ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І.   ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

1.1. Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

1.2  Освітня діяльність

1.3. Нормативне забезпечення

1.4.  Напрямки реалізації

1.5.  Права та обов’язки здобувачів освіти

1.6.  Принципи реалізації освітньої програми

1.7.  Структура 2022-2023 навчального року

1.8.   Форми організації освітнього процесу

1.9.  Режим роботи закладу та мережа класів

1.10.  Навчальні плани

1.10.1. Нормативна база навчальних планів

1.10.2. Варіативна складова та порядоу вивчення окремих предметів

1.10.3. Форми і методи навчання

1.11. Оцінювання результатів навчання

1.12.  Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

1.13.  Кадрове забезпечення

 

РОЗДІЛ ІІ.   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ І СТУПЕНЯ

 2.1. Загальні положення освітньої програми І ступеня

2.2.  Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

2.3.  Перелік освітніх галузей НУШ

2.4.  Очікувані результати навчання  та компетентностей учнів

2.6.  Форми організації освітнього процесу

2.7.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

2.8.  Навчальний план для 1-4 класів

2.9.  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

2.10. Модель випускника початкової школи

2.11. Перелік навчальних програм Нової української школи

2.12. Перелік підручників для 1-4 класів

 

РОЗДІЛ  ІІІ.   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

 

3.1. Загальні положення освітньої програми ІІ ступеня

3.2.  Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

3.3.  Очікувані результати навчання здобувачів базової освіти

3.4.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

3.5.  Рекомендовані форми організації освітнього процесу

3.6. Впровадження Державного стандарту базової середньої освіти НУШ

3.6.1. Навчальний план для 5 класу НУШ

3.6.2. Перелік модельних програм для 5 класу НУШ 

3.7. Навчальний план для 6-9 класів

3.8.  Перелік навчальних програм

3.9.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової освіти

3.10.  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

3.11.  Модель випускника основної школи

3.12. Кадрове забезпечення

3.13. Перелік підручників для 5-9 класів

 

РОЗДІЛ  ІV.    ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ  ІІІ СТУПЕНЯ

4.1. Загальні положення освітньої програми ІІІ ступеня

 4.2. Загальний обсяг навчального навантаження та тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

4.3. Навчальний план профільної школи

4.4.  Перелік навчальних програм

4.5.   Очікувані результати навчання учнів

4.6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

4.7.  Оцінювання учнів 10-11 класів

4.8.  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

4.9.  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості  освіти

4.10.  Модель випускника школи

4.11. Кадрове забезпечення школи ІІІ ступеня

4.12.  Перелік підручників для 10-11 класів

 

РОЗДІЛ  V.    ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

 

РОЗДІЛ VІ.  ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

 

РОЗДІЛ VІІ.    ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

 

РОЗДІЛ  VІІІ.  СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Розвиток системи освіти в Україні визначається Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нової української школи». Згідно з чинним законодавством «метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право  суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, неза­леж­ності та відповідальності у прийнятті рішень щодо ака­деміч­них (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»). Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Освітня програма Кошелівського ліцею Пулинської селищної ради Житомирської області є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна освіта) ступенях навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державні стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма визначає:

- форми здобуття освіти та рівні освіти;

- форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання (екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем);

- структуру навчального року та режим роботи закладу;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні   загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

- опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

- оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;

- навчання за наскрізнимилініями;

- форми та методи організації освітнього процесу: традиційне (мережеве  очне), змішане (з використанням технологій дистанційного навчання), дистанційне;

- освітні галузі та навчальні предмети;

• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітня програма побудована з урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості та природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємопов’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптація до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Освітня програма закладу спрямована на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• виховання працьовитості, любові до природи;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної  держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;
• роботу з обдарованими дітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Освітня програма Кошелівського ліцею схвалена педагогічною радою (протокол №1 від 29.08.2022 р.) та затверджена директором закладу.

На основі освітньої програми складено та затверджено навчальний план на 2022-2023 навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Термін реалізації програми: 2022-2023 роки

Структура програми:

І розділ – Пояснювальна записка.

ІІ розділ – Початкова освіта.

ІІІ розділ – Базова середня освіта

IV розділ – Профільна середня освіта.

V розділ – Організація   освітнього процесу дітей

з особливими освітніми потребами

VІ   розділ – Організація індивідуального навчання

VІІ  розділ – Організація дистанційного навчання

VІІІ  розділ – Система внутрішнього забезпечення якості освіти    

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  І

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

1. 1. Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

 

Кошелівський ліцей  є закладом загальної середньої освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність, що провадиться на трьох рівнях повної загальної середньої освіти: початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта, і має такі структурні підрозділи:

• початкова школа;
• гімназія;
• ліцей.

у своїй діяльності заклад керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, наказами Міністерства освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом ліцею, іншими нормативно-правовими актами.

Організація здобуття освіти у закладі здійснюється за формами, визначеними законодавством України, наказами МОН України, статутом школи: інституційна (денна), індивідуальна (педагогічний патронаж, домашня (сімейна), екстернат).

Школа несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

• Безпечні умови освітньої діяльності;
• Дотримання державних стандартів освіти;
• Дотримання фінансової дисципліни.

Призначення Кошелівського ліцею полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям території обслуговування мікрорайону закладу.

Головна мета закладу: різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: формування основ соціальної адаптації та життєвої  компетенції  дитини; виховання  елементів природно доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно – цілісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно – ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби в реалізації власних творчихздібностей; читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

       Головними завданнями  закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну  загальну середню  освіту;

- виховання громадянинаУкраїни;

- виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

- оволодіння вчителями техніками дистанційного навчання;

- створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами;

- підтримка та розвиток здоров’язберігаючого освітнього середовища.

У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І  ступінь – початкова загальна освіта;

ІІ ступінь – базова загальна освіта;

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

       Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх  програм.

Освітній процес в Кошелівському ліцеї є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні.

Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Діяльнісний підхід в освіті - спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Освітня діяльність у закладі спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів Кошелівського ліцею спрямована на формування знань, компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти, яка провадиться педагогічним працівником, або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів Кошелівського ліцею поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного працівника спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту») за формами здобуття освіти, що максимально відповідають потребам захисту та безпеки здобувачів освіти (педагогічний патронаж, екстернатна, сімейна або дистанційна форма здобуття освіти).

У навчальному закладі створені та функціонують: рада ліцею, психологічна служба, методичні об’єднання вчителів-предметників, методичне об’єднання класних керівників, творчі групи.

 Ефективному управлінню якості освітньої діяльності  сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

1. 2. Освітня діяльність

У 2022-2023 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:

- продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа»; впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);

- організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією рф на території нашої держави;

- посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції;

- просвіта з питань особистої безпеки;

- організація навчальної діяльності здобувачів освіти та способів побудови зворотного зв’язку в умовах очної, дистанційної, змішаної форм навчання;

- психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану.

 

1. 3. Нормативне забезпечення

Організація освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в 2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» (№7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та інших;

Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України»;

постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на рівні початкової освіти (в 1–4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);

на рівні базової середньої освіти: в 5 класах – Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898);

в 6–9 класах – Державного стандарту 2 базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

на рівні профільної середньої освіти (в 10–11/12 класах) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти:

 на рівні початкової освіти:

– Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (оновленої і затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

- Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (оновленої і затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

на рівні базової середньої освіти:

у 5 класі – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235),

у 6 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 405);

на рівні профільної середньої освіти:

у 10-11 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами);

Наказів Міністерства освіти і науки України:

- від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»,

- від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами);

- Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;

Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;

Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224);

Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;

Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Листів Міністерства освіти і науки України:

- від 30.06.2022 № 1/7322-22 «Про організацію 2022/2023 навчального року»;

- від 16.03.2022 №1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 №143/2022»;

- від 10.06.22 №1/6267-22 «Про деякі питання науіонально-патріотичного виховання в закладах освіти України»;

- від 15.06.22 №1/64355-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами»;

- від 11.07.22 №1/7707-22 «Про підготовку ЗО до нового опалювального сезону в умовах воєнного стану»;

- від 02.08.22 № 1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти у 2022-2023 н.р.»;

- від 10.08.22 № 1/9105-22 «Щодо організації виховного процессу у 2022-2023 н.р.».

У створенні безпеки освітнього процесу керуватися документами:

- Наказ МОН №1669 від 26.12.2017р. «Про затвердження Положення про організацію робот из охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процессу в установах і закладах освіти»;

- Наказ МОН №659 від 16.05.2019 р. «Про затвердження Положення пропоядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процессу»;

- Постанова МОЗ №10 від 06.09.21р. «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням корона- вірусної хвороби (COVID-19);

- Лист МОН №1/9-436 від 14.08.2020р. «Про створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та попередження і протидії булінгу».

 

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі в закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році на рівні базової, профільної середньої освіти (5–11 класи) рекомендовані такі навчальні програми:

5 клас – модельні навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) (гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним програмам);

6 – 9 класи - навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698);

- навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам»;

10 – 11 класи - навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698);

- навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам».

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік), постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Відповідно до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 р. № 931, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2020 р. за № 1119/35402, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 08 листопада 2021 р. № 1203, гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надається модельним навчальним програмам. Навчальним програмам, розробленим не на основі модельних навчальних програм, навчальним програмам з позашкільної освіти надається гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі». Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» (пункт 8 частини першої статті 1), затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

 

 

 

 

1. 4. Напрямки реалізації

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

 І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

 ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

 ІІІ ступінь – повна середня освіта тривалістю два роки.

Для реалізації освітньої програми в організації освітнього процесу забезпечити:

• логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
•  використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
• науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;
• профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
• роботу з обдарованими дітьми;
• навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Для реалізації освітньої програми здійснити навчально-методичне забезпечення:

• Підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
• Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
• Продовжувати запроваджувати в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.
• Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової та на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.
• Реалізувати навчання за наскрізними лініями, участь у проєктах, позакласній  роботі.  
• Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами та інших осіб незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інших ознак чи обставин, у тому числі тих, які не можуть відвідувати заклад освіти (зокрема через відсутність профілактичних щеплень).

 

1. 5. Права та обов’язки здобувачів освіти

 Здобувачі освіти мають право на:

• навчання впродовж життя та академічну мобільність;
• індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
• якість освітніх послуг;
• справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
• відзначення успіхів у своїй діяльності;
• свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності;
• безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;
• повагу людської гідності;
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі;
• особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
• інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами, осіб із соціально незахищених верств населення та осіб, що виявили бажання здобувати освіту за однією з індивідуальних форм навчання (інституційна (очна), дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж) відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.

 

Здобувачі освіти  зобов’язані:

 

• виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального начального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
• відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу.

 

Здобувач освіти має право:

1. На свободу думки, совісті й релігії, вільне вираження власних думок і переконань, свободу отримання інформації, на повагу людської гідності й захист від втручання в особисте життя.

2. Розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей.

3. Захист від застосування методів фізичного й психічного насильства.

4. Отримання безкоштовної освіти відповідно до державних освітніх стандартів.

5. Навчання в межах державних освітніх стандартів за індивідуальними навчальними планами, у тому числі навчання вдома за медичними показниками, прискорений курс навчання.

6. Вибір форми отримання освіти.

7. Переведення до іншого навчального закладу, що реалізує освітню програму відповідного рівня.

8. Безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами закладу. 

9. Отримання оцінки виключно відповідно до своїх знань і вмінь.

10. Отримання інформації про поставлені оцінки, як за усні, так і за письмові відповіді. Конфіденційність інформації про оцінки за письмові роботи.

11. Об’єктивну оцінку своїх знань, роз’яснення підстав і критеріїв поставленої оцінки.

12. Апеляцію щодо об’єктивності виставлення оцінки за семестр, якщо він не згоден з нею.

13. Користування шкільним майном, яке повертається вчителю після закінчення занять у збереженому стані.

14. Відстоювання своїх поглядів і переконань при обговоренні спірних і неоднозначних питань у коректній формі. Виклад класному керівнику, психологу, директоруліцею, іншим вчителям своїх проблем і отримання від них допомоги, пояснень, відповідей.

15. Представлення ліцею на конкурсах, оглядах, змаганнях та інших заходах відповідно до своїх можливостей і вмінь.

16. Умови навчання, що гарантують охорону й зміцнення здоров’я.

17. Обсяг часу на виконання обов’язкової частини домашнього завдання, що не перевищує 50 % обсягу аудиторного навантаження з відповідного предмета.

18. Відпочинок у перервах між уроками й у канікулярний час.  

19. Участь у культурному життіліцею, організованих у ньому заходах, що відповідають її віку.

20. Відкрите висловлювання своєї думки, пропозицій про зміни в освітній діяльності, про якість освітнього процесу на Раді ліцею.

21. Участь в управлінні закладом згідно зі Статутом. 

 

1.6.  Принципи реалізації освітньої програми:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток інклюзивного освітнього середовища;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність закладу освіти  перед суспільством;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

 

1.7.  Структура 2022-2023 навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2022/2023 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів. 2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів. Тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення прогалин у навчанні, навчально-польових занять/зборів і навчальнотренувальних занять предмета «Захист України», інших форм організації освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти. Педагогічною радою закладу освіти визначаються також тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку.

 У закладах освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр - з 01.09.2022 р. по 29.12.2022 р.

ІІ семестр - з 16.01.2023 р. по 09.06.2023 р.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

                                     - осінні  -  з  22.10  по  30.10.2022 р.

-  зимові  -  з  30.12.2022 р.  по  15.01.2023 р.

-  весняні  -  з  25.03.2023  по  02.04.2023 р.

У разі посилення карантинних /інших/ обмежень в структурі 2022-2023 н.р. можливі зміни (за рішенням педради) термінів і дат, семестрів/канікул, форми навчання.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів  проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково. Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом. Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4 класу – остання декада травня 2023 року; для 9 класу – календарний тиждень після закінчення навчального року.

Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій приймає педагогічна рада школи.

 

1.8. Форми організації освітнього процесу

 

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і дистанційний режими. Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Також, в очному режимі, у разі нестачі в шкільних укриттях місць для всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму.

За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня. Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на екстернатну форму навчання.

Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті.

Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322- 22 «Про організацію 2022/2023 навчального року».

У зв’язку з широкомасштабним вторгненням РФ в Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 р. і призвело до тимчасового призупинення навчання, а потім до переходу на дистанційне навчання, на початку 2022/2023 навчального року рекомендовано виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання». Це дозволить з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу. У календарнотематичному плануванні на початку навчального року необхідно визначити достатню кількість навчального часу для повторення і проведення діагностування результатів навчання за попередній рік. Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку і не враховуються під час оцінювання за перший семестр.

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах, 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години - у 10-11(12) класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

Для належної організації освітнього процесу в максимально комфортних для всіх його учасників умовах, зважаючи на обставини, у яких заклади освіти України розпочинають 2022/2023 навчальний рік, рекомендовано скористатися порадами фахівців з психологічної підтримки, наведеними в розділі 2 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

 

 

1.9. Режим роботи закладу та мережа класів

 

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.

Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2 – 4 класах 40 хвилин, в 5 – 11 класах – 45 хвилин.

 

Розклад  дзвінків:

 

 

 

№ уроку	1 клас	Перерва	2 – 4 класи	Перерва	5 – 11 класи	Перерва
1  урок	09.00 – 09.35	20хв	09.00 – 09.40	15хв	09.00 – 09.45	10хв
2  урок	09.55 – 10.30	20хв	09.55 – 10.35	15хв	09.55 – 10.40	10хв
3  урок	10.50 – 11.25	25хв	10.50 – 11.30	20хв	10.50 – 11.35	15хв
4  урок	11.50 – 12.25	25хв	11.50 – 12.30	20хв	11.50 – 12.35	15хв
5  урок	12.50 – 13.25	20хв	12.50 – 13.30	15хв	12.50 – 13.35	10хв
6  урок	13.45 – 14.20		13.45 – 14.25		13.45 – 14.30	5хв
7  урок					14.35 – 15.20
Індивідуальні заняття, гуртки				15.00 – 18.00

 

 

Контингент учнів за классами

2022-2023 н.р.
Клас	Кількість  учнів	Середня   наповнюваність
1	7
2	9
3	8
4	10
1-4	34	8,5
5	10
6	11
7	9
8	10
9	10
5-9	50	10
10	11
11	12
10-11	23	11,5
1-11	107	9,7

В закладі нараховується 11 класів, навчається 107 учнів в 1-11 класах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота групи подовженого дня

Робота ГПД організована для 1-4 класів згідно наказу МОН України від 25.08.2018 року №677«Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2018 р. за N 865/32317.

Група подовженого дня створена для:

• організації навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів;
• організації дозвілля учнів;
• надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;
• формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості;
• забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності).

Режим  роботи включає:

• прогулянки на відкритому повітрі;
• харчування;
• виконання домашніх завдань (за наявності);
• проведення спортивно-оздоровчих занять;
• фізкульт-хвилинки та гімнастику для очей через кожні 15 хвилин заняття для учнів початкових класів.

 

1.10.  Нормативна база навчальних планів

 

Навчальні плани на 2022/2023 навчальний рік розроблено на основі:

- для 1-2 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

- для 3-4 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

- для 5 класу складено за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 року №235;

- для 6-9-х класів складено за Типовою освітньою лассного закладів загальної середньої освіти  ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 року № 405

- для 10-11-х класів – типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464).

Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на підсилення окремих предметів інваріантної складової, упровадження індивідуальних занять.

Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем. 

У всіх класах гранично допустиме навантаження на одного учня повністю відповідає нормативам, передбаченими навчальними планами.

Години фізичної культури в 1-11 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів (накази Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 року № 682, від 05.02.2009 року №66 та від 26.08.2010 року №834).

1.10.1. Варіативна складова та порядок вивчення окремих предметів

 

Варіативна складова Типових планів використовується на:

• збільшення кількості додаткових годин на вивчення окремих базових предметів;
• проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Облік занять з базових предметів, індивідуальних консультацій та групових занять здійснюється на сторінках классного журналу,  відведених для цього предмета.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у робочих навчальних планах закладу.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у  робочих навчальних планах школи (І, ІІ, ІІІ ступенів) на 2022-2023 навчальний рік, затверджених педагогічною радою ліцею (протокол №1 від 29.08.22р.).

 

 

Порядок вивчення окремих предметів

 

Навчальний план Кошелівського ліцею включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на підсилення окремих навчальних предметів інваріантної складової, введення індивідуальних занять.

У 1-4 класах освітня галузь «Мистецтво»  реалізується через викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» по 2 години на тиждень.

Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7 класах буде реалізовуватись окремими предметами «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», викладання яких буде здійснюватися по 1 годині на тиждень з кожного предмета за державною програмою.

 У 8-9 класах буде викладатись інтегрований курс «Мистецтво» (по 1 годині на тиждень) за державною програмою.

Освітня галузь «Технології» у 5 класі реалізується через предмет «Технології», у 6-9 класах через предмет «Трудове навчання» (без поділу дівчат і хлопців).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 26.02.2020 № 143 у 10-11 класах вивчатиметься навчальний предмет «Захист України». Викладання  предмету  «Захист  України»  здійснюється на рівні стандарту (по 1,5 години на тиждень у кожному класі) за рахунок інваріантної складової річного навчального плану, згідно навчальних програм для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407. Поділ класу на групи окремо для юнаків та дівчат при вивченні предмета «Захист України» не здійснюється.

З обов’язково-вибіркових предметів у 10-11 класах (інформатика, технології, мистецтво) вибрано «Інформатика» та «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту. Викладання даних предметів здійснюватиметься в наступному порядку: 10 клас – 1г інформатики, 2г мистецтва, 11 клас – 2г інформатики, 1г – мистецтва.

 

У 2022-2023 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів, на які виділено не цілу  (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

 

Назва навчального предмету	Спрямування	Клас	Кількість годин за робочим навчальним планом	Кількість годин
				І семестр	ІІ семестр
Українська мова	Навчальний предмет інваріантної складової	6	3,5	3	4
		7	2,5	3	2
Історія України	Навчальний предмет інваріантної складової	9	1,5	1	2
Географія	Навчальний предмет інваріантної складової	9 10	1,5    1,5	2      2	1      1
Хімія	Навчальний предмет інваріантної складової	7 10	1,5    1,5	1      2	2      1
Захист України	Навчальний предмет інваріантної складової	10 11	1,5    1,5	1      2	2      1
Іноземна мова	Навчальний предмет інваріантної складової	5	3,5	3	4
Інформатика	Навчальний предмет інваріантної складової	5	1,5	1	2
Етика	Навчальний предмет інваріантної складової	5	0,5	1	0

 

Варіативна складова освітніх програм

реалізується наступним чином:

 

Для учнів 1-4 класів виділено по 1 годині на проведення індивідуальних занять з учнями для корекції знань.

В  основній школі відведено по 0,5г на підсилення базових предметів: «Зарубіжна література» у 5 класі та «Історія України» у 8 класі.

В старшій школі варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової, а саме:

• 10 клас – «Математика» – 1 година;  «Історія України» – 0,5 години; «Зарубіжна література» - 1 година. Всього 2,5 години.
• 11 клас – «Українська мова» - 1 година; «Математика» – 1 година;  «Історія України» – 0,5 години; «Зарубіжна література» - 1 година. Всього 3,5 години.

Форми та методи навчання

Основною формою організації освітнього процесу є традиційний урок. Згідно Державних стандартів початкової, базової, повної загальної середньої освітирізні мають місце такі типи уроків:

• • • • • формування компетентностей;
        • розвитку компетентностей;
        • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
        • корекції основних компетентностей;
        • комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, уроки-семінари, конференції, форуми, брифінги, інтерактивні та інтегровані уроки, ділові ігри, відео-уроки, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

При дистанційному навчанні застосовуються такі форми організації освітнього процесу, як конференції, консультації, віртуальні екскурсії, презентації.

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 

1.11. Оцінювання результатів навчання

 

Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне.

Реформування загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, на навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, на формування функціональних (пов’язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом), мотиваційних (пов’язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості) та соціальних (пов’язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства) компетентностей. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання як складової освітнього процесу. Оцінювальна діяльність здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків. Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, навчальна, виховна та управлінська.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне (поточне) оцінювання;

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);

3) державна підсумкова атестація учнів;

4) зовнішнє незалежне оцінювання.

Для забезпечення цілісності освітнього процесу необхідно враховувати результати оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць в доборі змісту, форм і методів роботи для кожного уроку/заняття. Також важливо формувати в учнів уміння аналізувати власну роботу, власні результати навчання, визначати для себе подальші завдання. У кожний урок/заняття необхідно включати роботу з учнями за результатами оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Керуючись правом на автономію у виборі змісту, форм і методів роботи, учитель може використовувати самостійно визначені або розроблені способи фіксації зворотного зв’язку з учнями. При цьому важливим є забезпечення ефективності процесу оцінювання задля досягнення очікуваних результатів учнями.

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці, його/її батькам (іншим законним представникам).

При навчанні у дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку (пункт 8 розділу І Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти).

При здійсненні семестрового оцінювання учнів(учениць) з тимчасово окупованих територій, з числа внутрішньо переміщених осіб і тих, хто повернулися на постійне місце проживання, зараховуються всі оцінки, які отримав/отримала учень/учениця впродовж семестру незалежно від місця навчання: у закладі, де навчався/навчалась за місцем тимчасового перебування або у будь-якій іншій школі, яка здійснює навчання за однією із форм здобуття освіти (очною, змішаною, дистанційною, екстернатною, сімейною). Це може бути будь-який заклад загальної середньої освіти, зокрема й приватні заклади освіти, в Україні чи за її межами. Заклади освіти, у яких тимчасово навчались учні, можуть видавати їм інформаційні довідки про період навчання із зазначенням переліку предметів, окремих тем та результатів оцінювання. Крім того, для проведення семестрового та річного оцінювання здобувачі освіти можуть надавати інформацію з електронних журналу та щоденника за попереднім місцем навчання. За відсутності в учнів з числа тих, хто повернулися на постійне місце проживання, та з тимчасово окупованих територій облікованих результатів оцінювання за попереднім місцем навчання заклад освіти може провести підсумкове семестрове оцінювання у вигляді контрольної роботи, тестування, співбесіди тощо. При такому оцінюванні, за потреби, можуть використовуватися технології дистанційного навчання.

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами: Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17); Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369.

 

1.12.  Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

 

Виховний процес є невід’ємною складовою  освітнього процесу у закладах освіти (ст.15 Закону України «Про повну загальну  середню освіту»). Виховання учнів у Кошелівському ліцеї здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Основні завдання виховної діяльності Кошелівського ліцею на 2022-2023 н.р. визначені відповідно до Листа МОН № 1/6267-22 від 10.06.22 року «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України» та Листа МОН № 1/9105-22 від 10.08.2022 року «Щодо організації виховного процесу у 2022/2023 н. р.».

Основною метою у вихованні учнів у 2022-2023 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, у відповідності до наступних ключових напрямів:

• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань:

- національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей,

- вихонання основних людських цінностей: турботи, поваги, любові, співчуття, милосердя, відповідальності і т.д.

- забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини,

-  формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу,

- підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності,

- підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом 2022-2023 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

• впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,
• проведення тижнів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологій на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
• впровадження шкільного самоврядування в освітній процес;
• ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процессу.

Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в закладі освіти має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними  зусиллями всіх учасників освітнього процесу.

Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння вихователем  природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості  дитини, постійно дбати про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин  співробітництва у навчально-виховному процесі.

Місія Нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. І це стосується не лише пошуку нових форм роботи з дітьми, але й перегляду існуючої освітньої практики в контексті нової філософії роботи з сім'єю. Дана філософія значно більшою мірою відповідає запитам батьків і спочатку орієнтована на встановлення тісних контактів із родиною, плідну взаємодію з батьками учнів.

Тому сьогодні перед закладом освіти стоїть завдання щодо створення умов для активної взаємодії з батьками в освітній діяльності, підвищення їх батьківської компетенції. При організації роботи з батьками основна мета:

 - залучення сім'ї в єдиний освітній простір. Реалізовувати цю мету плануємо  через вирішення наступних завдань:

-    встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;

-    надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;

-  підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

- виховання не зводиться до окремих виховних занять;

- до створення виховного середовища залучається весь колектив  закладу;

- учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

- у плануванні діяльності враховуютьсяі ндивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

- співробітництво з позашкільними закладами освіти;

- активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

- налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

 

 

1. 13. Кадрове забезпечення освітньої діяльності

навчального закладу

 

 У навчальному закладі організацію освітнього процесу забезпечують 18 педагогічних працівників. 5 педагогів є спеціалістами вищої кваліфікаційної категорії, 9 осіб – першої, 4 - з категорією «спеціаліст».

В навчальному закладі працюють: один директор, 1 заступник з НВР,  1 заступник з ВР (0,5 ст),  15 учителів (з них 4 учителі початкової школи та 2 асистенти вчителя), 1 педагог-організатор, практичний психолог, вихователь по супроводу дітей.

Професійна підготовка вчителя не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу. Вона продовжується протягом усієї професійної діяльності педагога. Це:

- курси підвищення кваліфікації;

- дистанційні навчальні курси;

- проходження онлайн-курсів;

- участь у семінарах-практикумах, майстер-класах, вебінарах;

- участь у публічних лекціях та ін.

Таким чином педагоги школи долучаються до творчої діяльності, мають змогу бути обізнаними із сучасними технологіями навчання, підвищенню їхнього фахового рівня. Наші вчителі мають ряд сертифікатів, що засвідчують бажання надавати якісні освітні послуги.

 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності навчального закладу

 

№ п-п	Прізвище, ім’я, по батькові	Назва навчального закладу,  який закінчив	Спеціальність вчителя  за одержаною освітою	Основний  робітник чи сумісник	Загальний стаж пед. роботи	Який предмет викладає	Кваліфікаційна категорія	Рік останньої атестації
1	Буряченко Валентина Василівна	Житомирський ДПУ ім.Франка	Вчитель початкових класів	осн	31	Початкові класи	вища	2018
2	Красевич Ірина Геннадіївна	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вчитель рос.мови та літерат.	осн	33	Зарубіжна література	вища	2018
3	Ганієва Інна Петрівна	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вчитель фізики математики	осн	23	Фізика Математика астрономія	вища	2020
4	Дорошенко Аліна Станіславівна	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вчитель укр.мови укр., зарліт	осн	19	Укрмова Укрліт,	І	2018
5	Бітнер Галина Вікторівна	Київський ДПІ ім.Горького	Вчитель біології географії	осн	36	Біологія Хімія,  Географія	вища	2021
6	Костриця Катерина Сергіївна	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вчитель укрмови, укрліт.	осн	48	Укрмова Укрліт,	І	2021
7	Рибчинська Наталія Миколаївна	Житомир.ДПУ ім.Франка	Вч.біології Вч.іноземної мови	осн	24	Англійська мова	І	2022
8	Грибан Олександр Аркадійович	Вінницький пед.інститут	Вч.історії суспільство знавства	осн	35	історія правознав громад.осв	І	2018
9	Заблоцька Ірина Олександрівн	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вчитель математики	осн	21	Математика	вища	2019
10	Грибан Наталія Олександрівн	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вч.укрмов укрліт	осн	26	Вчитедь початкових класів	І	2021
11	Левицька Олена Йосипівна	Житомирський ДПІ ім..Франка	Вчитель початкових класів	осн	37	Вчитель початкових класів	І	2021
12	Гомонюк Сергій Миколайович	Коростишівське педучилище	Вчитедь фізкулт., ОБЖД	осн	6	фізкультура основи здоров’я	спец	2022
13	Гомонюк Наталія Юріївна	Житомирський ДПІ ім.Франка	Вч.історії, укр..мови укр,зар.літ	осн	11	Історія	І	2020
14	Савицька Людмила Миколаївна	Уманський пед.інститут	Вчитель початкових класів	осн	17	Вчитель початкових класів	І	2018
15	Бойко Людмила Василівна	Коростишівське педучилище	Вчитель початкових кл. інформатики	осн	-	Вчитель початкових класів	спец
16	Куліковська Олена Миколаївна	Міжрегіональна академія управління персоналом (м.Житомир)	Психолог	осн	6	Практичний психолог	І	2019
17	Корзун Людмила Павлівна	Київський ДПУ ім.Драгоманова	Вчитель трудового навч., креслення	осн	7	Асистент вчителя	спец
18	Буряченко Анна Олександрівна	Житомирський ДУ ім.Франка	Вчитель іноземної мови	осн		Асистент вчителя	спец