Проблемна тема відділу освіти

 роботи над науково-методичною проблемою

     відділу освіти Пулинської селищної ради

 на 2023-2027 роки

Створення умов для забезпечення якісного

 освітнього процесу, розвитку ініціативи,

творчого потенціалу педагогів

та здобувачів освіти

відповідно до Концепції НУШ

Створення умов для забезпечення якісного

 освітнього процесу, розвитку ініціативи,

творчого потенціалу педагогів та здобувачів освіти

відповідно до Концепції НУШ

Мета методичної роботи – підтримка ділового тонусу педагогів, впровадження кращих традиційних і нових взірців педагогічної діяльності, відкриття шляху до пошуку, ініціативи й творчості, розвиток та виховання соціально компетентних з чіткою громадянською та патріотичною позицією здобувачів освіти.

Завдання:

- визначення дієвих факторів формування сучасної освітньої мотивації в учнів та вихованців різного віку;

- формування мотиваційного компоненту соціалізації на успішність навчальної діяльності учнів та вихованців в умовах компетентнісної освіти;

- організація взаємодії педагога та учня на засадах педагогіки партнерства як умови успішної соціалізації особистості;

- опанування та застосування педагогами в освітній процес методів та прийомів мотиваційного компоненту соціалізації особистості учнів;

- забезпечення психолого-педагогічного супроводу учнів та вихованців з метою підтримки позитивного ставлення до навчання, пізнавального інтересу, потреби в здобутті знань, умінь і навичок.

Шляхи реалізації:

- здійснення теоретичного аналізу проблеми мотивації та соціалізації учнів та вихованців;

- розкриття місця мотивації та соціалізації в умовах впровадження Нової української школи;

- визначення та врахування в освітньому процесі пріоритетних зацікавленостей та інтересів учнів та вихованців;

- впровадження сучасних технологій, методів та прийомів навчання і виховання , що впливають на мотиваційну сферу школярів;

- створення умов до підвищення професійної компетентності та реалізації творчого потенціалу педагогів;

- поширення за межами закладів освіти кращого досвіду з даної теми, створеного у колективах.

Очікувані результати:

- підвищення якості освіти шляхом підвищення рівня позитивноїмотивації до навчання як складової успішної соціалізації учнів та вихованців;

- підвищення професійної мобільності педагогів, розвитку та саморозвитку учнів і вихованців;

- підвищення позитивного соціально-психологічного мікроклімату в закладах освіти громади.

план

 реалізації науково-методичної проблемної теми

на 2023-2027 роки

Термін реалізації:

Початок: січень  2023 р.

Кінець: грудень 2027 р.

Етапи реалізації:

1. Діагностичний (січень-березень  2023 р.).
2. Теоретично-аналітичний (квітень-грудень 2023р.)
3. Навчально-діяльнісний (січень 2024 – грудень 2026р.)
4. Рефлексивно-узагальнювальний (січень-серпень2027р.)
5. Прогностичний (вересень-грудень 2027р.)

• • • • • • • результати.

Педагоги повинні знати:

• основні вимоги до визначення мети і завдань навчальних занять (уроку та інших форм організації освітнього процесу) відповвідно до Концепції НУШ;
• вимоги нормативних документів до планування та здійснення освітнього  процесу в НУШ;
• підходи до інтеграції змісту та видів діяльності (тематичний та діяльнісний);
• способи використання дидактичних функцій та можливостей ІКТ; вплив інформаційних технологій на розвиток освіти та особистості вихованця та учня;
• особливості організації освітнього процесу за сучасними технологіями

(ігрова технологія, технологія проблемного навчання, диференційованого навчання, технологія розвивального навчання, інтерактивна, проєктна технологія, технологія розвитку критичного мислення, дистанційне навчання, використання освітніх платформ, сайтів, соціальних мереж);

• основні сучасні джерела інформації для педагога, у тому числі цифрові;
• засоби впливу візуальних, аудіальних та аудіовізуальних медіа;
• етику та особливості цифрового спілкування за допомогою е-пошти та

соціальних мереж;

• технології, що дають змогу реалізувати педагогіку партнерства в освітньому процесі;
• методи, форми й засоби навчання та забезпечення взаємодії під час освітнього процесу у формі офлайн та онлайн;
• вимоги до створення безпечного здоров’язбережувального освітнього середовища, психологічно комфортних умов для здійснення освітнього процессу;

Педагоги повинні розуміти:

• переваги компетентісного та діяльнісного підходу в організації освітнього процесу;
• особливості організації освітнього процесу за сучасними технологіями, вплив інформаційних технологій на розвиток освіти;
• доцільність застосування методів навчання залежно від умов;
• підходи до інтеграції змісту та видів діяльності (тематичний та діяльнісний);
• вплив медіа  та ІКТ на формування світогляду дитини, розвиток її особистості;
• відповідальність за свою діяльність в соціальних мережах;
• закономірності й механізми формування основних професійних знань, умінь і навичок; шляхи й засоби здійснення рефлексивного аналізу;
• сутність та мету формувального оцінювання; способи оцінювання компетентностей учнів;
• взаємозв’язок між загальною й педагогічною культурою, професійною 

    компетентністю педагога та результатами навчання й розвитку дітей;

• необхідність і можливості власного розвитку й самокорекції; структуру та етапи механізму самоосвіти;
• сутність понять «педагогічна взаємодія», «партнерство».

Педагоги повинні уміти:

• добирати дидактичні засоби для навчальних занять з різних освітніх предметів/курсів; добирати доцільні методи, форми й засоби навчання відповідно до освітніх технологій, а також згідно з визначеними метою й завданнями уроку, специфікою змісту навчального матеріалу та індивідуальними особливостями учнів;
• визначати особливості та компоненти навчальних занять, необхідні для формування ключових компетентностей учнів;
• добирати питання для навчального діалогу з учнями як засобу партнерської взаємодії; визначати та добирати доцільні способи взаємодії учнів і вчителя, динаміку формування соціальних і моральних якостей особистості учня;
• виявляти власні індивідуально-психологічні особливості; адекватно оцінювати свій психічний стан, особистісні характерні риси й професійні якості;
• усвідомлювати власні потреби, прагнення та мотиви в особистісній і професійній діяльності; реалізувати власні потенційні можливості;
• проводити аналіз досягнутого й труднощів, що виникають;виявляти причини можливих помилок, знаходити засоби їх усунення;
• планувати й прогнозувати результати наступної діяльності; здійснювати професійну педагогічну самодіагностику й рефлексію її результатів.

Перший етап. Діагностичний

(січень-березень 2023 р.)

Мета: визначення напрямів роботи над проблемною темою на основі вивчення методичної літератури, нормативних документів, діагностування педагогів освітніх закладів, прогнозування кінцевого результату діяльності.

Завдання:

1. 1. Вивчити нормативні документи,  основні положення Концепції Нової української школи, напрямки та етапи освітньої реформи,сучасні освітні тренди.
   2. Визначити рівень оцінювання педагогами ступеню загальної культури та професійної компетентності. Формувати уміння педагогів здійснювати самодіагностику.
   3. Окреслити коло актуальних проблем і труднощів педагогів у професійній діяльності в процесі становлення Нової української школи.
   4. Визначити найефективніші форми роботи з педагогами міста над проблемною темою.

Другий етап. Теоретично-аналітичний

(квітень-грудень 2023р.)

Мета: ознайомлення з висвітленням проблеми у теорії та освітній практиці.

Завдання:

1. Проаналізувати науково-методичні, психолого-педагогічні та Інтернет-джерела на предмет висвітлення теми.
2. Створити картотеку тематичної літератури з проблеми.
3. Сформувати банк позитивного педагогічного досвіду з проблемної теми.
4. Визначити коло пріоритетних питань із проблеми.
5. Окреслити бар’єри й труднощі на шляху розв’язання проблемного питання і способи їх подолання.

Третій етап. Навчально-діяльнісний

(січень 2024 – грудень 2026р.)

Мета: створення психолого-педагогічних умов для розкриття та розвитку особистісного й професійного потенціалу педагогів як агентів змін.

Завдання:

1. Закріпити внутрішню готовність кожного педагога до підвищення рівня загальної культури й професійної компетентності для активної участі в становленні НУШ.
2. Забезпечити глибоке усвідомлення педагогів щодо єдності теоретичних і практичних складників загальної культури й професійної компетентності.
3. Застосувати систему інтерактивних засобів, що активізують у педагогів рефлексивне мислення та  викликають інтерес до самоосвіти.
4. Формувати потребу в адекватному самосприйнятті, самопочутті,  самопізнанні, здійсненні  самоаналізу, самооцінки, самоконтролю.
5. Орієнтувати педагогів на рефлексивний підхід у здійсненні педагогічного процесу та удосконалення відповідних умінь і навичок.

Четвертий етап. Рефлексивно-узагальнюючий  

(січень-серпень2027р.)

Мета:  аналіз, самооцінка й оцінка якісних змін, отриманого досвіду, знань, умінь і навичок в особистісному та професійному розвитку.

Завдання:

1. 1. 1. Створити передумови для усвідомлення педагогами підвищення власного рівня  загальної культури й професійної компетентності.
      2. Здійснити порівняльний аналіз результатів опрацювання проблемної теми.
      3. Провести кількісне та якісне оцінювання ефективності створених умов для реалізації теми.
      4. Провести діагностичну експертизу якості засобів підвищення рівнів загальної культури й професійної компетентності.
      5. Підвести підсумки отриманого досвіду, рівня знань, навичок і вмінь учасників; з’ясувати якісні зміни в розвитку кожного педагога;
      6. Узагальнити позитивний досвід з теми, популяризувати й поширити його у фахових педагогічних виданнях.
      7. Підготувати звіт за підсумками роботи над проблемної темою.

П’ятий етап. Прогностичний

(вересень-грудень 2027р.)

Мета: відбір найефективніших педагогічних методів і прийомів для підвищення рівнів загальної культури й професійної компетентності педагогів як агентів змін.

Завдання:

1. Визначити методи й прийоми, що сприяють підвищенню рівнів загальної культури й професійної компетентності.
2. Спрогнозувати показники рівнів загальної культури й професійної компетентності при умові застосування означених методів і прийомів.
3. Рекомендувати для впровадження у практику діяльності освітніх закладів найефективніших форм і методів роботи з науково-методичної теми.