Положення про академічну доброчесність

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Пулинської ОТГ

1.Загальні положення

1.1. Положення про академічну доброчесність здобувачів освіти, педагогічних працівників Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ст. (далі - Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками, здобувачами освіти (учнями) та батьками.

1.2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту ЗЗСО, Правил внутрішнього розпорядку ЗЗСО, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних (локальних) документів ЗЗСО.

1.3. Мета Положення полягає в дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності ЗЗСО (освітній, методичній, науково-дослідній, виховній тощо), підтримки особливих взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушення академічної доброчесності.

1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого освітнього середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу ЗЗСО, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

1.5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній (навчальній), науково-методичній та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).

2. Поняття та принципи академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в ЗЗСО необхідно дотримуватися наступних принципів:

· демократизм;

· законність;

· верховенство права;

· соціальна справедливість;

· пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

· рівноправність;

· науковість;

· професіоналізм та компетентність;

· партнерство і взаємодопомога;

· повага та взаємна довіра;

· відкритість і прозорість;

· відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2.3. ЗЗСО здійснює свою діяльність окремо від політичних уподобань, партій, релігійних об’єднань та рухів у будь-якій формі організації.

2.4. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- дотримання норм Конституції України;

- дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти;

- дотримання загальноприйнятих етичних норм;·

- дотримання норм законодавства України про авторське право;

- повагу до осіб, які здобувають освіту, до їхніх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, а також інших обставин;

- об’єктивно та неупереджено оцінювати знання та вміння здобувачів освіти;

- якісно, вчасно та результативно виконувати свої функціональні обов’язки;

- впроваджувати у свою діяльність інноваційні методи навчання;

- відповідно до вимог законодавства підвищувати свою кваліфікацію;

- дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт тощо;

- не розголошувати конфеденційну інформацію, інформацію з обмеженим доступом та інші види інформації відповідно до вимог законодавства в сфері інформації та звернення громадян;

- надання достовірної інформації;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- уникати приватного інтересу та конфлікту інтересів;

- нести відповідальність за порушення академічної доброчесності;

- негайно повідомляти адміністрацію ЗЗСО у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.

2.5. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

· дотримання норм Конституції України;

· дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти;

· дотримання загальноприйнятих етичних норм;

· дотримання норм законодавства України про авторське право;

· повагу до педагогічних працівників;

·самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

·подавати на оцінювання лише самостійно виконану роботу, що не є запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами;

·поважати честь і гідність інших осіб, навіть, якщо їх погляди відрізняються від ваших;

·бути присутнім на всіх навчальних заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами;

·використовувати у навчальній або дослідницькій діяльності лише перевірені та достовірні джерела інформації та грамотно посилатися на них;

·не фальсифікувати або не фабрикувати інформацію, дослідження, наукові результати з їх наступним використанням в роботі;

·не пропонувати хабар за отримання будь-яких переваг у навчальній

або дослідницькій діяльності;

·не здійснювати або не заохочувати будь-якими способами зміну отриманої академічної оцінки;

·нести відповідальність за порушення академічної доброчесності;

·негайно повідомляти адміністрацію ЗЗСО у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.

3. Відповідальність за порушення академічної доброчесності

3.1. За порушення норм цього Положення учасники освітнього процесу притягуються до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства України.

3.2. Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (часткове або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими способами, як результат власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірних переваг в освітньому процесі;

• необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

3.3. За порушення правил академічної доброчесності педагогічні працівники притягуються до таких форм відповідальності:

· дисциплінарна;

· адміністративна;

·відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

· позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

· інші форми відповідно до вимог чинного законодавства України.

3.4. За порушення правил академічної доброчесності здобувачі освіти притягуються до таких форм відповідальності:

· попередження;

·повторне проходження оцінювання (контрольної роботи, іспиту, заліку);

· повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

4. Попередження академічної недоброчесності

4.1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності використовується наступний комплекс профілактичних заходів:

· ознайомлення здобувачів освіти та педагогічних працівників із цим Положенням;

• інформування здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;

• розповсюдження методичних матеріалів;

• проведення семінарів із здобувачами освіти з питань інформаційної діяльності, правильності написання науково-дослідницьких, навчальних робіт, правил опису джерел та оформлення цитувань;

• посилення контролю вчителів, голів методичних об'єднань щодо правильного оформлення посилань на джерела інформації у разі запозичень ідей, тверджень, відомостей тощо.

5. Організація роботи Комісії з питань академічної доброчесності

5.1. З метою виконання норм цього Положення в ЗЗСО створюється Комісія з питань академічної доброчесності (далі - Комісія).

5.2. Комісія наділяється правом одержувати і розглядати заяви щодо порушення цього Положення та надавати пропозиції адміністрації ЗЗСО щодо накладання відповідних санкцій.

5.3. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законодавством в сфері освіти, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку ЗЗСО, іншими нормативними (локальними) документами ЗЗСО та цим Положенням.

5.4. Склад Комісії затверджується наказом директора ЗЗСО за поданням рішення педагогічної ради ЗЗСО. Строк повноважень Комісії становить один навчальний рік.

5.5. До складу Комісії входять: директор, заступники директора з навчально-виховної роботи, педагогічні працівники, голова профспілки, голова учнівського самоврядування, представник батьківської громадськості.

5.6. Будь-який працівник ЗЗСО, здобувач освіти ЗЗСО може звернутися до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень.

5.7. Головою Комісії є директор школи, заступником – заступник директора з навчально-виховної роботи, секретар призначається з числа членів Комісії. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. За відсутності Голови його обов’язки виконує заступник. Повноваження відносно ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо здійснює секретар.

5.8. Організаційною формою роботи Комісії є засідання. Засідання можуть бути чергові, що проводяться у строки визначені планом роботи та позачергові, що скликаються при необхідності вирішення оперативних та нагальних питань.

5.9. Рiшення комісії є правомiрним за умови присутностiна її засіданні не менше 2/3 загальної кiлькостi членів кoмiciї. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.

5.10. Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секретар.

5.11. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу перед педагогічної радою ЗЗСО.

5.12. Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього Положення чи підготовки про можливість такого порушення, повинен звернутися до Голови або секретаря Комісії з письмовою заявою.

5.13. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення Кодексу академічної доброчесності.

5.14. За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм цього Положення. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

5.15. Повноваження Комісії:

· одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;

· залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також використовувати технічні і програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

· проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників та здобувачів освіти;

· ініціювати, проводити та підтримувати дослідження з академічної доброчесності, якості освіти та науково-дослідницької діяльності;

· готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню та науково-дослідницьку діяльність ЗЗСО;

· надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм цього Положення.

· інші повноваження відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативних (локальних) документів ЗЗСО.

6. Заключні положення

6.1. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.

6.2. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

6.3. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу.

6.4. Це Положення погоджується рішенням педагогічної ради ЗЗСО та вводиться в дію наказом директора ЗЗСО.

6.5. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗЗСО та вводяться в дію наказом директора ЗЗСО.

Міністерство освіти і науки України

Пулинська селищна рада Житомирської області

Кошелівська загальноосвітня школаІ-ІІІ ступенів

Ідентифікаційний код 22056828

12015 Житомирська область Пулинський район село Кошелівка тел.92-6-86

_______________________________________________________________________________

НАКАЗ

01.09.2020 р. Кошелівка №

Про затвердження Положення

про академічну доброчесність

педагогічних працівників та здобувачів освіти

Кошелівської ЗОШ І-ІІІст.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017№2145-VІІІ, рішення педагогічної ради школи від 03.02.2021 р. (протокол № 2) з метою дотримання професійних стандартів та етичних принципів учасників освітнього процессу

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про дотримання академічної доброчесності в закладі (додається).

2. Ввести в дію Положення про дотримання академічної доброчесності в закладі з 01.09.2020р.

3. Створити Комісію з питань етики та академічної доброчесності у складі:

Голова: В.В.Буряченко, директор закладу;

Члени комісії:

І.Г.Красевич, заступник директора з НВР;

І.П.Ганієва, заступник директораз ВР;

Н.М.Рибчинська, голова ПК;

4. Забезпечити публічний доступ до тексту Положення через офіційний сайт ЗЗСО Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. До 15.09.2020р. Адміністратор сайту

6. Класним керівникам довести зміст Положення до всіх здобувачів освіти ЗЗСО.

До 20.09.2020 р.

7. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директор школи В.В.Буряченко

З наказом ознайомлені:

Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освіти

у Кошелівській ЗОШ І-ІІІст.

1. І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освіти Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (далі - Положення) є нормативним документом закладу освіти, який спрямований на забезпечення надавачами якісних освітніх послуг здобувачам освіти, додержання правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу освіти.

Положення розроблено на основі статей 12, 41, 42 Закону України «Про освіту», статей 42 і 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 р., Конституції України, Статуту закладу освіти, Правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, нормативних документів Міністерства освіти і науки України (далі – МОН України).

Дія Положення поширюється на педагогічних працівників, здобувачів освіти, учасників освітнього процесу закладу освіти.

Внутрішня система забезпечення якості включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

• критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом.

ІІ. МЕТА І ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ

ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Мета. Постійне та послідовне підвищення якості освіти спрямоване на всебічний розвиток, виховання і соціалізацію учнів закладу освіти, які здатні до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готові до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності.

Завдання. 1. Забезпечення у закладі освіти сприятливих умов, наявності необхідних ресурсів та інформаційних систем для:

• здійснення освітнього процесу педагогічними працівниками;

- продуктивної та самостійної роботи здобувачів освіти;

- ефективного управління закладом освіти.

2. Залучення учасників освітнього процесу до розробки Положення, його опрацювання та освоєння, внесення доповнень та неухильного дотримання стандартів навчання щодо відповідності критеріям оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти.

3. Орієнтування педагогічних працівників на:

- планування своєї діяльності з прогнозуванням результатів;

- розуміння необхідності підвищення рівня професійної компетентності та майстерності;

- співпрацю зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками;

- дотримання норм академічної доброчесності.

ІII. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

• принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

• принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

• функціонування системи формування компетентностей учнів;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

3. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

• моніторинг якості освіти.

4. Завдання моніторингу якості освіти:

• здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;

• створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

• аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

• створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

• прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

Моніторинг здійснюють:

• директор закладу та його заступники;

• засновник;

• органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

• органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

• громадськість.

Основними формами моніторингу є:

• проведення контрольних робіт;

• участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;

• перевірка документації;

• опитування, анкетування;

• відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність;

• систематичність;

• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

• отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;

• покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

• підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

• за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

• дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

• контингент учнів;

• психолого-соціологічний моніторинг;

• результати навчання учнів;

• педагогічна діяльність;

• управління закладом;

• освітнє середовище;

• медичний моніторинг;

• моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

• формування іміджу закладу.

IV.Система та механізми забезпечення

академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності учнями;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності учнями передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у Кошелівській ЗОШ І – ІІІ ст. визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. (Додаток 1)

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

• навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

• стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

• виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є :встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Учень має право на підвищення семестрової оцінки.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОНУкраїни від 20.08.2018  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОНУкраїни від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів НУШ підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Відповідно до наказу МОН України від 16.09.2020  № 1146 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів НУШ» у 3-4 класах НУШ підсумкове семестрове і річне оцінювання здійснюється за рівневою шкалою,  а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класу у 2020-2021 н.р. здійснюється вербально (відповідно до наказу МОНУкраїни від 21.08.2013  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

• з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

• з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

• з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи у додатку 2.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

основної і старшої школи

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 1009 від 19.08.2016 року.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України№ 221 від 18.02.2019).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи у додатку 3.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання

педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. (Додаток 1)

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег учителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

Критерії оцінювання роботи вчителя у додатку 4, 5, 6.

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

VIІ. Критерії, правила і процедури оцінювання

управлінської діяльності керівників

Формою контролю за діяльністю керівників закладу є атестація.

Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників у додатку 1.

VIIІ. Забезпечення наявності необхідних ресурсів

для організації освітнього процессу

ЗЗСО Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ст. для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

• Державний стандарт загальної середньоїосвіти;

• типові освітні програми;

• статут закладу освіти;

• стратегія розвитку закладу освіти;

• річний план роботи закладу освіти;

• освітня програма закладу освіти;

• штатний розпис закладу освіти;

• календарно-тематичне планування;

• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

• система матеріального та морального заохочення;

• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Заклад освіти має забезпечувати комфортні і безпечні умови навчання та праці. Приміщення закладу складається з 2 будівель. Проектна потужність – 365 учнівських місць. Діє локальний водопровід. Облаштовані внутрішні туалети.

Стан будівель задовільний. Не всі приміщення та територія закладу відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні класи та кабінети не повністю забезпечені меблями. У закладі наявні кабінети: фізичний, біологічний, математичний, української мови та літератури, зарубіжної літератури, основ інформатики, музичного мистецтв, захисту України. Всього класних кімнат – 14. Є бібліотека, спортивний зал, спортивний майданчик, ігровий майданчик. Учні забезпечені підручниками, але в недостатній кількості.

У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті. Кількість комп'ютерів в закладі - 12.

У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти. Їдальня знаходиться в пристосованому відремонтованому приміщенні. Наявне холодне та гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання. Приміщення їдальні розраховане на 50 посадкових місць.

Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав ісвобод людини. Керівництво закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби).

Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами).

Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

ІХ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом

Для ефективного управління ЗЗСО має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

• сучасна мережа Інтернет;

• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера тощо);

• електронні освітні ресурси;

• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (сайт закладу освіти, платформа для дистанційної тощо);

• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку).

Х. Розподіл повноважень у системі

внутрішнього забезпечення якості освіти

Внутрішній рівень контролю за якістю освіти можуть здійснювати усі учасники освітнього процесу (за згодою).

Відповідає за розбудову і функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу заступник директора з н/в роботи.

Координують внутрішню систему якості освіти закладу адміністрація (директор закладу освіти, заступники директора з НВ та ВР), робоча група педагогів, педагогічна рада закладу освіти.

Повноваження учасників освітнього процесу

у системі забезпечення якості освіти

Повноваження батьків та учнів, як учасників освітнього процесу, у системі забезпечення якості освіти:

• ініціювання пропозицій щодо забезпечення внутрішньої системи само оцінювання;

• долучення до процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

• співучасть у анкетуванні, зборі даних і процедурах спостереження;

Повноваження директора закладу:

• ініціює розроблення Стратегії розвитку закладу освіти;

• розробляє і втілює внутрішкільну систему забезпечення якості освіти;

• установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

• забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

• сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

• забезпечує реалізацію освітньої програми;

• визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

• приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

До повноважень робочої групи у сфері забезпечення якості освіти належить:

• розроблення інструментаріїв;

• участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

• проведення експертизи, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

• узагальнення і аналіз зібраної інформації.

До повноважень педагогічної ради у сфері забезпечення та контролю якості освіти належить:

• ухвалення положень, стратегії і перспективних напрямків забезпечення якості освітньої, наукової та інноваційної діяльності закладу освіти;

• визначення системи за затвердження процедури внутрішнього забезпечення якості середньої освіти;

• розгляд питань, пов’язаних з якістю освітньої діяльності в структурних підрозділах (школи І, ІІ та ІІІ ступенів) не менш ніж один раз на пів року;

• ухвалення рішень з питань забезпечення якості освітнього процесу.

Діяльність заступників директора у сфері контролю за якістю освітньої діяльності передбачає:

• загальну організацію освітнього процесу в підпорядкованих їм структурних підрозділах, планування та реалізацію заходів внутрішнього контролю та аналіз їх ефективності;

• забезпечення умов для зовнішнього контролю за якістю освітньої діяльності;

• контроль за організацією освітнього процесу в підпорядкованих їм структурних підрозділах: формуванням навчального навантаження класів, якістю розподілу педагогічного навантаження, готовністю навчально-методичної документації та номенклатури справ;

• забезпечення виконання організаційно-розпорядчих документів шкільного рівня;

• систематичний контроль за дотриманням порядку освітнього процесу, розкладу уроків вчителями та здобувачами освіти;

• контроль за дотриманням вимог до оформлення результатів поточного та підсумкового контролю, аналіз цих результатів;

• організаційно-методичне забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;

• контроль за якістю викладання навчальних дисциплін;

• контроль за виконанням індивідуальних планів професійного розвитку педагогів.

Діяльність класного керівника у сфері контролю за якістю освітньої діяльності передбачає:

• проводить контроль за всеобучем кожного учня;

• своєчасно доводить інформацію про підсумки контролю до відома батьків;

• надає інформацію для самооцінювання.

Діяльність учителя у сфері контролю за якістю освітньої діяльності передбачає:

• повідомляє учням загальні критерії оцінювання з предмету та критерії оцінювання перед вивченням кожної теми;

• визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметів за результатами тестування, контрольних робіт, поточного, тематичного та підсумкового, семестрового і річного оцінювання;

• визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

• своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

ХІ. Механізми реалізації внутрішньої системи

забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях, прикладом яких є представлені в додатках таблиці «Механізми реалізації ВСЗЯО» та «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (див. табл. 1, 2 – додаток 7). У таблиці 1 (додаток 7) передбачені такі змістові графи:

1. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвиткузакладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

2. Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

3. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, педагогсоціальний, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського рада тощо.

4. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

5. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

6. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

7. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у виглядінаказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмовогодоручення, припису, інструкції, резолюціїтощоі спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Визначення періодичності напрямів самооцінювання в закладі освіти на період 2019-2025 н.р.

2019-2020 н/р – отримання інформації, опрацювання педагогічними працівниками Абетки для директора та інших нормативних документів; створення робочих груп та напрацювання внутрішкільних документів, положень з теми внутрішньої системи забезпечення якості освіти, їх

обговорення, схвалення педагогічною радою і затвердження наказом по закладу освіти; аналіз і колективне обговорення реального стану справ закладу освіти (за результатами анкетування і спостереження) з метою виявлення переваг і недоліків організації освітнього процесу; накреслення шляхів підвищення якості освітньої діяльності.

2020-2021 н/р – комплексне самооцінювання (за чотирма напрямами,які визначені у документі про внутрішню систему забезпечення якості) та самооцінювання за напрямком «Освітнє середовище закладу освіти».

2021-2022 н/р – самооцінювання за напрямком «Оцінювання здобувачів освіти».

2022-2023 н/р – самооцінювання за напрямком «Педагогічна діяльність педагогічних працівників».

2023-2024 н/р – самооцінювання за напрямком «Управлінська діяльність».

2024-2025 н/р – комплексне самооцінювання (за чотирма напрямами,які визначені у документі про внутрішню систему забезпечення якості).

ХІІ. Прикінцеві положення

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленим педагогічною радою (протокол №4 від 11.01.2021).

3. Дія Положення поширюється на педагогічних працівників, здобувачів освіти, інших учасників освітнього процесу опорного закладу. Заклад освіти забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

4. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради закладу освіти та вводяться в дію наказом директора закладу.

Додаток 1

КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ

Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1). https://osvita.ua/legislation/law/2231/

І. Критерії, правила і процедури оцінювання

здобувачів освіти закладу

Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/z0566-11

1. Оцінювання учнів 1 класу (листи МОНУ від 18.05.2018р. №2.2-1250 та від 21.05.2018 р. №2.2-1255 (у форматі .doc).

2. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

3. Для учнів третіх-четвертих класів НУШ застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання згідно Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи, затверджених наказом МОН України від 16.09.2020 № 1146.

4. Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 1009 від 19.08.2016 року. [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru

5. Види оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та ДПА (наказ МОН №371 від 05.05.2008 р.):

ключові та предметні компетентності;

наскрізні вміння;

ціннісні ставлення.

ІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників закладу.

1. Атестація педагогічних працівників (наказ МОН № 930 від 06.10.2010 р. «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»)

2. Підвищення кваліфікації педпрацівників (наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)

3. Сертифікація педагогічних працівників (Положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р.)

4. Професійний стандарт «вчитель початкових класів ЗЗСО» (наказ Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. №1143)

ІІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання

діяльності керівника закладу

1. Атестація. Зміни до типового Положення про атестацію педагогічних працівників (наказ МОН від 08.08.13 р. № 1135)

2. Повноваження керівника закладу освіти (стаття 26 ЗУ«Про освіту»)

3. Типове положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти (наказ МОН України 28.03.2018 р. № 291)

Додаток 2

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Додаток 3

Критерії   оцінювання навчальних досягнень учнів 

основної  й  старшої школи

Додаток 4

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ