 класи |
Перерва |
1 урок |
09.00 – 09.35 |
09.00 – 09.40 |
09.00 – 09.45 |
10хв |
2 урок |
09.55 – 10.30 |
09.55 – 10.35 |
09.55 – 10.40 |
15хв |
3 урок |
10.55 – 10.30 |
10.55 – 11.35 |
10.55 – 11.40 |
30хв |
4 урок |
12.10 – 12.45 |
12.10 – 12.50 |
12.10 – 12.55 |
10хв |
5 урок |
13.05 – 13.40 |
13.05 – 13.45 |
13.05 – 13.50 |
10хв |
6 урок |
|
14.00 – 14.40 |
14.00 – 14.45 |
5хв |
7 урок |
|
|
14.50 – 15.35 |
|
Індивідуальні та групові заняття,гуртки |
|
|
14.00 – 18.00 |
|
Для учнів 1- 4-х класів організовано роботу групи подовженого дня.
Мережа класів та контингент учнів
на 2021/2022 навчальний рік
2021-2022 н.р. |
||
Клас |
Кількість учнів |
Середня наповнюваність |
1 |
7 |
|
2 |
9 |
|
3 |
8 |
|
4 |
10 |
|
1-4 |
34 |
8,5 |
5 |
10 |
|
6 |
11 |
|
7 |
9 |
|
8 |
10 |
|
9 |
10 |
|
5-9 |
50 |
10 |
10 |
11 |
|
11 |
12 |
|
10-11 |
23 |
11,5 |
1-11 |
107 |
9,7 |
1.8. Робочий навчальний план
Навчальний план Кошелівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів складено відповідно до:
- 1-2 класи – Типового навчального плану за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268;
- 3-4 класи – Типового навчального плану за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від від 08.10.2019 №1273.
- 5-9 класи − Типового навчального плану за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;
- 10-11класи − Типового навчального плану за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408 в редакції наказу № 1493 від 28.11.2019 р.
Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на підсилення окремих предметів інваріантної складової, упровадження індивідуальних занять.
Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем.
У всіх класах гранично допустиме навантаження на одного учня повністю відповідає нормативам, передбаченими навчальними планами.
Години фізичної культури в 1-11 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів (накази Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 року № 682, від 05.02.2009 року №66 та від 26.08.2010 року №834).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочих навчальних планах школи (І, ІІ, ІІІ ступенів) на 2021/2022 навчальний рік, затвердженому наказом по школі №49/1 від 01.09.2021 року.
Порядок вивчення окремих предметів
Річний навчальний план Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на підсилення окремих навчальних предметів інваріантної складової, введення індивідуальних занять.
У 1-4 класах освітня галузь «Мистецтво» реалізується через викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» по 2 години на тиждень.
Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7 класах буде реалізовуватись окремими предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», викладання яких буде здійснюватися по 1 годині на тиждень з кожного предмета за державною програмою.
У 8-9 класах буде викладатись інтегрований курс «Мистецтво» (по 1 годині на тиждень) за державною програмою.
Освітня галузь «Технології» у 5-9 класах реалізується через предмет «Трудове навчання» (без поділу дівчат і хлопців).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.02.2020 № 143 у 10-11 класах вивчатиметься навчальний предмет «Захист України». Викладання предмету «Захист України» здійснюється на рівні стандарту (по 1,5 години на тиждень у кожному класі) за рахунок інваріантної складової річного навчального плану, згідно навчальних програм для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407. Поділ класу на групи окремо для юнаків та дівчат при вивченні предмета «Захист України» не здійснюється.
З обов’язково-вибіркових предметів у 10-11 класах (інформатика, технології, мистецтво) вибрано «Інформатика» та «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту. Викладання даних предметів здійснюватиметься в наступному порядку: 10 клас – 1г інформатики, 2г мистецтва, 11 клас – 2г інформатики, 1г – мистецтва.
У 2021/2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів, на які виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:
Назва навчального предмету |
Спрямування |
Клас |
Кількість годин за робочим навчальним планом |
Кількість годин |
|
І семестр |
ІІ семестр |
||||
Українська мова |
Навчальний предмет інваріантної складової |
5 |
3,5 |
3 |
4 |
6 |
3,5 |
3 |
4 |
||
7 |
2,5 |
3 |
2 |
||
Історія України |
Навчальний предмет інваріантної складової |
9 |
1,5 |
1 |
2 |
Географія |
Навчальний предмет інваріантної складової |
9 10 |
1,5 1,5 |
2 2 |
1 1 |
Хімія |
Навчальний предмет інваріантної складової |
7 10 |
1,5 1,5 |
1 2 |
2 1 |
Захист України |
Навчальний предмет інваріантної складової
|
10 11 |
1,5 1,5 |
1 2 |
2 1 |
Варіативна складова освітніх програм реалізується наступним чином:
Для учнів 1-4 класів виділено по 1 годині на проведення індивідуальних занять з учнями для корекції знань.
В основній школі відведено 0,5г на підсилення базового предмету «Історія України» у 8 класі.
В старшій школі варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової, а саме:
- 10 клас – «Математика» – 1 година; «Історія України» – 0,5 години; «Зарубіжна література» - 1 година. Всього 2,5 год.
- 11 клас – «Українська мова» - 1 година; «Математика» – 1 година; «Історія України» – 0,5 години; «Зарубіжна література» - 1 година. Всього 3,5 год.
1.9. Форми організації освітнього процесу
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок; використання технологій дистанційного навчання.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
При дистанційному навчанні застосовуються такі форми організації освітнього процесу: навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн-конференції, віртуальні екскурсії.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.
На підставі рішення педради №1 від 30.08.2021р. проведення навчальної практики та навчальних екскурсій здійснити учителями та класними керівниками в он лайн режимі (віртуальні екскурсії, подорожі, презентації навчальних проєктів, участь у конкурсах, відповідно до інтересів дітей) протягом навчального року та обліковувати на окремій сторінці класного журналу без оцінювання.
-
- Система оцінювання навчальних досягнень учнів
Важливим компонентом освітнього процесу є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків. Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна та управлінська.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
1) формувальне (поточне) оцінювання;
2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);
3) державна підсумкова атестація учнів;
4) зовнішнє незалежне оцінювання.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів
Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4- х класів закладів загальної середньої освіти» затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 у 1-4 класах рекомендовано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. Задля зручності використання в практичній діяльності оцінювальне судження запропоновано називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.
Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Рекомендовано характеризувати процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».
Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення педагогічної ради. Рішенням педагогічної ради закладу від 30.08.2021р. (протокол №1) ухвалено здійснювати оцінювання учнів 1-4 класів вербально.
Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.
За державним стандартом оцінювання має дві категорії:
- формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
- підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.
Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Тому для його ефективності вчителям потрібно дотримуватись алгоритму:
- формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
- визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
- формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
- створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
- коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
Підсумкове оцінювання учнів визначатимуть за результатами їх навчання за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, які визначили в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці. У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про навчальний поступ учня/учениці у школі протягом навчального року з усіх предметів вивчення за показниками, які відповідають визначеним типовою освітньою програмою очікуваним результатам навчання, та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Документ підписують учитель і батьки. Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в школі.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».
Формувальне (поточне) та семестрове оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання.
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у свідоцтві досягнень, що видається учневі.
Навчальні досягнення учнів, які навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог індивідуальних навчальних програм.
.
-
- Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі
Виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти (ст. 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту»). Виховання учнів у ЗЗСО здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.
Основні завдання виховної діяльності Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2021-2022 н.р. визначені відповідно до Листа МОН № 1/9-362 від 16.07.21 року «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок».
Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.
Виховний процес, як наголошується в Концепції Нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:
- морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;
- соціально-політичних – свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність.
У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України та здійснюватимуть виховну діяльність, як у попередні роки, у відповідності до наступних ключових напрямів:
- ціннісне ставлення до себе;
- ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
- ціннісне ставлення до праці;
- ціннісне ставлення до природи;
- ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
Серед основних завдань:
- національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей,
- забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини,
- формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу,
- підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності,
- підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.
Протягом 2021-2022 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:
- впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,
- проведення тижнів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологій на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
- впровадження шкільного самоврядування в освітній процес;
- ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
- запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
- впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процессу.
Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в закладі освіти має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.
Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.
Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння вихователем природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, постійно дбати про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.
Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства. Тому сьогодні перед закладом освіти стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення їх батьківської компетенції.
При організації роботи з батьками основна мета: залучення сім'ї в єдиний освітній простір. Реалізовувати цю мету плануємо через вирішення наступних завдань:
- встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;
- надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;
- підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.
У здійсненні виховного процесу в ЗЗСО мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:
- виховання не зводиться до окремих виховних занять;
- до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;
- учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;
- у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;
- співробітництво з позашкільними закладами освіти;
- активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;
- налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.
-
- Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закладу
У навчальному закладі організацію освітнього процесу забезпечують 17 педагогічних працівників. 5 педагогів є спеціалістами вищої кваліфікаційної категорії, 9 осіб – першої, 1 особа - другої категорії, 2 - з категорією «спеціаліст».
В навчальному закладі працюють: один директор, 1 заступник з НВР, 1 заступник з ВР (0,5 ст), 15 учителів (з них 4 учителі початкової школи), 1 педагог-організатор, практичний психолог, асистент вчителя.
В основній та старшій школі викладання української мови та літератури здійснюють 2 педагоги, зарубіжної літератури – 1, англійської – 1, предметів, що входять в категорію суспільствознавчих дисциплін, – 2, 2 учителі навчають математиці, 1 – фізиці, 1 – хімії, географії, біології, 1 – фізичної культури, основ здоров’я.
Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога. Це:
- курси підвищення кваліфікації;
- дистанційні навчальні курси;
- проходження онлайн-курсів;
- участь у семінарах-практикумах, майстер-класах, вебінарах;
- участь у публічних лекціях та ін.
Таким чином педагоги школи долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, підвищенню їхнього фахового рівня. Наші вчителі мають ряд сертифікатів, що засвідчують бажання надавати якісні освітні послуги.
Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закладу
№ п-п |
Прізвище, ім’я, по батькові |
Назва навчального закладу, який закінчив
|
Спеціальність вчителя за одержаною освітою |
Основний робітник чи сумісник |
Загальний стаж пед. роботи |
Який предмет викладає |
Кваліфікаційна категорія |
Рік останньої атестації |
|
1 |
Буряченко Валентина Василівна |
Житомирський ДПУ ім.Франка |
Вчитель початкових класів |
осн |
30 |
Початкові класи
|
вища |
2018 |
|
2 |
Красевич Ірина Геннадіївна |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вчитель рос.мови та літерат. |
осн |
32 |
Зарубіжна література |
вища |
2018 |
|
3 |
Ганієва Інна Петрівна |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вчитель фізики математики |
осн |
22 |
Фізика Математика, астрономія |
вища |
2020 |
|
4 |
Дорошенко Аліна Станіславівна |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вчитель укр.мови укр., зарліт |
осн |
18 |
Укрмова Укрліт,
|
І |
2018 |
|
5 |
Бітнер Галина Вікторівна |
Київський ДПІ ім.Горького |
Вчитель біології географії |
осн |
36 |
Біологія Хімія, Географія |
вища |
2021 |
|
6 |
Костриця Катерина Сергіївна |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вчитель укрмови, укрліт. |
осн |
47 |
Укрмова Укрліт,
|
І |
2021 |
|
7 |
Рибчинська Наталія Миколаївна |
Житомир.ДПУ ім.Франка |
Вч.біології валеології екології |
осн |
23 |
Англійська мова
|
ІІ |
2017 |
|
8 |
Грибан Олександр Аркадійович |
Вінницький пед.інститут |
Вч.історії суспільство знавства |
осн |
34 |
історія правознавст. громадян.осв мистецтво музичне м. |
І |
2018 |
|
10 |
Заблоцька Ірина Олександрівн |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вчитель матема-тики |
осн |
20 |
Математика
|
вища |
2019 |
|
11 |
Грибан Наталія Олександрівн |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вч.укрмов укрліт
|
осн |
25 |
Вчитедь початкових класів |
І |
2021 |
|
12 |
Левицька Олена Йосипівна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вчитель початкових класів |
осн |
35 |
Вчитель початкових класів |
І |
2021 |
|
13 |
Гомонюк Сергій Миколайович |
Коростишівське педучилище |
Вчитедь фізкулт., ОБЖД |
осн |
4 |
фізкультура основи здоров’я |
спец |
- |
|
14 |
Гомонюк Наталія Юріївна |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вч.історії, укр..мовиукр,зар.літ |
осн |
9 |
Історія
|
І |
2020 |
|
15 |
Савицька Людмила Миколаївна |
Уманський пед.інститут |
Вчитель початкових класів |
осн |
16 |
Вчитель початкових класів |
І |
2018 |
|
16 |
Петренко Любов Володимирів |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
психолог . |
осн |
29 |
Вчитель початкових класів |
І |
2018 |
|
17 |
Бойко Людмила Василівна |
Коростишівське педучилище |
Вчитель початкових кл. інформатики |
осн |
- |
Асистент вчителя |
спец |
|
|
18 |
Куліковська Олена Миколаївна |
|
Практичний психолог |
осн |
7 |
Практичний психолог |
І |
2019 |
РОЗДІЛ ІІ
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
2.1. Загальні положення освітньої програми І ступеня
Тип навчального закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Кількість початкових класів у закладі – 4.
Кількість учнів – 34.
Мова навчання – українська.
Навчальний план зорієнтований на роботу за п'ятиденним навчальним тижнем.
Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту») та передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення, які будуть подані в рамках навчальних планів:
- 1-2 класи–Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою длязакладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 № 268;
- 3-4 класи – Типовий навчальний план за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (автор Савченко О.Я.), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від від 08.10.2019 №1273.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:
- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
-
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
-
- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчального плану;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
- форми організації освітнього процесу (традиційне, змішане, дистанційне, індивідуальне);
- інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів освіти.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
У нинішньому навчальному році оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у 1-4 класах буде здійснюватися відповідно до методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» та рішення педагогічної ради №1 від 30.08.2021р.
Нормативно-правове забезпечення:
- Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;
- Типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;
- Типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;
- Наказ МОН від13.07.2021 №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».
-
- Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік: для 1 класу - 805 годин/навчальний рік, для 2 класу – 875 годин/навчальний рік, для 3 класу – 910 годин/навчальний рік, для 4 класу – 910 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані І ступеня (далі–навчальний план). Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
2.3.Очікувані результати навчання та компетентностей учнів
Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіт, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації, фінансової грамотності та підприємницьких навичок.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.
Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.
Оскільки Освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.
2.4. Форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу в початкових класах є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досягаються через використання інтерактивних форм і методів навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
В залежності від умов можна організовувати освітній процес за традиційною, змішаною та дистанційною формами навчання.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Згідно з рішенням педагогічної ради №1 від 30.08.2021р. навчальні екскурсії для учнів початкових класів провести протягом навчального року ( в тому числі і в он лайн режимі) та здійснити їх облік на окремій сторінці класного журналу без оцінювання.
2.5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти
Початкова освіта у Кошелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів здобувається, як правило, з шести років з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.
Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
2.6. Навчальний план 1- 4 класів
Навчальний план для 1-4 класів Кошелівської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів Пулинської селищної ради Житомирської області розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом О.Я.Савченко та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268.
Таблиця 1 до освітньої програми для школи І ступеня (автор Савченко) (наказ МОНУ 21.03.2018 р. № 268 зі змінами затвердженими наказами МОНУ від 08.10.2019 року № 1272 та № 1273) |
||||||
Назва освітньої галузі |
Назва предмета |
Кількість годин |
||||
на тиждень у класах |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
Разом |
||
Інваріантний складник |
||||||
Мовно-літературна (іншомовна освіта) |
Українська мова і література (навчання грамоти,1 клас) |
8 |
7 |
7 |
7 |
28 |
Англійська мова |
2 |
3 |
3 |
3 |
11 |
|
Математична |
Математика |
4 |
4 |
5 |
5 |
16 |
Природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична |
Я досліджую світ *** |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
Технологічна |
Дизайн і технології |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
Інформатична |
Інформатика |
|
1 |
1 |
1 |
3 |
Мистецька |
Мистецтво* |
2 |
2 |
2 |
2 |
8 |
Фізкультурна |
Фізична культура ** |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
|
|
23 |
24 |
24 |
24 |
94 |
Варіативний складник |
||||||
Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Усього |
20+3 |
22+3 |
23+3 |
23+3 |
88+12 |
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження здобувача освіти |
20 |
22 |
23 |
23 |
88 |
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантного і варіативного складників, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
23 |
25 |
26 |
26 |
100 |
** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»
*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються
Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
- математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
- природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
- технологічна – формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
- інформативна – формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
- соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
- громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
- мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
- фізкультурна – формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2-4 класах через навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».
Математична освітня галузь реалізуеться через предмет «Математика».
Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».
Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології».
Інформатична - через предмет «Інформатика», починаючи з 2 класу.
Мистецька галузь - через предмет «Мистецтво».
Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».
Відповідно до робочого навчального плану для 1-4 класу початкової школи з навчанням українською мовою, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом О.Я. Савченко, здійснено розподіл навчального навантаження на тиждень, встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21лютого 2018 р. № 87, через окремі предмети.
Таблиця 2
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КОШЕЛІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ
ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
НА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
І СТУПІНЬ
(1 – 4 клас)
(за програмою Савченко)
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
Разом |
|||
|
|
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
7 |
7 |
7 |
7 |
28 |
|
Англійська мова |
2 |
3 |
3 |
3 |
11 |
Математична |
Математика |
4 |
4 |
5 |
5 |
18 |
Інтегрований курс (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’я-збережувальна галузі) |
Я досліджую світ |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
Мистецька |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
8 |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
Технологічна |
Технології і дизайн |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
Інформатична |
Інформатика |
- |
1 |
1 |
1 |
3 |
Здоров'я і фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
Усього |
|
19+3 |
21+3 |
22+3 |
22+3 |
84+12 |
Варіативний складник |
||||||
Додаткові години на проведення індивідуальних занять |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження |
20 |
22 |
23 |
23 |
88 |
|
Сумарна кількість навчальних годин |
23 |
25 |
26 |
26 |
100 |
* Інтегровано вивчається навчальний предмет «Я досліджую світ».
**Інтегрований предмет «Мистецтво».
***Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів,але обов’язково фінансуються.
Варіативна складова навчального плану використовується на проведення індивідуальних занять: по 1 год. у 1-4 класах.
2.7.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення
якості освіти в школі І ступеня
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
-кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у початковій школі повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями (таблиця 2);
-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми (таблиця 3), підручники, які мають гриф МОН, обрані учителями та затверджені рішеннями педагогічних рад (таблиця 4);
-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – для учнів початкової школи створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет, а для проведення уроків інформатики учні можуть використовувати можливості спеціалізованого кабінету старшої школи та персональні комп’ютери (ноутбуки) у кабінетах; заняття з фізичної культури для учнів початкової школи проводяться в спортивній залі старшої школи;
-якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;
-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм. Оцінювання особистих досягнень учнів 1-2 класів відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги. Вербальні оцінки особистісних досягнень фіксуються двічі на рік у свідоцтві досягнень, зокрема у грудні та травні. Прогрес учня протягом року відслідковується за щоденниками педагогічних спостережень та учнівським портфоліо, результатами діагностичних робіт.
У 3-4 класі застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня. Оцінювання навчальних досягнень відбувається вербально за рівнями: високий, достатній, середній, початковий. Підсумкове оцінювання результатів навчання здійснюється наприкінці вивчення теми, семестру, року. У свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в кінці навчального року. Свідоцтво досягнень вкладається в особову справу учня. Основною формою оцінювання учнів 1-4 класів є, ухвалене педагогічною радою школи (протокол №1 від 30.08.2021р.), вербальне оцінювання навчальних досягнень.
-За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи І.Г.Красевич, яка опікується: оновленням методичної бази освітньої діяльності; контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення; моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти; створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.
МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник початкової школи:
-
- Вільний пошуковець, який розуміє життєві цінності.
- Має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти.
- Він упевнений у собі, старанний, працелюбний.
- Самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху.
- Вміє слухати і чути, критично мислити.
- Має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності.
- Має сформовану культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
Таблиця 3
Кадрове забезпечення школи І ступеня
на 2021/2022 навчальний рік
№ п-п |
Прізвище, ім’я, по батькові |
Назва навч. закладу, який закінчив (коли не закінчив, то зазначити з якого курсу вибув) |
Спеціальність вчителя за одержаною освітою |
Основний робітник чи сумісник |
Загальний стаж пед. роботи |
З якого часу працює в даному закладі |
З якого часу працює на даній посаді |
Який предмет викладає |
Кваліфікаційна категорія, |
Рік останньої атестації |
|
1. |
Грибан Наталія Олександрівн |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч. початк. класів |
осн |
26 |
1995 |
1995 |
Вч 4 класу |
І |
2021 |
|
2. |
Левицька Олена Йосипівна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч. початк. класів |
осн |
37 |
2009 |
1984 |
Вч. 1класу |
І |
2021 |
|
3. |
Савицька Людмила Миколаївна |
Уманський пед.інститут |
Вч. початк. класів |
осн |
17 |
2016 |
2016 |
Вч. 2 класу |
І |
2018 |
|
4. |
Петренко Любов Володимирів |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч.поч.кл психолог |
осн |
29 |
2016 |
2016 |
Вч. 3 класу |
І |
2018 |
|
5 |
Рибчинська Наталія Миколаївна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вчитель іноземної мови |
осн |
23 |
1998 |
2007 |
Анг-лійськ.мова |
ІІ |
2017 |
|
6 |
Буряченко Валентина Василівна |
Житомирський ДПУім..Франка |
Вч. початк класів |
осн |
28 |
1997 |
1997 |
Вч поч. кл. |
Вища
|
2018 |
Таблиця 4
2.9. Перелік навчальних програм Нової української школи І ступеня
(затверджені Колегією МОН від 22.02.2018)
|
Назва навчальної програми |
Ким затверджено |
|
Початкова школа. Типова освітня програма для 1-2-х класів (автор Савченко О.Я.) |
Міністерство освіти і науки України наказ від 21.03.2018 № 268 |
||
Початкова школа. Типова освітня програма для 3,4-х класів (автор Савченко О.Я.) |
Міністерство освіти і науки України наказ від 08.10.2019 №1273 |
||
Таблиця 5
Підручники для 1 класу, які мають гриф МОН, обрані учителями
та затверджені рішенням педагогічної ради від 15.05.2018 № 5
№ п/п |
Назва підручника |
Автор |
Мова підручника |
рік |
Кількість |
|
необхідно |
фактично |
|||||
1 |
«Українська мова. Буквар» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) |
Пономарьов К.І.. |
Укр. |
2018 |
8 |
8 |
2 |
«Математика» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти |
Скворцова С.О., Онопрієнко О.В. |
Укр. |
2018 |
8 |
8 |
3 |
«Я досліджую світ» підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) |
Бібік Н.М. Бондарчук Г.П. |
Укр. |
2018 |
8 |
8 |
4 |
«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти |
Масол Л.М. |
Укр. |
2018 |
8 |
8 |
5 |
«Англійська мова» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом) |
Карпюк О.Д. |
Укр.-англ. |
2018 |
8 |
8 |
Таблиця 6
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
2 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника |
Найменування підручника |
Видавниц-тво рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ-хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
11 |
12 |
1 |
Українська мова |
Савченко |
Українська мова |
2019 |
9 |
9 |
2 |
Українська мова та читання |
Пономарьов |
Українська мова та читання |
2019 |
9 |
9 |
3 |
Англійська мова |
Карпюк |
Англійська мова |
2019 |
9 |
9 |
4 |
Математика |
Скворцова |
Математика |
2019 |
9 |
9 |
5 |
Я досліджую світ |
Грущинська |
Я досліджую світ |
2019 |
9 |
9 |
6 |
Я досліджую світ |
Морзе |
Я досліджую світ |
2019 |
9 |
9 |
7 |
Мистецтво |
Масол |
Мистецтво |
2019 |
9 |
9 |
Таблиця 7
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
3 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Видавни-цтво рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ-хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Українська мова |
Пономарьова |
Українська мова |
2020 |
8 |
8 |
2. |
Літературне читання |
Савченко |
Літературне читання |
2020
|
8 |
8 |
3. |
Англійська мова |
Карп’юк |
Англійська мова |
2020 |
8 |
8 |
4 |
Математика |
Листопад |
Математика |
2020 |
8 |
8 |
5 |
Я досліджую світ |
Воронцова |
Я досліджую світ |
2020 |
8 |
8 |
6 |
Мистецтво |
Масол |
Мистецтво |
|
8 |
8 |
Таблиця 8
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
4клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Видав-ництво рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ- хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Українська мова та читання |
Пономарьова |
Українська мова та читання, ч.1 |
2021 |
10 |
10 |
2. |
Савченко |
Українська мова та читання, ч.2 |
2021 |
10 |
10 |
|
3. |
Англійська мова |
Карп’юк |
Англійська мова |
2021 |
10 |
10 |
4 |
Математика |
Листопад Листопад |
Математика, ч.1 Математика, ч.2 |
2021 |
10 |
10 |
7 |
Я досліджую світ |
Воронцова |
Я досліджую світ |
2021 |
10 |
10 |
8 |
Інформатика |
Морзе |
Інформатика |
2021 |
10 |
10 |
9 |
Образотворч. м. |
|
Образотворче мист. |
2021 |
|
|
10 |
Трудове навчан. |
|
Трудове навчання |
2021 |
|
|
11 |
Музика |
|
Музика |
2021 |
|
|
РОЗДІЛ ІІІ
БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА
(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392)
3.1. Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня
Тип навчального закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Кількість класів у закладі – 5.
Кількість учнів – 50.
Мова навчання – українська.
Навчальний план зорієнтований на роботу за п'ятиденним навчальним тижнем.
Освітня програма Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів для ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
Навчальний план закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Разом |
23,5+3 |
26,5+3 |
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
3 |
3 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
27+3 |
30+3 |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає:
- загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчального плану (таблиця 1);
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН (таблиця 2);
- форми організації освітнього процесу (традиційна, індивідуальна, дистанційна, змішана);
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;
- інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
-
- Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість
і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік: для 5 класу – 1050 годин/навчальний рік, для 6 класу – 1155 годин/навчальний рік, для 7 класу – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІ ступеня (далі – навчальний план).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Таблиця 1
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КОШЕЛІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ
НА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
ІІ СТУПІНЬ
(5-9 класи)
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
Разом |
||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|||
Мови і літератури |
Українська мова |
3/4 |
3/4 |
3/2 |
2 |
2 |
13/14 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
10 |
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
15 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
10 |
|
Суспільство -знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
2 |
1/2 |
6/7 |
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Основи правознавство |
- |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
3 |
Образотворче мистец. |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
3 |
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
2 |
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
8 |
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
6 |
|
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
6 |
|
Природо-знавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
2 |
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
8 |
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
2/1 |
8/7 |
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
7 |
|
Хімія |
- |
- |
1/2 |
2 |
2 |
5/6 |
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
7 |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
7 |
|
Здоров’я і фізична культ |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
5 |
Фізична культура* |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
15 |
|
Разом |
23/24 +3 |
26/27 +3 |
28 +3 |
29 +3 |
30 +3 |
136/138 +15 |
|
Гранично допустиме навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
|
ВСЬОГО |
26/27 |
29/30 |
31 |
32 |
33 |
151/153 |
*Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Варіативна складова навчального плану використовується на підсилення базового предмету «Історія України» у 8 класі (0,5г).
3.3.Очікувані результати навчання учнів
подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407).
Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Реалізація навчання за наскрізними лініями:
Напрямки |
Зміст |
організація навчального середовища |
формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання; |
окремі предмети |
міжкласових та загальношкільних освітніх проектів;
|
позакласна навчальна робота |
Організація тематичних днів та тижнів, пізнавальні квести, флешмоби |
робота гуртків |
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Таблиця 2
-
- Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
№ п/п |
Назва навчальної програми |
|
1 |
Українська мова |
Українська мова. 5 –9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804); |
2 |
Українська література |
Українська література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України |
3 |
Біологія |
Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. |
4 |
Всесвітня історія. Історія України |
«Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804; для учнів 11 класів: «Історія України. Всесвітня історія», затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 р. № 826. |
5 |
Географія |
Програма, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). |
6 |
Зарубіжна література |
Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804; |
7 |
Інформатика |
|
8 |
Математика |
Програма, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). |
9 |
Мистецтво |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 5-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 |
10 |
Основи здоров’я |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров'я 5-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 |
11 |
Природо-знавство |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Природознавство. 5 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, розміщенана офіційному сайті МОН України – |
12 |
Трудове навчання |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Трудове навчання. 5-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 |
13 |
Фізика |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
|
14 |
Фізична культура |
Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 5–9 класи, затверджена наказом МОН від 23.10.2017 № 1407 |
15 |
Хімія |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. |
16 |
Іноземні мови |
Програма, затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). |
3.5. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти
Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
При дистанційному навчанні педагогічні працівники самостійно обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, застосовуючи такі форми організації освітнього процесу як навчальні заняття, консультації, вебінари, віртуальні екскурсії, онлайн-семінари.
Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення навчально-практичних занять з різних предметів як функції перевірки та оцінювання досягнення компетентностей учнів. Спрямувати роботу вчителів на проведення занять в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Проведення навчальної практики та навчальних екскурсій здійснити учителями та класними керівниками в он лайн режимі (віртуальні екскурсії, подорожі, презентації навчальних проєктів, участь у конкурсах, відповідно до інтересів дітей) протягом навчального року та обліковувати на окремій сторінці класного журналу без оцінювання.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби» COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», постанови Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», наказу МОНУ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» учні, які належать до категорії, яким не рекомендовано перебування в закладах освіти (особи із хронічними легеневими хворобами, розладами імунної системи, зі складними захворюваннями та з відсутністю профілактичних щеплень), можуть продовжити навчання за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам їхнього захисту та безпеки (педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна або дистанційна форма здобуття освіти).
3.6. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття
базової середньої освіти
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
3.7. Опис та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання у школі ІІ ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями (таблиця 3);
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми (таблиця 2), підручники, які мають гриф МОН, (для 5 класу обрані учителями та затверджені рішенням педагогічної ради від 25.04.2018, протокол № 3 (таблиця 4);
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – у звязку з епідемічною ситуацією та особливостями організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень учні середньої школи навчаються в закріплених кабінетах; заняття з фізичної культури проводяться у спортивній залі, обладнаній відповідно до вимог техніки безпеки;
якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.
За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з НВ роботи І.Г.Красевич, яка опікується: оновленням методичної бази освітньої діяльності; контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення; моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти; створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.
МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ОСНОВНОЇ ШКОЛИ
Функціонування базової середньої освіти відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій та включає в себе здатність виконувати типові нескладні завдання у типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері роботи або навчання, виконання завдань під керівництвом з елементами самостійності, набуття базових фактологічних знань, набутих у процесі навчання, виконання типових нескладних завдань за визначеними правилами та інструкціями у різних типових ситуаціях з використанням інструментів.
Випускник основної школи:
- Взаємодіє в колективі для виконання завдань.
- Виконує завдання під керівництвом з елементами самостійності.
- Розуміє загальні процеси у навчанні.
- Оцінює результати виконання завдань відповідно до установлених критеріїв, застосовує аргументацію.
- Продукує деталізовані усні і письмові повідомлення.
- Усвідомлює індивідуальну відповідальність за результати виконання завдань у навчанні або трудовій діяльності.
- Засвоїв обов’язковий мінімум змісту основної загальної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.
- Має елементарні навички природовідповідної поведінки і здорового способу життя.
- Розуміє свою національну належність, поважає національну історію.
- Має уявлення про культурне надбання людства.
- Оцінює власний потенціал, здатен зробити вибір щодо продовження навчання.
- Володіє навичками вибудови толерантних відносин.
Таблиця 3
Кадрове забезпечення школи ІІ ступеня
на 2021/2022 навчальний рік
№ п-п |
Прізвище, ім’я, по батькові |
Назва навч. закладу, який закінчив
|
Спеціальність Вчителя за одержаною освітою |
Основний робітник чи сумісник |
Загальний стаж пед. роботи |
Кваліфікаційна категорія |
Який предмет викладає |
Рік останньої атестації |
|
|
|
||||||||||
1 |
Красевич Ірина Геннадіївна |
Житомирський ДПІ ім.Франка |
Вч. росмов. та літерат |
осн |
32 |
вища |
Зарубіжна література |
2018 |
|
|
2 |
Дорошенко Аліна Станіславівн |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч. укрмов укрліт.та зар.літ. |
осн |
18 |
І
|
Укрмова Укрліт
|
2018 |
|
|
3 |
Бітнер Галина Вікторівна |
Київський ДПІ ім..Горького |
Вч. біології географії |
осн |
33 |
І І спец |
Біологія Хімія, Географія |
2016 |
|
|
4 |
Ганієва Інна Петрівна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч.фізики Математ. |
осн |
21 |
Вища вища Спец. |
Фізика Математика, інформатика |
2020 |
|
|
5 |
Рибчинська Наталія Миколаївна |
Житомир.ДПУ ім..Франка |
Вч.біолог Валеолог екології |
осн |
23 |
ІІ
|
Англійська мова
|
2017 |
|
|
6 |
Грибан Олександр Аркадійович |
Вінницький пед.інститут |
Вч.історії суспільст-вознавств |
осн |
34 |
І
|
історія правознавст. Громад.освіт
|
2018 |
|
|
7 |
Гомонюк Сергій Миколайов |
Коростишівський педагогічний коледж |
Вчитель фіз.вихов., Основ здор. |
осн. |
4 |
спец |
фізичне виховання основ здоров. |
- |
||
8 |
Гомонюк Наталія Юріївна |
Житомир.ДПУ ім..Франка |
Вчитель історії, укрмов. зарліт |
осн |
9 |
І к |
історія |
2020 |
||
9 |
Заблоцька Ірина Олександр. |
Житомир.ДПУ ім..Франка |
Вч. матема-тики |
осн |
20 |
Вища
|
Математика
|
2019 |
Таблиця 4
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
5 клас
(протокол №3 засідання педагогічної ради від 25.04.2018)
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника |
Найменування підручника |
Рік видання |
Кількість примірників |
|
Необхід-но |
Фактич-но |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Ураїнська мова |
Єрмоленко |
Українська мова |
2018 |
9 |
9 |
2. |
Українська літ. |
Авраменко |
Українська літ. |
2018 |
9 |
9 |
3. |
Англійська м. |
Карпюк |
Англійська мова |
2018 |
9 |
9 |
4 |
Математика |
Тарасенкова |
Математика |
2018 |
9 |
9 |
5. |
Природознавст |
Ярошенко |
Природознавств |
2018 |
9 |
9 |
6. |
Основи здоровя |
Бойченко |
Основи здоровя |
2018 |
9 |
9 |
7 |
Зарубіжна літ. |
Волощук |
Зарубіжна літ. |
2013 |
9 |
9 |
8 |
Історія |
Гісем |
Вступ до історії |
2018 |
9 |
9 |
9 |
Образотворче м |
|
Образотворче м |
2013 |
9 |
9 |
10 |
Інформатика |
Морзе |
Інформатика |
2018 |
9 |
9 |
Таблиця 5
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
6 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Видавни-цтво рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ- хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Українська мова |
Єрмоленко |
Рідна мова |
2014 |
11 |
10 |
2. |
Українська літ. |
Авраменко |
Українська літ. |
2014 |
11 |
10 |
3. |
Англійська мова |
Карпюк |
Англійська мова |
2014 |
11 |
8 |
4 |
Математика |
Тарасанкова |
Математика |
2014 |
11 |
10 |
5 |
Зарубіжна літ. |
Волощук |
Зарубіжна літ. |
2014 |
11 |
9 |
6 |
Всесвітня історія |
Пометун |
Всесвітня історія |
2019 |
11 |
11 |
7 |
Біологія |
Остапченко |
Біологія |
2014 |
11 |
9 |
8 |
Географія |
Бойко |
Географія |
2014 |
11 |
9 |
9 |
Інформатика |
Морзе Н.В. |
Інформатика |
2019 |
11 |
11 |
10 |
Образотворче мистецтво |
Калініченко |
Образотворче мистецтво |
2014 |
11 |
10 |
11 |
Основи здоровя |
Бойченко |
Основи здоровя |
2014 |
11 |
11 |
12 |
Музичне мист. |
Масол |
Музичне мист. |
2014 |
11 |
9 |
Таблиця 6
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
7 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Видавництво, рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ- хідно |
Фак- тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Ураїнська мова |
Єрмоленко |
Українська мова |
2016 |
9 |
9 |
2. |
Українська література |
Авраменко |
Українська література |
2016 |
9 |
9 |
3. |
Англійська мова |
Карпюк |
Англійська мова |
2016 |
9 |
9 |
4 |
Алгебра |
Кравчук |
Алгебра |
2015 2007 |
9 |
9 |
5 |
Геометрія |
Мерзляк |
Геометрія |
2020 |
9 |
9 |
6 |
Зарубіжна Література |
Волощук |
Зарубіжна література |
2016 |
9 |
9 |
7 |
Історія України
|
Гісем |
Історія України |
2020 |
9 |
9 |
8 |
Всесвітня історія |
Щупак |
Всесвітня історія |
2020 |
9 |
9 |
9 |
Фізика |
Сиротюк |
Фізика |
2016 |
9 |
9 |
10 |
Хімія |
Дячук |
Хімія |
2020 |
9 |
9 |
11 |
Географія |
Довгань Г.Д. |
Географія |
2021 |
9 |
9 |
12 |
Біологія |
Остапченко |
Біологія |
2015 |
9 |
9 |
13 |
Основи Здоров’я |
Поліщук |
Основи здоровя |
2015 2016 |
9 |
9 |
14 |
Інформатика |
Морзе Н.В. |
Інформатика |
2020 |
9 |
9 |
15 |
Образотворче мистецтво |
Папіш |
Образотворче мистецтво |
2015 2016 |
9 |
9 |
16 |
Музичне мистецтво |
Кондратова |
Музичне Мистецтво |
2015 |
9 |
9 |
17 |
Трудове навч. |
Терещук |
Трудове навч. |
2015 |
9 |
9 |
Таблиця 7
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
8 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Видавництво, рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ-хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Ураїнська мова |
Авраменко |
Українська мова |
2021 |
10 |
10 |
2. |
Українська літер. |
Авраменко |
Українська літер. |
2021 |
10 |
10 |
3. |
Англійська мова |
Карп’юк |
Англійська мова |
2016 |
10 |
10 |
4 |
Математика |
Мерзляк |
Алгебра |
2016 |
10 |
9 |
5 |
Математика |
Бурда |
Геометрія |
2016 |
10 |
9 |
6 |
Зарубіжна літер |
Волощук |
Зарубіжна літер |
2016 |
10 |
9 |
7 |
Історія України |
Гупан |
Історія України |
2016 |
10 |
10 |
8 |
Всесвітня історія |
Подоляк |
Всесвітня історія |
2016 |
10 |
10 |
9 |
Фізика |
Баряхтар |
Фізика |
2016 2021 |
10 |
4 6 |
10 |
Хімія |
Дячук |
Хімія |
2016 |
10 |
10 |
11 |
Географія |
Пастушко |
Географія |
2016 2021 |
10
|
4 6 |
12 |
Біологія |
Остапченко |
Біологія |
2016 |
10 |
8 |
13 |
Основи здоров’я |
Поліщук |
Основи здоров’я |
2016 |
10 |
10 |
14 |
Інформатика |
Морзе Н.В. |
Інформатика |
2016 |
10 |
10 |
15 |
Мистецтво |
Гайдамака |
Мистецтво |
2016 |
10 |
10 |
Таблиця 8
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ,
РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
9 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ-хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Ураїнська мова |
Авраменко |
Українська мова |
2017 |
10 |
10 |
2. |
Українська літ. |
Авраменко |
Українська літ |
2017 |
10 |
10 |
3. |
Англійська мова |
Карп’юк |
Англійська мова |
2017 |
10 |
10 |
4 |
Математика |
Мерзляк |
Алгебра |
2017 |
10 |
10 |
5 |
Математика |
Єршова |
Геометрія |
2017 |
10 |
10 |
6 |
Зарубіжна літерат |
Волощук |
Зарубіжна літерат |
2017 |
10 |
10 |
7 |
Історія України |
Пометун |
Історія України |
2017 |
10 |
10 |
8 |
Всесвітня історія |
Дячков |
Всесвітня історія |
2017 |
10 |
10 |
9 |
Основи правознав |
Ремех |
Основи правознавства |
2017 |
10 |
10 |
10 |
Фізика |
Баряхтар |
Фізика |
2017 |
10 |
10 |
11 |
Хімія |
Ярошенко |
Хімія |
2017 |
10 |
10 |
12 |
Географія |
Довгань |
Географія |
2017 |
10 |
10 |
13 |
Біологія |
Остапченко |
Біологія |
2017 |
10 |
10 |
14 |
Основи здоров’я |
Бех |
Основи здоров’я |
2017 |
10 |
10 |
15 |
Інформатика |
Ривкінд |
Інформатика |
2017 |
10 |
10 |
16 |
Трудове навчання |
Терещук |
Трудове навчання |
2017 |
10 |
10 |
РОЗДІЛ ІV
ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА
4.1. Загальні положення освітньої програми ІІІ ступеня
(профільна середня освіта)
Тип навчального закладу – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
Кількість класів у закладі – 2.
Кількість учнів – 23.
Мова навчання – українська.
Навчальний план зорієнтований на роботу за п'ятиденним навчальним тижнем.
Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.
Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.
Основні завдання профільного навчання
- створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
- забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;
- сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;
- здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;
- сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися;
- продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.
Освітня програма школи ІІІ ступеня для 10–11 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма школи ІІІ ступеня, сформована на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН молоді та спорту України від 20.04.2018 р.№ 408.
Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма повної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов'язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно-компетентнісну організацію навчальної діяльності.
До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать:
· Загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності
· Пізнавальна діяльність
· Інформаційно-комунікативна діяльність
· Рефлексивна діяльність.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
-дитиноцентрованості і природовідповідності;
-узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
-науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
-наступності і перспективності навчання;
-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- принцип диференційованого підходу до навчання;
-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
-творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей;
-принцип взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності.
4.2.Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість
і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10 класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11 класу – 1330 годин/навчальний рік
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в робочому навчальному плані школи ІІІ ступеня, що складений на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №406 та №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України ,,Про загальну середню освіту”.
Таблиця 2
до Типової освітньої програми
Навчальний план
для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
10 |
11 |
|
Базові предмети1 |
27 (29) |
26 (28) |
Українська мова |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
Зарубіжна література |
1 |
1 |
Іноземна мова2 |
2 |
2 |
Мова і література корінного народу, національної меншини3 |
2 |
2 |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
Громадянська освіта |
2 |
0 |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
3 |
3 |
Біологія і екологія |
2 |
2 |
Географія |
1,5 |
1 |
Фізика і астрономія |
3 |
4 |
Хімія |
1,5 |
2 |
Фізична культура4 |
3 |
3 |
Захист Вітчизни |
1,5 |
1,5 |
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво) |
3 |
3 |
Додаткові години 1на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття |
8 (6) |
9 (7)
|
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня |
33 |
33 |
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) |
38 |
38 |
1 У дужках подано кількість годин для закладів освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини.
2 За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.
4 Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Алгебра і початки аналізу», «Геометрія» та окремих природничих дисциплін: «Фізика», «Астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист України».
Вибірково-обов’язковими предметами визначені: «Інформатика» та «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту.
Таблиця 1
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
КОШЕЛІВСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ
НА 2021/2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
ІІІ ступінь
(10-11 клас) (рівень стандарту)
№ з/п |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
Разом
|
|
10 клас |
11 клас |
|||
1 |
Українська мова |
2 |
3 |
5 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
4 |
3 |
Іноземна мова |
2 |
2 |
4 |
4 |
Зарубіжна література |
2 |
2 |
4 |
5 |
Історія України |
2 |
2 |
4 |
6 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
2 |
7 |
Громадянська освіта |
2 |
- |
2 |
8 |
Математика (алгебра і початки аналізу, геометрія) |
4 |
4 |
8 |
9 |
Біологія і екологія |
2 |
2 |
4 |
10 |
Географія |
2/1 |
1 |
3/2 |
11 |
Фізика |
3 |
3 |
6 |
|
Астрономія |
|
1 |
1 |
12 |
Хімія |
2/1 |
2 |
4/3 |
13 |
Фізична культура* |
3 |
3 |
6 |
14 |
Захист Вітчизни |
1/2 |
2/1 |
3 |
15 |
Вибірково-обовязкові предмети: |
1 |
2 |
3 |
Інформатика |
||||
Мистецтво |
2 |
1 |
3 |
|
Разом |
30/29+3 |
30/29+3 |
60+6 |
|
Гранично допустиме навантаження |
33 |
33 |
66 |
|
Всього |
33/32 |
33/32 |
66/64 |
Освітня програма Кошелівської загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів для 10-11 класів охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, а саме: з метою якісної підготовки учнів до ДПА у формі ЗНО: 10 клас – алгебра – 1 година; історія України – 0,5 години; 11 клас – алгебра – 1 година; українська мова – 1 година, історія України – 0,5 години. По одній додатковій годині виділено також на вивчення зарубіжної літератури в 10 та 11 класах.
При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, години фізичної культури в 10,11 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами МОН України від 01.03.2004 № 162, від 29.11.2005 № 682, від 07.05.2007 № 357.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
Таблиця 2
4.3. Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10-11 класи)
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)
№ |
Назва навчальної програми |
Рівень вивчення |
|
Українська мова |
Рівень стандарту |
|
Українська література |
Рівень стандарту |
|
Зарубіжна література |
Рівень стандарту |
|
Іноземні мови |
Рівень стандарту |
5 |
Історія України |
Рівень стандарту |
6 |
Всесвітня історія |
Рівень стандарту |
7 |
Громадянська освіта |
Рівень стандарту |
8 |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
Рівень стандарту |
9 |
Біологія і екологія |
Рівень стандарту |
10 |
Географія |
Рівень стандарту |
11 |
Фізика (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.) |
Рівень стандарту |
12 |
Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа) |
Рівень стандарту |
13 |
Хімія |
Рівень стандарту |
14 |
Фізична культура |
Рівень стандарту |
15 |
Захист Вітчизни |
Рівень стандарту |
16 |
Технології |
Рівень стандарту |
17 |
Мистецтво |
Рівень стандарту |
4.4. Реалізація освітніх галузей
Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
4.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного навчального середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
-організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
-роботу в проектах;
-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
4.6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу
та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти
Типи уроку:
- формування компетентностей;
- розвитку компетентностей;
- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу вважати екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.
Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
В залежності від умов можлива організація освітнього процесу за змішаною або дистанційною формами навчання.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби» COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», постанови Головного державного санітарного лікаря України від 30.07.2020 № 42 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», наказу МОНУ від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти» учні, які належать до категорії, яким не рекомендовано перебування в закладах освіти (особи із хронічними легеневими хворобами, особи, які мають розлади імунної системи, інші особи із складними захворюванням, або без профілактичних щеплень), можуть продовжити навчання за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам їхнього захисту та безпеки (педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна або дистанційна форма здобуття освіти).
4.7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття
профільної середньої освіти
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
4.8. Опис та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності: викладання у школі ІІІ ступеня повністю забезпечене кваліфікованими фахівцями (таблиця 3)
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності - Державний стандарт; навчальні програми (таблиці 3); підручники, які мають гриф МОН, обрані учителями та затверджені рішенням педагогічної ради від 25.04.2018 р., протокол № 3 (таблиці 4);
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності – учні 10 та 11 класів навчаються в закріплених кабінетах; заняття фізичної культури проводяться у спортивній залі, обладнаній відповідно до вимог техніки безпеки;
якість проведення навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться у вигляді контрольних, лабораторних і практичних робіт та обліковується у класному журналі.
За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи І.Г.Красевич, яка опікується: оновленням методичної бази освітньої діяльності; контролем за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробкою рекомендацій щодо їх покращення; моніторингом та оптимізацією соціально-психологічного середовища закладу освіти; створенням необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.
МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА СТАРШОЇ ШКОЛИ
Повна загальна середня освіта відповідає третьому рівню Національної рамкикваліфікацій, а саме: здатність виконувати виробничі або навчальні завдання середньої складності за визначеним алгоритмами та встановленими нормами часу і якості, набуття загальних систематизованих знань у сфері освіти та професійної діяльності.
Випускник старшої школи демонструє здатність до:
- Виконання типових завдань у різних ситуаціях шляхом вибору і застосування основних методів, інструментів, матеріалів та інформації.
- Ефективної роботи в команді.
- Сприйняття критики, порад і вказівок.
- Самостійне виконання завдань під мінімальним керівництвом.
- Розуміння загальних принципів, процесів і понять у навчанні і професійній діяльності.
- Оцінювання результатів виконання завдань відповідно до критеріїв, які в основному заздалегідь обумовлені.
- Продукування деталізованих усних і письмових повідомлень, зокрема у професійній діяльності.
- Відповідальності за результати виконання завдань у навчанні та професійній діяльності.
- Застосування обов’язкового мінімуму змісту загальної середньої освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту у стандартних і змінених умовах.
- Демонструє свідоме ставлення до свого здоров’я і необхідність здорового способу життя.
- Розуміє свою національну належність, поважає національну історію, Конституцію України, державну символіку
- Шанобливо ставиться до родини.
- Оцінює власний потенціал, здатен зробити вибір щодо продовження навчання, вибудовує життєву програму.
- Володіє навичками ви будови толерантних відносин, узгоджує розбіжності та конфлікти, приймає рішення.
- Користується широким спектром способів добування необхідної інформації.
Таблиця 3
Кадрове забезпечення школи ІІІ ступеня
на 2021/2022 навчальний рік
№ п-п |
Прізвище, ім’я, по батькові |
Назва навч. закладу, який закінчив
|
Спеціальність Вчителя за одержаною освітою |
Основний робітник чи сумісник |
Загальний стаж пед. роботи |
Кваліфікаційн категорія |
Який предмет викладає |
Рік останньої атестації |
|
|
|
||||||||||
1 |
Красевич Ірина Геннадіївна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч. росмов. та літерат |
осн |
32 |
вища |
Зарубіжна література |
2018 |
|
|
2 |
Костриця Катерина Сергіївна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч. укрмов. та літерат |
осн |
48 |
І |
Укрмова Укрліт |
2021 |
|
|
3 |
Бітнер Галина Вікторівна |
Київський ДПІ ім..Горького |
Вч. біології географії |
осн |
32 |
І І спец |
Біологія Хімія, географія |
2021 |
|
|
4 |
Ганієва Інна Петрівна |
Житомирський ДПІ ім..Франка |
Вч.фізики математики |
осн |
22 |
вища |
Фізика астономія
|
2020 |
|
|
5 |
Рибчинська Наталія Миколаївна |
Житомир.ДПУ ім..Франка |
Вч.біології валеолог екології |
осн |
23 |
ІІ
|
Англійсь. мова
|
2017 |
|
|
6 |
Грибан Олександр Аркадійович |
Вінницький пед.інститут |
Вч.історії суспільст-вознавств |
осн |
35 |
І
спец |
Історія Громад.осв. мистецтво |
2018 |
|
|
7 |
Гомонюк Сергій Миколайов |
Коростишівський педагогічний коледж |
Вчитель фіізичного виховання |
осн. |
4 |
Спец
|
фізичне виховання
|
- |
||
8 |
Заблоцька Ірина Олекс. |
Житомир.ДПУ ім..Франка |
Вч. Математ. |
осн |
21 |
вища |
математика |
2019 |
Таблиця 4
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
10 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ- хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1. |
Ураїнська мова |
Авраменко |
Українська мова |
2018 |
11 |
11 |
2. |
Українська літ. |
Авраменко |
Українська літер. |
2018 |
11 |
11 |
3. |
Іноземна мова |
Карпюк |
Англійська мов |
2018 |
11 |
11 |
4 |
Математика |
Мерзляк |
Математика |
2018 |
11 |
11 |
5 |
Зарубіжна літ. |
Паращич В.В. |
Зарубіжна літ. |
2018 |
11 |
11 |
6 |
Історія України |
Гісем О.В. |
Історія України |
2018 |
11 |
11 |
7 |
Всесвітня істор |
Гісем О.В. |
Всесвітня істор |
2018 |
11 |
11 |
9 |
Громадян. Осв. |
Гісем О.В. |
Громадян. осв. |
2018 |
11 |
11 |
10 |
Географія |
Довгань Г.Д. |
Географія |
2018 |
11 |
11 |
11 |
Фізика |
Баряхтар |
Фізика |
2018 |
11 |
11 |
12 |
Захист України |
Гарасимів |
Захист Вітчизни |
2018 |
11 |
7 |
13 |
Інформатика |
Морзе Н.В. |
Інформатика |
2019 |
11 |
11 |
14 |
Мистецтво |
|
Мистецтво |
2018 |
11 |
11 |
Таблиця 5
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПІДРУЧНИКАМИ ТА ПОСІБНИКАМИ, РЕКОМЕНДОВАНИМИ МОН УКРАЇНИ
11 клас
№ з/п |
Найменування навчальної дисципліни |
Автор підручника (навчального посібника) |
Найменування підручника (навчального посібника) |
Рік видання |
Кількість примірників |
|
Необ-хідно |
Фак-тично |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
Українська мова |
Шелехова |
Українська мова |
2019 |
12 |
12 |
2 |
Українська літерат. |
Авраменко |
Українська літерат. |
2019 |
12 |
12 |
3 |
Англійська мова |
Калініна |
Англійська мова |
2019 |
12 |
12 |
4 |
Алгебра |
Мерзляк |
Алгебра |
2019 |
12 |
12 |
5 |
Геометрія |
Апостолова |
Геометрія |
2019 |
12 |
12 |
6 |
Фізика |
Баряхтар |
Фізика |
2019 |
12 |
12 |
7 |
Хімія |
Величко |
Хімія |
2019 |
12 |
12 |
8 |
Біологія |
Межжерін |
Біологія |
2019 |
12 |
12 |
9 |
Історія України |
Гісем |
Історія України |
2019 |
12 |
12 |
10 |
Всесвітня історія |
Гісем |
Всесвітня історія |
2019 |
12 |
12 |
11 |
Інформатика |
Морзе |
Інформатика |
2019 |
12 |
12 |
12 |
Зарубіжна літ. |
Ніколенко |
Зарубіжна літ. |
2019 |
12 |
12 |
13 |
Астрономія |
Пришляк |
Астрономія |
2019 |
12 |
12 |
15 |
Мистецтво |
Миропольська |
Мистецтво |
2019 |
12 |
12 |
16 |
Географія |
Довгань |
Географія |
2019 |
12 |
12 |
17 |
Захист України |
Гудима |
Захист Вітчизни |
2019 |
12 |
12 |
РОЗДІЛ V
ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.
Інклюзивний клас - це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три дитини з особливими освітніми потребами. При цьому особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу асистентом вчителя, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку.
- Організація інклюзивного навчання здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011р. №872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 09.08.2017р. №588.
Головними завданнями школи в організації інклюзивної освіти є:
- забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (далі дітей), на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого освітнього процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою;
- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство;
- створення безпечних і нешкідливих умов навчання, формування здорового способу життя;
- формування соціально адаптованої особистості;
- сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;
- сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;
- забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров’я, особливостей психофізичного розвитку вихованців;
- здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі.
На виконання Закону України «Про освіту» та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені умови для учнів з особливими освітніми потребами:
- забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП;
- забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками;
- розпочато створення ресурсної кімнати.
Педагогічний колектив Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів в поточнму навчальному році здійснюватиме свою діяльність в даному напрямку, керуючись листом міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 р. «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році».
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.2011р. №872 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 09.08.2017р. №588, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації , висновків про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини КУ «Пулинський інклюзивно-ресурсний центр» та з метою реалізації права дитини з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, її соціалізацію та інтеграцію в суспільство з 01 вересня 2021 року до 31 травня 2022 року в Кошелівській ЗОШ І-ІІІст. організовано роботу 2-х класів з інклюзивною формою навчання.
Освітній процес у 2 класі з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до навчального плану початкової школи загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів та програм, рекомендованих МОН для загальноосвітніх навчальних закладів. У 9 класі командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами розробляється індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня.
РОЗДІЛ VІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів забезпечує здобуття загальної середньої освіти за індивідуальною формою: педагогічного патронажу, екстернатна форма, сімейна (домашня) згідно Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (зі змінами Наказ МОН №955 від 10.07.2019).
Здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки можуть обирати індивідуальну форму здобуття освіти відповідно до їх інтересів, здібностей, потреб, мотивації, можливостей і досвіду.
Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224.
Відповідно до наказу МОН України №955 від 10.07.2019 року кількість навчальних годин для організації індивідуальної форми навчання учнів визначається відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану за умови виконання вимог Державних стандартів загальної середньої освіти і становить:
- 1-4 класи – 10 годин на тиждень на здобувача освіти;
- 5-9 класи – 14 годин на тиждень на здобувача освіти.
Начальні плани для індивідуальної форми навчання складаються на основі типових навчальних планів. Індивідуальні навчальні програми та індивідуальні навчальні плани для учнів розробляються педагогічними працівниками за участю одного з батьків (законних представників) відповідно до можливостей дитини і з урахуванням витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.
Для індивідуальної форми навчання перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета в межах тижневого навантаження визначає індивідуальний навчальний план, який затверджується директором школи.
На виконання Закону України «Про освіту» та Листа міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 р. «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 навчальному році» та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі організовано індивідуальне навчання (педагогічний патронаж) для учня 5 класу Ковальчука Андрія, згідно заяви батьків та довідки ЛКК. Для даного учня складено індивідуальний навчальний план відповідно до навчальних програм та навчальних планів для дітей з особливими освітніми потребами (відповідно до діагнозу).
Таблиця 1
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для дитини з особливими освітніми потребами,
учня 5 класу
овальчука Андрія Ігоровича
на 2021/2022 н.р.
(педагогічний патронаж)
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин |
Мови і література |
Українська мова |
3 |
Українська література |
2 |
|
Математика |
Математика |
3 |
Природознавство |
Природознавство |
1 |
Суспільствознавство |
Я у світі |
1 |
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
Технології* |
Трудове навчання |
1 |
Інформатика |
1 |
|
Мистецтво |
Образотворче мистецтво |
1 |
Разом |
|
14 |
Перелік комплектів навчальних програм для здобувачів освіти
для дітей з особливими освітніми потребами, 5 клас
№ |
Назва комплекту навчальних програм |
1 |
Комплект навчальних програм для дітей з порушенням інтелектуального розвитку, 5 клас (українська мова, українська література, інформатика, трудове навчання, математика, образотворче мистецтво, природознавство, основи здоров’я, Я у світі) |
РОЗДІЛ VІ
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
За необхідності у закладі здійснюється організація дистанційного навчання.
У своїй роботі з впровадження дистанційного навчання заклад освіти керується чинними документами:
— Конституцією України;
— Цивільним кодексом України;
- Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224, яке набрало чинності 16 жовтня 2020 року та Положенням про дистанційне навчання Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів затвердженим педагогічною радою закладу від 26.10.2020р. (протокол №5). Це Положення визначає механізм забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти (далі - освіти) за дистанційною формою, а також використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами в Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Пулинської селищної ради Житомирської області (далі – закладі освіти).
Під дистанційним навчанням розуміється процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу, яке функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій.
Організація дистанційного – навчання забезпечує можливість реалізувати право осіб на якісну та доступну освіту відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду, незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інвалідності, соціального і майнового стану, інших ознак і обставин, у тому числі тих, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти.
Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг учням закладу освіти для набуття ними знань, умінь і навичок відповідно до навчальних програм шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Завданням дистанційного навчання є забезпечення учням закладу освіти можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти.
Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) може здійснюватися для осіб, які:
1) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти (у зв’язку зі станом здоров’я);
2) потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо).
Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків. Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.
Дистанційне навчання здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти та має забезпечувати виконання суб’єктами дистанційного навчання державних стандартів освіти.
Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять з комп’ютерною технікою.
Технології дистанційного навчання можуть використовуватися закладом освіти під час організації здобуття освіти за різними формами (очною, заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).
За необхідності, у зв’язку із запровадженням карантинних заходів у країні, області, районі у закладі також здійснюється організація дистанційного навчання.
Організація освітнього процесу під час дистанційного навчання може передбачати навчальні (у тому числі практичні, лабораторні) заняття, онлайн конференції, самостійну роботу, дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та інші форми організації освітнього процесу.
Педагоги можуть організовувати дистанційне навчання за допомогою поєднання онлайн-занять через Zoom, Skyp, Instagram, Googl; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій чи із зовнішніх ресурсів, ретельно підібраних завдань для самостійної роботи із подальшою перевіркою.
Надзвичайно важливим є чітка система організації навчання у школі з самостійним опрацюванням матеріалу ( розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше трьох на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань). Домашні завдання мають бути посильними для самостійного виконання дітьми , мати чіткі поради та інструкції.
Актуальною формою навчання є також розміщення записів відео уроків з різних навчальних предметів, презентацій, відео конференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів з різними рівнями підготовки. Важливо, щоб в учнів були чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та був вільний доступ до навчальних матеріалів.
Якщо вчитель чітко спланує роботу, визначиться як буде проводити дистанційне навчання, які цифрові сервіси буде використовувати, підготує якісні навчальні матеріали та організує якісний зворотній зв'язок з учнями, то таке навчання забезпечить необхідну якість освітніх послуг.
Організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання, з використанням форм індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів, а також здійснення ними самоконтролю під час навчання. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб’єктами дистанційного навчання під час навчальних та корекційно-розвиткових занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі.
Для учнів, які не можутьвзяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин (стан здоров’я, відсутність доступу (обмежений доступ) до мережі Інтернет або технічних засобів навчання, зокрема дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, багатодітних, малозабезпечених сімей тощо), заклад освіти забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів за особистою заявою батьків/офіційних представників (телефонний, поштовий зв'язок тощо).
Заклад освіти забезпечує регулярне відстеженн результатів навчання учнів, а також надання їм підтримки в освітньому процесі (за потреби). Для забезпечення зворотнього зв’язку із учнями та їхніми батьками використовуються комунікаційні онлайн сервіси та інструменти: електронну пошту, мобільний додаток – месендж Viber,мобільний телефон.
Оцінювання результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених Міністерством освіти і науки України. Оцінюванн ярезультатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій..
Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства. Організація освітнього процессу під час дистанційного навчання здійснюється з дотриманням вимог законодавства про освіту, захист персональних даних, а також санітарних правил і норм (щодо формування розкладу навчальних занять, рухової активності (фізкультхвилинок), вправ для очей, тривалості виконання завдань для самопідготовки у позанавчальний час).
Облік навчальних занять і результатів навчання під час дистанційного освітнього процессу здійснюється відповідно до законодавства (у классному журналі, свідоцтвах досягнень).
РОЗДІЛ VІІ
СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.
Складовими системи забезпечення якості освіти є:
- система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
- система зовнішнього забезпечення якості освіти;
- система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
У Кошелівському ЗЗСО відстеження якості освіти здійснюється відповідно до «Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, схваленого на засіданні педагогічної ради (Протокол №3 від 22.09.2020р.) та затвердженого наказом директора школи від 22.09.2020р..
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти Кошелівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів є:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу школи;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.
Внутрішня система забезпечення якості освіти в Кошелівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів включає:
- стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- аналіз кадрового забезпечення освітньої діяльності, рівень професійної майстерності педагогічних працівників;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- навчально-методичне забезпечення освітнього процесу;
- забезпечення підручниками та посібниками;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- аналіз якісних показників виконання навчальних планів і програм за результатами :
- контрольних робіт,
- перевірки класних журналів;
- вивчення стану викладання окремих предметів;
- тематичного,семестрового,оцінювання,
- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
На рівні ЗЗСО розроблено систему показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній моделі випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :
- кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);
- якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, вивчення стану викладання предметів, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. З метою неперервного відстеження результатів навчання, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється через вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
- моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
- продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України - 1 раз на рік).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.
Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).
Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.
Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає Міністерство освіти і науки.
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
- здійснення обґрунтованого моніторингу якості;
- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
-відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
.