Самооцінювання закладу освіти
Результати комплексного самооцінювання
внутрішньої системи забезпечення якості освіти
у Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів
2020-2021
№ з/п |
Компоненти напряму оцінювання |
Періодичність оцінювання |
Відповідальні за оцінювання |
Методи збору інформації та інтрументарій |
Форми узагальнення інформації |
Рівень оцінювання |
Управлінське рішення |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ |
||||||
1.1 |
Облаштування території закладу |
2021 |
Буряченко В.В. Красевич І.Г. Ганієва І.П. Шевчук М.М. Дорошенко А.С. |
Спостережен-ня за освітнім середовищем
Вивчення документації
Опитування здобувачів освіти, педагогічних працівників, батьків
Анкетування |
Довідка
Звіт
Педрада
Наказ
|
Достатній |
Переважна більшість здобувачів освіти та батьків вважають освітнє середовище закладу безпечним та психологічно комфортним, задоволені умовами харчування; зазначили, що у ЗО проводяться заходи щодо попередження булінгу. Разом з тим є ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме: -придбання обладнання та ремонт харчоблоку; -забезпечення доступу всіх учасників ОП в приміщенні школи до мережі Інтернету; -придбання комп’ютерної техніки; - оснащення методичними засобами ресурсної кімнати для розвитку емоційно-вольової сфери дітей з особливими освітніми потребами; -облаштування доступності закладу для дітей з ООП відповідно до вимог санітарних та будівельних норм. |
1.2 |
Стан приміщення закладу |
2021 |
Достатній |
||||
1.3 |
Дотримання повітряно-теплового, питного режиму, стан освітлення |
2021 |
Достатній |
||||
1.4 |
Дотримання харчового режиму |
2021 |
Достатній |
||||
1.5 |
Використання мережі Інтернет |
2021 |
Потребує покращення |
||||
1.6 |
Запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу |
2021 |
Достатній |
||||
1.7 |
Дотримання етичних норм, прав і свобод учасниками освітнього процесу |
2021 |
Достатній |
||||
1.8 |
Дотримання порядку реагування на будь-які прояви насильства |
2021 |
Достатній |
||||
1.9 |
Взаємодія з батьками дітей з ООП, фахівцями ІРЦ |
2021 |
Достатній |
||||
1.10 |
Здійснення інформаційної взаємодії та соціальної комунікації учасників освітнього процесу |
2021
|
Потребує покращення
|
||||
|
Загалом за напрямом 1. Освітнє середовище |
2021
|
|
|
|
Достатній |
|
|
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ |
||||||
2.1 |
Оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень |
2021 |
Буряченко В.В. Красевич І.Г. Ганієва І.П. Шевчук М.М. Дорошенко А.С. |
Вивчення докумен-тації, моніто-ринг, опитуван-ня, анке-тування |
Довідка
Педрада
Наказ
|
Достатній |
Учнi засвiдчили, що отримують зворотнiй зв’язок вiд бiльшостi вчителів, вчителi формують в дiтей позитивну самооцiнку та надають необхiдну допомогу в навчанні; поважають та вiрять у iхнiй успiх. Переважна більшість батьків відзначають, що діти охоче йдуть до школи, навчання у ЗО є цікавим. Вивчення документацii показало, що в ЗО систематично здiйснюсться порівняльний монiторинг рівня на-вчальних досягнень здобувачiв освiти. Разом з тим ряд питань потре-бують удосконалення. А саме: - оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення навча-льних занять здійснювати відпо-відно до компетентнісного підходу; - запровадження елементів формувального оцінювання в 5-11 класах, оскільки частина педагогів не в повній мірі обізнані з його засадами та не завжди відстежують індивідуальний поступ кожного учня. |
2.2 |
Здійснення аналізу результатів навчання здобувачів освіти |
2021 |
Достатній |
||||
2.3 |
Упровадження формувального оцінювання |
2021
|
Потребує удосконалення |
||||
|
Загалом за напрямом 2.
Система оцінювання здобувачів освіти |
2021
|
|
|
|
Достатній |
|
|
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗО |
||||||
3.1 |
Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів |
2021 |
Буряченко В.В. Красевич І.Г. Ганієва І.П. Шевчук М.М. Дорошенко А.С. |
Вивчення документації, спосте-реження моніторинг, опитування, анкетування |
Довідка
Звіт
Педрада
Наказ
|
Потребує покращення |
Педагоги зазначили, що найбільш вагомими умовами для творчого зростання кожного вчителя є обмін досвідом та психологічна готовність до професійного зростання. 72% респон-дентів вважають, що в закладі відсутні перешкоди для їх професійного зростання та розвитку, а 28% вважають головною перешкодою матеріально-технічне забезпечення. Учасники анкетування зазначили, що в закладі створенні умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів їх чергової та педагогічної атестації. Разом з тим є ряд питань, що по-требують вирішення та удосконалення. А саме: - розробка індивідуальних освітніх траєкторій учнів, які наразі розробляються лише за заявою батьків; - підвищення якості методичного супроводу учасників професійних конкурсів. |
3.2 |
Використання ІКТ в освітньому процесі |
2021 |
Потребує покращення |
||||
3.3 |
Розвиток педагогіки партнерства |
2021 |
Достатній |
||||
3.4 |
Планування своєї діяльності та аналіз її результативності |
2021 |
Достатній |
||||
3.5 |
Застосування сучасних освітніх технологій в освітньому процесі |
2021 |
Потребує покращення |
||||
3.6 |
Здійснення професійного розвитку і підвищення кваліфікації
|
2021 |
Достатній |
||||
|
Загалом за напрямом 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників ЗО |
2021 |
|
|
|
Достатній |
|
|
УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗО |
||||||
4.1 |
Наявність стратегії розвитку ЗО та си-стеми планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань |
2021 |
Буряченко В.В. Красевич І.Г. Ганієва І.П. Шевчук М.М. Дорошенко А.С. |
Вивчення документації,
спосте-реження
моніторинг,
опитування,
анкетування |
Довідка
Звіт
Педрада
Наказ
|
Достатній |
Переважна більшість учасників освітнього процесу вважають, що їхні права у закладі не порушуються, їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень. Разом з тим с ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме: - створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, в тому числі для дітей з особливими освітніми потребами та учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти; - посилення контролю за організацією освітнього процесу; - прийняття управлінських рішень, які стосуються усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням їхніх пропозицій; - залучення представників учнівського самоврядування до розробки (за потреби внесення змін) Положення забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти.
|
4.2 |
Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників |
2021 |
Достатній |
||||
4.3 |
Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму |
2021 |
Достатній |
||||
4.4 |
Прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу |
2021 |
Достатній |
||||
4.5 |
Здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, примі-щень, обладнання |
2021 |
Потребує покращення |
||||
4.6 |
Створення психологічно комфортного середовища |
2021 |
Достатній |
||||
4.7 |
Оприлюднення інформації про свою діяльність на відкритих загальнодос-тупних ресурсах |
2021 |
Потребує покращення |
||||
4.8 |
Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності |
2021 |
Потребує покращення |
||||
|
Загалом за напрямом ІV. Управлінські процеси ЗО |
2021 |
|
|
|
Достатній |
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
КОШЕЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
12015 Житомирська область, Пулинський район, с.Кошелівка, вул..Володимирська 1
Індентифікаційний код 22056828, koshschool1@ukr.net
Узагальнена інформація про проведення
комплексного самооцінювання освітніх і управлінських процесів
(за чотирма напрямками)
Кошелівської школи І-ІІІ ступенів
Напрями та вимоги самооцінювання |
Результати самооцінювання Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів |
|||||||||
Навчальний рік |
2020/2021 н.р. |
2021/2022 н.р. |
2022/2023 н.р. |
2023/2024 н.р. |
2024/2025 н.р. |
|||||
Напрям1 «Освітнє середовище» |
||||||||||
Вимоги 1.1-1.5. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимоги 1.6-1.8. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимоги 1.9-1.10. Формування інклюзивног ,розви- вального та мотивуючого до навчання освітнього простору |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Загалом за напрямом 1. Освітнє середовище КЗОШ І-ІІІ ст. |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Напрям 2. «Система оцінювання здобувачів освіти» |
||||||||||
Вимога 2.1Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 2.2. Застосування внутрішнього моніторин-гу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти |
достатній
|
|
|
|
|
|||||
Вимога 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до само- оцінювання |
потребує покращення
|
|
|
|
|
|||||
Загалом за напрямом 2. Система оцінювання здобувачів освіти |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Напрям 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти |
||||||||||
Вимога 3.1. Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Вимога 3.2. Використання ІКТ в освітньому процесі |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Вимога 3.3. Розвиток педагогіки партнерства |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 3.4. Планування своєї діяльності та аналіз її результативності |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 3.5. Застосування сучасних освітніх технологій в освітньому процесі |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Вимога 3.6. Здійснення професійного розвитку і підвищення кваліфікації |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Загалом за напрямом 3. «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Напрям ІV. Управлінські процеси закладу освіти |
||||||||||
Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку ЗО та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.2. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.3. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.4. Прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.5. Здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, примі-щень, обладнання |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.6. Створення психологічно комфортного середовища |
достатній |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.7. Оприлюднення інфор-мації про свою діяльність на відкритих загально-доступних ресурсах |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Вимога 4.8. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності |
потребує покращення |
|
|
|
|
|||||
Загалом за напрямом 4. «Управлінські процеси закладу освіти» |
достатній |
|
|
|
|
|||||
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
КОШЕЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
НАКАЗ
19.10.2021 с.Кошелівка №
Про створення робочої групи
та проведення самооцінювання
системи оцінювання здобувачів освіти
Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), керуючись рекомендаціями з побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі та рішенням педагогічної ради закладу від 30.08.2021 р. (протокол №1), з метою постійного підвищення якості освітньої діяльності, забезпечення відкритої прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень, систематичного відстежування та коригування результатів навчання кожного здобувача, спрямованості системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу,
НАКАЗУЮ:
1. Провести у 2021-2022 н.р. комплексне вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти».
2. Затвердити склад робочої групи для вивчення та самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти (Додаток 1).
3. Затвердити орієнтовний План роботи робочої групи з проведення самооцінювання та системи оцінювання здобувачів освіти (Додаток 2).
4. Голові робочої групи Красевич І.Г.:
4.1. Координувати результативне проведення самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти;
4.2. Систематично проводити навчання з членами робочої групи щодо визначення і аналізу системи оцінювання здобувачів освіти;
4.3. Узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;
4.4. Підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.
5. Членам робочої групи:
5.1. Використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу;
5.2. Підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів щодо системи оцінювання здобувачів освіти відповідно до критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
5.3. Підготувати звіт до 10.06.2022 року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення системи оцінювання здобувачів освіти.
6. Педагогам закладу:
6.1. Застосовувати диференційований підхід при складанні завдань, пропонувати більше завдань, на які не можна знайти готової відповіді в інформаційних джерелах; розробляти індивідуальні та творчі завдання для учнів, давати різнорівневі та творчі домашні завдання, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями та запобігають списуванню.
6.2. Для учнів 5-11 класів більш широко використовувати формувальне оцінювання, що допоможе відстежити та проаналізувати особистісний поступ учнів, частіше використовувати прийоми самооцінювання, взаємооцінювання та чітко формулювати критерії взаємооцінювання.
6.3. Розробляти індивідуальні освітні траєкторії для забезпечення прогресу дитини.
7. Вчителям початкових класів рекомендувати пройти курс «Оцінювання без знецінювання» на студії онлайн-освіти ed-era.com (онлайн-курс для вчителів про сучасні практики оцінювання).
8. Практичному психологу Куліковській О.М.:
8.1. Провести комп’ютерний метод опитування щодо системи оцінювання здобувачів освіти серед педагогічних працівників, учнів, яким виповнилося 14 років та батьків учнів;
8.2. Підготувати довідку щодо узагальнення результатів опитування учасників освітнього процесу.
9. Заслухати звіт про результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» на засіданні педагогічної ради.
10. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті школи.
11. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника з НВР Красевич І.Г.
Директор школи: Валентина БУРЯЧЕНКО
Додаток 1
до наказу №
від 19.10.2021
СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ
з вивчення та самооцінювання
системи оцінювання здобувачів освіти
- Красевич І.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;
2. Ганієва І.П, заступник директора з виховної роботи; заступник голови;
3. Грибан Н.О., голова методичного об’єднання вчителів початкових класів;
4. Заблоцька І.О., голова методичного об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін, вчителя математики;
5. Дорошенко А.С., голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, вчителя української мови та літератури;
6. Куліковська О.М., практичний психолог;
7. Дорошенко А.С., голова батьківського комітету;
8. Шевчук М.М., голова ради школи;
9. Ткаченко Л., член учнівського самоврядув
Додаток 2
до наказу №
від 19.10.2021
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ
робочої групи
з вивчення та самооцінювання здобувачів освіти
№ п/п |
Зміст роботи |
Термін виконання |
Відповідальний |
І засідання |
|||
1
|
Організація та проведення комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» у 2021-2022 н.р. |
19.10.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи
Буряченко В.В., директор школи
Красевич І.Г., голова робочої групи |
2
|
Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності. |
||
3 |
Ознайомлення з критеріями, інди-каторами оцінювання освітньої діяльності за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти». |
||
ІІ засідання |
|||
1
|
Про розроблення, оприлюднення та інформування учасників освітнього процесу про критерії оцінювання їх навчальних досягнень. |
09.12.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи
Члени робочої групи |
оцінювання навчальних досягнень. |
|||
1.2. Про впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання. |
|||
|
|||
оцінювання. |
|||
2 |
Про проведення проміжного опитування серед здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
||
ІІІ засідання |
|||
1 |
Про підсумки проведення проміжного опитування здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
05.01.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи,
Члени робочої групи |
2 |
Про застосування педагогічними працівниками внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів кожного здобувача освіти. |
||
ІV засідання |
|||
1 |
Про спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідального ставлення за результати свого навчання, здатності до самооцінювання. |
03.02.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи,
Члени робочої групи
|
2 |
Про підготовку запитань для проведення підсумкового опитування здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
||
V засідання |
|||
1 |
Про проведення підсумкового опитування здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
11.05.2021 |
член робочої групи
Члени робочої групи |
2 |
Про підготовку звіту за результатами самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти». |
||
VІ засідання |
|||
1 |
Про узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освіти. |
07.06.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи, члени робочої групи Буряченко В.В., директор школи |
2 |
Про визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності. |
ВИСНОВОК
про якість освітньої діяльності Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів,
внутрішню систему забезпечення якості освіти
за результатами самооцінювання
2020-2021 н.р.
Відповідно до діючих нормативно-правових документів щодо організації моніторингових досліджень, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти схваленому рішенням педагогічної ради школи (протокол № від .09.2020 року) і затвердженого наказом по школі № , на виконання плану внутрішкільного контролю та з метою підвищення якості освітнього процесу, оцінювання його результативності, визначення ефективності управлінських рішень, вивчення умов, що впливають на результативність діяльності закладу були проведені моніторингові дослідження усіх напрямів освітньої діяльності закладу освіти (за результатами аналізу інформації, отриманої під час спостереження за освітнім середовищем закладу, опитування учасників освітнього процесу та вивчення документації).
- Освітнє середовище закладу
У закладі освіти територія та приміщення чисті, охайні, тематично та естетично оформлені, у них підтримується належний повітряно-тепловий режим. Приміщення використовуються раціонально.
У закладі є робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані осередки для відпочинку учасників освітнього (встановлено тенiсні столи). Для учнів встановлено спортивний та ігровий майданчик у дворі школи.
У закладi освiти дотримано питний режим. Наявнi вci, необхiднi для реалізації наскрізної oсвітньої програми навчальнi кабiнети й приміщення. Оформлення приміщень мають навчальну-пізнавальну, мотивуючу, розвиваючу складові. Простiр закладу мiстить елементи та осередки, що зацiкавлюють здобувачiв освiти до пiзнавальноi діяльності. Налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу. Розроблені та регулярно проводяться заходи із запобігання і протидії булінгу (цькування). Правила поведінки для учнів спрямовані на формування позитивної мотивації в поведінці, адаптовані для сприйняття усіма учасниками освітнього процессу та оприлюднені на веб-сайті школи. Психологічна служба закладу здійснює роботу щодо виявлення, реагування, запобігання булінгу та іншому насильству.
Освітнє середовище є одним із важливих компонентів системи освітньої діяльності закладу. В закладі створюється освітнє середовище вільне від будь-яких форм насильства та дискримінації, а також мотивуючий до навчання освітній простір, про що свідчать результати респондентів, а саме: 72% педагогів проводять індивідуальні бесіди з здобувачами освіти щодо запобігання проявів дискримінації взакладі, 90% завжди реагують на звертання про випадки булінгу, а 75% педагогів зазначили, що в закладі проводиться навчання і просвітницька робота для всіх учасників освітнього процесу з метою
виявлення ознак булінгу. 70% педагогів закладу цілком задоволені освітнім середовищем та умовами праці в закладі. Мотиваційні заходи, які практикуються в закладі задовольняють 65% педагогів.
За результатами опитування:
- переважна більшість учнів 71% поінформовані щодо безпечного використання мережі Інтернет;
- переважна більшість учасників освітнього процесу (82 % педагогів, 64 % батьків, 67% учнів) задоволені умовами харчування;
- переважна більшість опитаних учнів вважають освітнє середовище закладу безпечним та психологічно комфортним (відповідно 77% та 75%);
- 72% батьків задоволені організацією освітнього процесу в ЗО.
Разом з тим є ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме:
-придбання обладнання та ремонт харчоблоку;
-забезпечення доступу всіх учасників ОП в приміщенні школи до мережі Інтернету;
-придбання комп’ютерної техніки;
- оснащення методичними засобами ресурсної кімнати для розвитку емоційно-вольової сфери дітей з особливими освітніми потребами;
-облаштування доступності закладу для дітей з ООП відповідно до вимог санітарних та будівельних норм.
Рівні оцінювання за вимогами:
- Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці — достатній.
- Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства
та дискримінації — достатній.
- Використання мережі Інтернет – потребує покращення.
- Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання
освітнього простору — переважно достатній за різними критеріями та
показниками оцінювання.
- Здійснення інформаційної взаємодії та соціальної комунікації учасників освітнього процесу - потребує покращення.
2. Система оцінювання здобувачів освіти
Для оцінювання навчальних досягнень учнів з предмету педагоги використовують критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджені МОН України. Більшість здобувачів освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їх навчальних досягнень від педагогічних працівників. На інформаційних стендах у навчальних кабінетах також розміщені критерії оцінювання. З інформацією про критерії оцінювання
учнів ознайомлюють, як правило, на початку навчального року, семестру, а також при вивченні навчальних тем та окремих видів освітньої діяльності.
Результати анкетування батьків показали, що переважна їх більшість (52,3%) також володіє інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень їхніх дітей.
Результати спостереження за проведенням навчальних занять свідчать, що педагоги школи акцентують увагу на позитивній динаміці досягнень учнів. Частина учителів адаптують систему оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до компетентнісного підходу. 57,9% опитаних учнів вказали, що у більшості випадків вчителі об’єктивно оцінюють їх навчальні досягнення. Так само відповіли і їхні батьки (59,8%).
У ЗО проводиться всебічний аналіз тенденцій щодо динаміки навчальних досягнень учнів на основі проведення порівняльного моніторингу за результатами семестрового та річного оцінювання (двічі на рік). Результати моніторингу розглядаються на засіданнях педагогічної ради та МО школи. Вони є основою для прийняття управлінських рішень щодо подолання проблем і негативних тенденцій. Переважна більшість педагогів використовують елементи формувального оцінювання під час проведення навчальних занять.
Вчителі акцентують увагу на досягненнях учнів, підтримують бажання вчитися. Більшість вчителів добирають завдання творчого характеру, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями. Учителі забезпечують зворотний зв'язок під час виконання учнями завдань, спрямовують оцінювання
навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня.
За результатами опитування:
- 42% опитаних учнiв вiдчувають підтримку вчителiв у навчаннi та вважають, що педагоги сприяють їхньому особистiсному розвитку та зростанню.
- Учнi засвiдчили, що отримують зворотнiй зв’язок вiд бiльшостi вчителiв під час: аргументацii виставлених оцiнок (47,2%); аналiзу допущених помилок (45,8%); визначення шляхів покращення результатiв навчання (31,6%); заохочення до подальшого навчання (23%).
- Також переважна бiльшiсть учнiв зазначила: вчителi формують в дiтей позитивну самооцiнку та надають необхiдну допомогу в навчанні (56,6%); поважають (43%) та вiрять у iхнiй успiх (45,8%).
- Переважна більшість опитаних батьків учнів 1-11-х класів (56%), які навчаються у закладі, відзначають, що діти охоче йдуть до школи, навчання у
школі є цікавим.
Результати вивчення документацii показали, що в закладi освiти систематично здiйснюсться порівняльний монiторинг рівня навчальних досягнень здобувачiв освiти.
Разом з тим є ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме:
- своєчасне та актуальне оприлюднення критеріїв оцінювання при проведенні
обов’язкових видів робіт;
- оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення навчальних занять здійснювати відповідно до компетентнісного підходу;
- запровадження елементів формувального оцінювання в 5-11-х класах, оскільки частина педагогів не в повній мірі обізнані з його засадами та не
завжди відстежують індивідуальний поступ кожного учня.
Рівні оцінювання за вимогами:
- Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи
оцінювання їх навчальних досягнень — достатній.
- Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
— достатній.
- Упровадження формувального оцінювання – потребує удосконалення.
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти
Спостереження за проведенням навчальних занять, бесіди з учителями, засвідчили, що педагоги закладу приділяють значну увагу плануванню та прогнозуванню власної діяльності. Усі вчителі мають розроблені ними календарно-тематичні плани, що відповідають наскрізній освітній програмі закладу та навчальним програмам. Вчителі самостійно визначають кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, змінюють порядок їх вивчення відповідно до освітніх потреб учнів. Теми навчальних занять відповідають календарно-тематичному плануванню. Аналіз результативності планування роботи вчителя здійснюється після закінчення першого семестру та навчального року на засіданнях шкільних предметних МО.
У ході відвідування навчальних занять спостерігалось формування педагогами в учнів таких ключових компетентностей, як спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, математична грамотність, компетентності у галузях природничих наук, культурна компетентність та інші. Для налагодження позитивно-емоцiйного фону i комунiкативностi мiж учнями класу в 1-2 класах вчителями проводять ранковi зустрiчi. Спостереження за навчальними заняттями показало, що вчителі розвивають наскрізні уміння учнів, сприяють формуванню суспільних цінностей. Зміст навчальних занять спрямований на формування загальнолюдських цінностей. У першу чергу це стосується розвитку навичок співпраці та культури командної роботи. Частина педагогів розвивають в учнів соціальну емпатію та толерантність. Серед наскрізних умінь найбільша увага приділяється екологічній безпеці.
Інформаційно-комунікаційні технології використовуються вчителями на різних етапах педагогічної діяльності: при підготовці та проведенні навчального заняття, для зворотного зв’язку (медіаресурси), інформування учнів. В основному педагоги застосовують у своїй роботі комп’ютерні презентації, ілюстрації для демонстрації й розуміння навчального матеріалу.
Педагоги закладу постійно підвищують свою професійну майстерність, кваліфікацію, пройшли навчальні курси в інтерактивних освітніх проєктах «Прометеус», «EdEra».
Більшість опитаних педагогів (56%) працюють на засадах педагогіки партнерства. Значна частина педагогів вислуховує та сприймає думки учнів. Викладання здійснюється у відповідності до їхніх вікових та інтелектуальних можливостей. 45% опитаних учнів вважають, що їхня думка враховується під час освітньої діяльності, але не з усіх предметів. Також більшість опитаних батьків (55%) вважають, що педагоги здійснюють зворотний зв’язок у навчальній діяльності учнів. Комунікація в закладі здійснюється через індивідуальну роботу, консультування, спілкування в соцмережах, зокрема спільнота у групі Viber. Анкетування батьків засвідчило, що більшість (57%) задоволена або в цілому задоволена (12%) комунікацією з педагогічними працівниками.
Для керівництва і координації методичної роботи в закладі організовано роботу методичної ради, предметних методичних об'єднань, творчих груп.
У закладі освіти розроблене Положення про дотримання принципів академічної доброчесності, яке розміщене на WEB-сайті закладу. Академічна
доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності
під час освітнього процесу впливає на якість освіти. Для запобігання випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти педагоги школи проводять бесіди щодо її дотримання.
Згідно опитування, 100% педагогів закладу пройшли підвищення кваліфікації при ЖОІППО, серед інших форм підвищення кваліфікації педагоги віддають перевагу методичним семінарам та тренінгам.
За результатами опитування:
-найбільш вагомими умовами для творчого зростання кожного педагога, є обмін досвідом (66%), матеріально-технічне забезпечення (40%) та психологічна готовність до професійного зростання (50%).
-72 % респондентів вважають, що в закладі відсутні перешкоди для їх професійного зростання та розвитку, а 28 % вважають головною перешкодою
матеріально-технічне забезпечення.
-Учасники анкетування зазначили, що в закладі створенні умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів їх чергової та педагогічної атестації.
Разом з тим є ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме:
- розробка індивідуальних освітніх траєкторій учнів, які наразі розробляються лише за заявою батьків;
- підвищення якості методичного супроводу учасників професійних конкурсів.
Рівні оцінювання за вимогами:
- Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів – потребує покращення.
- Використання ІКТ в освітньому процес – потребує покращення.
- Застосування сучасних освітніх технологій в освітньому процесі – потребує покращення.
- Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти — достатній.
- Розвиток педагогіки партнерства —достатній
- Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників —достатній.
4. Управлінські процеси закладу освіти
Стратегія розвитку ЗЗСО на 2020-2024 роки відповідає особливостям діяльності закладу. Річний план роботи враховує стратегію розвитку, наскрізну освітню програму.
У закладі розроблено і оприлюднено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. Однак, до її розробки не залучалися представники учнівського самоврядування.
Комплексне самооцінювання освітньої діяльності закладу здійснено протягом 2020-2021 навчального року. За результатами самооцінювання напрям «Освітнє середовище закладу освіти» відповідає достатньому рівню; «Система оцінювання здобувачів освіти» - достатньому; «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» - достатньому; «Управлінські процеси закладу освіти» - достатньому.
Адміністрація закладу вживає заходів для створення належних умов для
діяльності, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує розвиток, звертається з відповідним клопотаннями до засновника. У закладі створені умови для професійного розвитку педагогічних працівників, більшість педагогічних працівників працюють за фахом, організація освітнього процесу здійснюється на засадах конструктивної співпраці учасників освітнього процессу. Проте, у зв’язку з вакансією годин наразі у закладі освіти кілька предметів викладають нефахівці.
За результатами опитування переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти. Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу, вживає відповідні заходи реагування. Керівник закладу застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогів. Створено умови для професійного розвитку вчителів. Зазначені питання розглядаються на засіданнях педагогічної ради.
Керівництво школи сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу, підтримує освітні ініціативи учасників освітнього процесу.
За результатами опитування:
- переважна більшість учасників освітнього процесу (65% учнів, 98% педагогів, 69 % батьків) вважають, що їхні права у закладі не порушуються, їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень.
- керівництво закладу забезпечує реалізацію заходів з формування академічної доброчесності. За результатами опитування 56 %здобувачів освіти та 100% педагогічних працівників поінформовані про необхідність дотримуватися академічної доброчесності.
Індивідуальні освітні траєкторії учнів розробляються лише за заявою батьків, для тих учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти (педагогічний патронаж, сімейне навчання) та для дітей з особливими освітніми потребами, для яких організовано інклюзивне навчання.
Разом з тим с ряд питань, що потребують вирішення та удосконалення. А саме, удосконалення окремих управлінських процесів закладу освіти, зокрема:
- створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, в тому числі для дітей з особливими освітніми потребами та учнів, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти;
- посилення контролю за організацією освітнього процесу;
- прийняття управлінських рішень, які стосуються усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням їхніх пропозицій;
- залучення представників учнівського самоврядування до розробки (за потреби внесення змін) Положення забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти.
Рівні оцінювання за вимогами:
- Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу,
моніторинг виконання поставлених цілей і завдань —достатній.
- Прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу – достатній
- Здійснення заходів щодо утримання у належному стані будівель, примі-щень, обладнання – потребує покращення.
-Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для
професійного розвитку педагогічних працівників —достатній.
-Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму —достатній.
- Створення психологічно комфортного середовища – достатній
- Оприлюднення інформації про свою діяльність на відкритих загальнодос-тупних ресурсах - потребує покращення.
-Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності
— потребує покращення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо вдосконалення якості освітньої діяльності
Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ст.
За результатами самооцінювання
З метою вдосконалення діяльності закладу освіти,
РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:
Адміністрації школи:
- Проаналізувати на засіданні педагогічної ради висновок про якість освітньої діяльності ЗО, внутрішню систему забезпечення якості освіти за результатами самооцінювання та прийняти рішення щодо удосконалення освітніх і управлінських процесів.
- У 2021-2022 навчальному році сприяти роботі методичної служби закладу по удосконаленню професійної майстерності педагогів з метою реалізації ІІІ етапу науково-методичної проблеми школи «Реалізація основних напрямів оновлення освітніх процесів з урахуванням вимог сучасної школи».
- Надавати адресну консультативно-методичну, практичну допомогу новопризначеним учителям і молодим спеціалістам та включати їх до розробки документів, які регламентують діяльність закладу освіти.
- Систематично вивчати професійні потреби молодих спеціалістів та новоприбулих вчителів, проводити діагностику їх професійної компетентності.
- Забезпечити якісний організаційно-методичний супровід поетапного впровадження нових Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти щодо організації освітнього простору НУШ, реалізації Стратегії розвитку ЗЗСО на 2020-2024 роки.
- Забезпечити своєчасне проходження курсової перепідготовки педагогами
закладу при ЖОІППО та сприяти формуванню позитивної мотивації педагогічних працівників до самостійного вибору форм і змісту неперервної освіти, а також побудові індивідуальних освітніх траєкторій фахового зростання відповідно до їх запитів і рівня професійної підготовки.
- Розмістити в Наскрізній освітній програмі закладу критерії, правила, процедури оцінювання навчальних досягнень учнів.
- З метою підвищення позитивного іміджу школи та забезпечення професійного зростання педагогічних працівників, на сайті закладу освіти розміщувати розробки, освітні ресурси, створені педагогами.
9. Вжити заходів щодо:
9.1. Здійснення стратегічного та поточного планування роботи школи з урахуванням результатів щорічного самооцінювання освітніх і управлінських
процесів та за участі учасників освітнього процесу;
9.2. Створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів різними засобами, зокрема й із використанням хмарних технологій, соціальних мереж.
10. Спрямувати діяльність педагогічної ради, предметних методичних комісій об’єднань та творчих груп вчителів на вирішення таких питань:
- ознайомлення педагогічних працівників з сучасними науково-методичними
підходами, методичними рекомендаціями МОН України з різних питань організації освітнього процесу, які розробляються на всеукраїнському та обласному рівнях і спрямовані на модернізацію й підвищення якості освіти;
- впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій, зокрема компетентністного підходу, а також формувального оцінювання учнів;
- використання особистісно-орієнтованого підходу, розроблення індивідуальних освітніх траєкторій учнів, відстеження особистісного поступу
школярів;
- запровадження оцінювання, спрямованого на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а також розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні обов’язкових видів робіт та адаптація їх до критеріїв оцінювання, затверджених МОН;
- реалізація корекційної складової освітнього процесу відповідно до індивідуальних програм розвитку дітей та індивідуальних навчальних планів;
- використання різних форм організації освітнього процесу: змішане, перевернуте навчання, проєктна робота та ін.;
- запровадження дистанційного навчання або його елементів, використання
онлайн-сервісів, Інтернет-ресурсів для комунікації з учнями;
- посилення практичної складової науково-методичної роботи, що спрямована на професійний розвиток педагогів з урахуванням рівня сформованості професійної компетентності;
- впровадження інноваційних форм організації методичного супроводу
процесу вдосконалення професійної компетенції педагогів;
- проведення науково обґрунтованого моніторингу освітнього процесу та
використання результатів його аналізу для корекції науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;
- підвищення якості методичного супроводу учасників професійних
конкурсів;
- активізації роботи вчителів щодо презентації власного педагогічного досвіду серед колег закладу;
- реалізації стратегії розвитку школи відповідно до нових вимог та сучасних трендів в освіті;
- надання адресної методичної допомоги молодим спеціалістам та новоприбулим вчителям, а також урізноманітнення форм роботи з ними.
11. Рекомендувати педагогічним працівникам:
- здійснювати взаємовідвідування уроків, навчальних занять з метою обміну
досвідом щодо інтеграції сучасних освітніх педагогічних технологій в освітньому процесі;
- розробляти для учнів завдання, орієнтовані на творчу складову, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями, дотримуючись
академічної доброчесності;
- з метою реалізації діяльнісного компонента навчальної програми використовувати в освітньому процесі компетентнісно-орієнтовані форми і методи навчання, системно-діяльнісний підхід;
- забезпечувати системний пiдхід до оцiнювання навчальних досягнень учнів з дотриманням критеріїв, правил і процедури, за якими здійснюється оцінювання, а також вимог положення про академічну доброчесність;
- використовувати під час проведення навчальних занять елементи самооцінювання та взаємооцінювання як важливий елемент освітньої діяльності.
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
КОШЕЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
НАКАЗ
28.01.2022 с.Кошелівка №
Про проведення комплексного самооцінювання
якості освітньої діяльності в закладі освіти
за чотирма напрямками
у 2021/2022 навчальному році
Відповідно до законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48), «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти, рішення педагогічної ради №7 від 28.01.2022 р., у зв’язку з внесенням змін до методики самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у закладі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу
НАКАЗУЮ:
1. Провести у ІІ семестрі 2021/2022 навчального року комплексне вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямами:
- Освітнє середовище в закладі
- Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
- Педагогічна діяльність.
- Управлінські процеси.
2. Призначити відповідальною особою із забезпечення оперативного керування процесом вивчення заступника директора з НВР Красевич І.Г..
3. Внести зміни до складу робочої групи для вивчення та самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти, створеної на початку навчального року для проведення самооцінювання за напрямком «Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти», та затвердити наступний склад групи:
- Красевич І.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;
- Ганієва І.П, заступник директора з виховної роботи; заступник голови;
- Грибан Н.О., голова методичного об’єднання вчителів початкових класів;
- Заблоцька І.О., голова методичного об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін, вчителя математики;
- Дорошенко А.С., голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, вчителя української мови та літератури;
- Гомонюк Н.Ю., педагог-організатор;
- Куліковська О.М., практичний психолог;
- Корзун Ю.В., медична сестра;
- Дорошенко А.С., голова батьківського комітету;
- Шевчук М.М., голова ради школи;
- Ткаченко Л., член учнівського самоврядування. (Додаток 1)
4. Внести зміни до орієнтовного Плану роботи робочої групи з проведення самооцінювання. (Додаток 2).
5. Відповідальній особі Красевич І.Г.:
5.1. Координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості;
5.2. Систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості;
5.3. Узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;
5.4. Підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.
6. Членам робочої групи:
6.1. Використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу;
6.2. Підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів, яким виповнилося 14 років, за напрямами відповідно до критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
6.3. Підготувати звіт до 10.06.2021 року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.
7. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у червні 2022 року та врахувати її рішення при коригуванні освітньої програми та річного плану роботи закладу освіти на 2022/2023 навчальний рік.
9. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті закладу освіти
10.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Директор школи Валентина БУРЯЧЕНКО
Додаток 1
до наказу №
від 28.01.2022
СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ
з вивчення та самооцінювання
системи оцінювання здобувачів освіти
- Красевич І.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;
2. Ганієва І.П, заступник директора з виховної роботи; заступник голови;
3. Грибан Н.О., голова методичного об’єднання вчителів початкових класів;
4. Заблоцька І.О., голова методичного об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін, вчителя математики;
5. Дорошенко А.С., голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, вчителя української мови та літератури;
6. Куліковська О.М., практичний психолог;
7. Гомонюк Н.Ю., педагог-організатор;
8. Корзун Ю.В., медична сестра;
9. Дорошенко А.С., голова батьківського комітету;
10. Шевчук М.М., голова ради школи;
11. Ткаченко Л., член учнівського самоврядування.Додаток 2
до наказу №
від 19.10.2021
зі змінами
від 28.01.2022 (наказ №__)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН РОБОТИ
робочої групи
проведення комплексного вивчення й самооцінювання
якості освітньої діяльності
№ п/п |
Зміст роботи |
Термін виконання |
Відповідальний |
|
І засідання |
||||
1
|
Організація та проведення комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» у 2021-2022 н.р. |
19.10.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи
Буряченко В.В., директор школи
Красевич І.Г., голова робочої групи |
|
2
|
Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності. |
|||
3 |
Ознайомлення з критеріями, інди-каторами оцінювання освітньої діяльності за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти». |
|||
ІІ засідання |
|
|||
1
|
Про розроблення, оприлюднення та інформування учасників освітнього процесу про критерії оцінювання їх навчальних досягнень. |
09.12.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи
Члени робочої групи |
|
оцінювання навчальних досягнень. |
||||
1.2. Про впровадження вчителями компетентнісного підходу в систему оцінювання. |
||||
|
||||
оцінювання. |
||||
2 |
Про проведення проміжного опитування серед здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень.
|
|||
ІІІ засідання |
||||
1 |
Про підсумки проведення проміжного опитування здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
05.01.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи,
Члени робочої групи |
|
2 |
Про застосування педагогічними працівниками внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів кожного здобувача освіти. |
|||
ІV засідання |
||||
1 |
Організація та проведення комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності у 2020 /2021 н.р. |
15.02.2022 |
Красевич І.Г., голова робочої групи,
Члени робочої групи
|
|
|
Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності |
|||
|
Ознайомлення з критеріями, індикаторами оцінювання освітньої діяльності за напрямами |
|||
Провести навчання з членами робочої групи щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості |
||||
2 |
Про підготовку запитань для проведення підсумкового опитування здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
|||
V засідання |
||||
1 |
Про проведення підсумкового опитування здобувачів освіти щодо системи оцінювання їх навчальних досягнень. |
01.03.2022 |
Красевич І.Г., голова робочої групи,
Члени робочої групи |
|
Підготувати опитувальні анкети, узгодження їх змісту |
До 25.03.2022 |
|||
Про проведення проміжного опитування серед учасників освітнього процесу |
До 05.05.2022 |
|||
Про проведення опитування серед здобувачів освіти та їх батьків |
До 15.05.2022 |
|||
Про проведення опитування серед педагогічних працівників |
До 24.05.2022 |
|||
2 |
Про підготовку звіту за результатами комплексного самооцінювання за чоти-рма напрямами
|
До 02.06.2022 |
||
VІ засідання |
||||
1 |
Про узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освіти. |
07.06.2021 |
Красевич І.Г., голова робочої групи, члени робочої групи Буряченко В.В., директор школи Члени педради |
|
На засіданні педагогічної ради |
||||
2 |
Про визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності. |
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
ЗВІТ ПРО САМОАНАЛІЗ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
(2021-2022н.р.)
- Безпечне фізичне середовище закладу освіти. Чи здійснюється у закладі моніторинг за дотриманням безпечного фізичного середовища (огляд приміщень, спортивної зали, території закладу, спортивних майданчиків)? Як часто відбувається такий моніторинг? Які дії вживаються за його результатами?
У Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів здійснюється моніторинг за дотриманням безпечного фізичного середовища. Протягом серпня перед початком кожного навчального року відбувається повний огляд приміщень, спортивної зали, території закладу та спортивних майданчиків робочою групою з підготовки школи до нового навчального року. Робоча група забезпечує виконання основних робіт до початку експлуатації приміщень закладу освіти в новому навчальному році. Робоча комісія з перевірки виконання організаційних та ремонтних робіт до 25 серпня поточного року перевіряє виконання організаційних та ремонтних робіт у закладі освіти, готує необхідні документи до прийому закладу освіти комісією Пулинської селищної ради та доповідає про результати перевірки на нараді при директорі. У листопаді поточного року відповідно до наказу по школі «Про підготовку закладу освіти до роботи в зимово-весняний період», серед інших заходів, здійснюється і огляд території, приміщень і споруд закладу освіти щодо дотриманням безпечного фізичного середовища. Результати огляду заслуховуються на нараді при директорі. Протягом навчального року директор школи видає й інші накази, які стосуються техніки безпеки й охорони праці, реалізація рішень яких сприяє створенню безпечного освітнього середовища. Наприкінці кожного навчального року здійснюється аналіз діяльності закладу до звіту директора перед громадськістю та педагогічної ради. Серед інших аспектів діяльності школи вивчається і дотриманням безпечного фізичного середовища. Усі недоліки та порушення, виявлені протягом навчального року у процесі здійснення моніторину за дотриманням безпечного фізичного середовища, терміново усуваються силами працівників закладу освіти. При необхідності залучення для цього коштів чи певних фахівців дирекція школи звертається з листами до засновника закладу –Пулинської селищної ради. Оглядовий контроль території щодо її безпечності для організації освітнього процесу здійснюється членами адміністрації та завгоспом закладу освіти щоденно.
2. Санітарний стан приміщень і території. Чи немає нагромадження сміття, листя тощо на території закладу? Чи регулярно проводиться прибирання території? Чи забезпечено чистоту навчальних кабінетів, спортивної зали, коридорів та рекреацій? Чи регулярно відбувається прибирання та дезінфекція у санітарних вузлах?
Територія та приміщення школи чисті та охайні. Контейнери для збору побутового сміття вивільняються по мірі накопичення. Листя та інше сміття систематично збирається технічним персоналом закладу, відноситься у спеціально відведене місце на території та двічі на рік вивозиться на утилізацію.
На території є клумби з однорічними й багаторічними квітами, висаджені декоративні рослини та дерева. За станом дерев відбувається постійний нагляд з точки зору їх безпечності для учасників освітнього процесу.
Територія безпечна для фізичної активності здобувачів освіти: справне обладнання; відсутні пошкодження покриття майданчиків; відсутні нависання гілок, сухостійні дерева, колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями.
На території облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Наявне футбольне поле зі штучним покриттям і відповідною огорожею. На території знаходяться спортивні знаряддя для силових вправ (турніки, лабіринт, навісна драбина, бруси тощо). Заклад потребує облаштування майданчика для учнів початкової школи з місцями для сидіння та обладнання альтанки для проведення занять на відкритому повітрі. Заклад також потребує облаштування майданчика для занять баскетболом.
У вечірній та нічний час освітлюється лише вхід до школи. На жаль територія закладу у нічний час не освітлюється. Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту, проте легко доступна для сторонніх осіб. Наявна огорожа оточує заклад повністю, але не забезпечує недоступність до закладу та потребує заміни через тривале використання.
Територія має асфальтоване покриття, на якому є видимі ознаки пошкодження, що створює певну небезпеку для учасників освітнього процесу. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу, розміщено оголошення про недопущення у приміщення закладу сторонніх осіб.
У вестибюлі закладу постійно знаходиться черговий працівник технічного персоналу, а на перерві за порядком слідкує черговий вчитель.
У закладі забезпечено чистоту навчальних кабінетів, спортивної зали та коридорів. Здійснюється щоденне вологе прибирання всіх приміщень у відповідності до санітарних вимог. Контроль здійснюють медична сестра та заступник директора з виховної роботи. У школі діє достатня для наявного контингенту здобувачів освіти кількість санвузлів (4). Створено умови для миття рук теплою водою з рідким милом, є електробойлери та електросушарки. Вологе прибирання у санітарних вузлах здійснюється техпрацівниками після 1 та після 4 уроків. Дезинфекція санітарних вузлів і решти приміщень закладу освіти проводиться щоденно техпрацівниками після закінчення навчальних занять у спосіб, рекомендований МОЗ.
3. Безпечний підвіз дітей до закладу. Як забезпечується безпечний підвіз дітей? Чи є тут що покращити? Що для цього може зробити керівництво закладу освіти?
Оскільки велика частина учнів Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів проживає в інших населених пунктах, то для них організовано підвіз. Підвіз здійснюється автобусом ……… . За безпеку учнів у дорозі відповідає вихователь по супроводу учнів. Під’їзд здійснюється відповідно до затвердженого графіка.
4. Наявність необхідних для освітнього процесу та виконання освітньої програми приміщень відповідно до наповнюваності. Яких приміщень не вистачає? Як планується вирішувати це питання? Наскільки раціонально використовуються наявні приміщення? Які управлінські рішення ухвалюються для оптимізації наповнюваності та раціонального використання приміщень? Наскільки вони результативні? Чи можливе переобладнання приміщень?
Проєктна потужність школи – 300 учнів, навчається 105 дітей. Освітній процес організовано у одну зміну. Усі навчальні приміщення використовуються в освітньому процесі раціонально. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми. Всі навчальні кабінети непрохідні. Початкова школа розташована відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти. У школі наявна одна спортивна зала загальною площею 160 м², що є недостатнім для наявного контингенту здобувачів освіти. На даний час вирішити це питання неможливо через необхідність залучення значних коштів. На жаль, повністю забезпечити санітарні вимоги до розкладу проведення занять з фізичної культури не є можливим, оскільки у залі проводяться заняття і для початкових класів, і для учнів старшої школи.
Кожен учитель закладу освіти має персональне робоче місце в методичному кабінеті. У вестибюлі головного корпусу облаштовано рекреаційну зону, проведено озеленення. Є потреба в створенні додаткових місць відпочинку для учасників освітнього процесу.
5. Забезпеченість обладнанням навчальних кабінетів і приміщень для виконання освітньої програми. Наскільки наявне обладнання сприяє виконанню освітньої програми? Що потрібно зробити для забезпечення навчальних кабінетів і приміщень необхідним обладнанням? Що у даному напрямі робиться керівництвом закладу?
У закладі є навчальні кабінети:
• біології і хімії – 1;
• географії – 1;
• фізики – 1;
• історії – 1;
• зарубіжної літератури – 1;
• української мови та літератури – 1;
- Іноземної мови;
• математики – 1;
• кабінет мистецтв – 1;
• інформатики – 1; доступ до інтернету;
- кабінет ЗВ;
• класи початкової школи НУШ – 4;
- Ігрова кімната – 1;
• ресурсна кімната і кабінет психолога – 1.
Проте, більшість кабінетів мають лише інформаційні стенди, а обладнання, яке сприяло б більш успішному виконанню освітньої програми, відсутнє. Навчальні кабінети потребують мультимедійних засобів навчання згідно із сучасними нормативними вимогами; кабінети хімії, біології, фізики потребують приладів та реактивів для проведення практичних і лабораторних робіт згідно з сучасними нормативними вимогами; кабінет інформатики потребує оновлення та поповнення обладнання для проведення занять із предмета для учнів початкових, середніх та старших класів з дотриманням вимог Санітарного регламенту; забезпечення кабінету предмету «Захист України», засобами навчання згідно з сучасними нормативними вимогами; забезпечення спортивного залу засобами навчання згідно з сучасними нормативними вимогами; • забезпечення ресурсної кімнати та обладнання її відповідно до вимог законодавства.
Усі заходи щодо забезпечення необхідними ресурсами зазначені у стратегії розвитку закладу освіти на 2020-2024 рр., затвердженій начальником відділу освіти Пулинської селищної ради. З часу реалізації документа виконано ряд запланованих заходів: створена ресурсна кімната, забепечено технічними засобами навчання і дидактичними матеріалами 1-4 класи НУШ, проведено ремонт спортивної зали.
6. Архітектурна доступність приміщень і території. Чи забезпечено архітектурну доступність закладу освіти? Чи відбувається адаптація приміщень і території відповідно до принципів універсального дизайну? Що потрібно зробити у цьому напрямі керівництву закладу освіти? Архітектурну доступність закладу освіти забезпечує пандус до І поверху приміщення базової і старшої школи. Проте, він не повністю відповідає нормативним вимогам і потребує заміни. До решти приміщень закладу освіти пандуси відсутні. Можливість безперешкодного руху між поверхами відсутня. Перешкодами для руху територією закладу є наявність бордюрів та сходів. Дверні проходи до приміщень закладу широкі, що дає можливість заїзду візком. Коридори та рекреації не захаращені, вільні для пересування.
Площа навчальних кабінетів базової і профільної школи – оптимальна, що надає можливість вільного та зручного переміщення та користування меблями. Площа ряду кабінетів для 1-4 класів – недостатня, оскільки початкова школа знаходиться у окремому пристосованому приміщенні.
Туалетні кімнати не пристосовані для потреб учасників освітнього процесу, з особливими потребами, бо мають вузькі двері, пороги, унітази знаходяться на підвищенні.
Висота учнівських столів та стільців регулюється в кабінетах початкової школи. Шафи, полиці, стелажі надійно закріплені. Заклад забезпечено візуалізацією призначення приміщень. У закладі відбувається адаптація приміщень і території відповідно до принципів універсального дизайну.
У стратегії розвитку Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів заплановано поліпшення фізичного середовища (заміна пандуса, освітлення, усунення порогів, доступні для всіх виходи евакуації, доступні приміщення, кабінети, спортивний зал, санітарно-гігієнічні зони, зони відпочинку тощо). А у світлі останніх подій ще одним першочерговим завданням є обладнання на території укриттів для перебування учнів на випадок надзвичайних ситуацій.
7. Матеріально-технічне забезпечення. Які заходи щодо створення належних умов діяльності закладу, зокрема покращення матеріально-технічної бази, вживаються у закладі освіти?
Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти. Простір закладу містить елементи, осередки, що зацікавлюють здобувачів освіти до пізнавальної діяльності. Наявна візуалізація на стінах у коридорах і вестибюлі основного приміщення, та у вестибюлі корпусу початкових класів. Наявне у закладі освіти обладнання та засоби навчання використовується у навчально-пізнавальній діяльності здобувачів освіти. У початковій школі наявні мобільні робочі місця, які легко трансформуються для групової роботи змінні тематичні осередки (фліп-чарти, стенди); осередок художньо-творчої діяльності з відповідним приладдям та можливістю розміщувати виставкові матеріали; осередок відпочинку; дитячі класні бібліотечки; осередок учителя (наявні фабрика друку та ноутбуки). Навчальні кабінети базової і профільної школи потребують дооснащення аналогічним обладнанням та засобами навчання. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними листами-клопотаннями до засновника). До Стратегії розвитку школи включено окремий розділ з розвитку матеріально технічної бази закладу та створення умов для навчання та розвитку здобувачів освіти. Аналогічний розділ щорічно розробляється у річному плані роботи школи. Щорічно в процесі надання пропозицій до формування кошторису на новий рік надаються пропозиції з покращення матеріально-технічної бази закладу.
Щороку в Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів вживаються заходи щодо створення належних умов діяльності закладу, зокрема покращення матеріальнотехнічної бази, як за кошти бюджету, так і силами працівників закладу освіти. Протягом 2021-2022 н.р. було зроблено наступне:
1. Створено сучасне освітнє середовище для минулорічного першого класу: здійснено ремонт, закуплено меблі, обладнання, ігрові та навчально-методичні матеріали.
2. Проведено косметичний ремонт навчальних кабінетів та загальних приміщень.
3. Створено ресурсну кімнату з кабінетом психолога.
4. Проведено ремонт спортивного залу.
5. Протягом навчального періоду санвузли поповнювалися туалетним папером, рідким милом, освіжувачами повітря та необхідними миючими засобами для утримання їх у належному стані.
8. Заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Чи насправді проводяться у закладі освіти навчання та інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності та надання домедичної допомоги? Чи розроблено та виконуються працівниками правила дій у разі нещасного випадку чи раптового погіршення стану здоров’я учасників освітнього процесу?
Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
У закладі освіти проводяться навчання та інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Наявні журнали щодо проведення інструктажів: вступного, з охорони праці на робочому місці, цільового, протипожежної безпеки. Всі журналі інструктажів ведуться відповідно до нормативних вимог. Навчання працівників з охорони праці проводяться 1 раз на три роки, їх результати зафіксовано під час складання заліку, інструктаж з охорони праці - 2 рази на рік (записи про проведення наявні у відповідному журналі), інструктаж з протипожежної та техногенної безпеки - 2 рази на рік (записи про проведення наявні у відповідному журналі), позапланові інструктажі – за потребою.
Педагогічні працівники проводять інструктажі на початку навчальних занять (у кабінетах підвищеного ризику оприлюднено правила поведінки під час навчальних занять). У перший день навчання вчителі проводять вступний інструктаж з учнями. На початку занять у кабінетах підвищеної небезпеки проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності, протипожежної безпеки. Цільові інструктажі з учнями проводяться за потребою, перед проведенням лабораторних та практичних робіт, екскурсій, виходом за територію школи, за наслідками травмування.
Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки. Мають місце випадки травмування під час освітнього процесу (на уроках фізичної культури, під час перерв), побутового травмування.
«Правила поведінки для учнів Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів» розроблені за участі батьків та органів учнівського самоврядування. та розміщені на сайті школи. У закладі та на його території не порушуються правила заборони куріння, вживання алкогольних напоїв.
У закладі освіти проводяться навчання та інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу діють у встановленому законодавством порядку. Працівники школи у разі нещасного випадку надають першу долікарську допомогу (в разі необхідності) або організовують доставку потерпілого до лікувального закладу; сповіщають адміністрацію закладу; повідомляють батьків потерпілого; зберігають обстановку на місці травмування в тому стані, в якому вона була на момент травмування; вживають заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок (з метою запобігання подальшої можливості травмування). Протягом години адміністрація школи повідомляє про нещасний випадок відділ освіти в телефонному режимі, протягом дня надає письмове повідомлення. Створюється комісія з розслідування нещасного випадку (протягом доби). Направляється запит до лікувального закладу для отримання медичного висновку про характер і тяжкість ушкодження потерпілого. Розслідування проводиться протягом 3 днів.
9. Функціонування бібліотеки. Як бібліотека використовується в освітньому процесі? Чи залучені ресурси бібліотеки для формування інформаційно-комунікативної, соціокультурної компетентностей учасників освітнього процесу?
Простір і ресурси бібліотеки використовуються для індивідуальної, групової, проєктної та іншої роботи у рамках освітнього процесу. Приміщення, ресурси та облаштування бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, культурно-освітніх заходів. Проте фонд і оснащення бібліотеки потребують поповнення, оновлення та модернізації. Здобувачі освіти відвідують бібліотеку під час перерв та після уроків, відвідують бібліотечні уроки та позакласні заходи.
10. Використання мережі Інтернет. Чи застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет? Чи забезпечено робочі місця педагогічних працівників доступом до мережі? Чи забезпечено у закладі освіти доступ до бездротової мережі? Чи забезпечено для учнів доступ до мережі?
У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті. Наявні обмеження доступу до сайтів з небажаним змістом. Наявна інформаційна техніка: • усього в ліцеї ? комп’ютерів: стаціонарних ПК – 2; ноутбуків – 11; принтерів – 3; ламінаторів – 1.
У закладі є локальна мережа з кабельним з’єднанням та технологією Wi-Fi, кожен комп’ютер якої має доступ до інтернету. До цієї мережі підключені всі комп’ютери закладу освіти. Проте, комп’ютерний клас потребує поповнення, адже наявна кількість ноутбуків не задовольняє потреби здобувачів освіти. Потужність мережі Wi-Fi також недостатня, часто бувають перебої у з’єднанні.
11. Організація харчування. Наскільки задоволені учасники освітнього процесу організацією харчування в закладі освіти, зокрема – умовами та графіком харчування, асортиментом та якістю страв? Чи сприяє заклад освіти формуванню культури здорового харчування? Що робиться у закладі освіти для покращення умов, асортименту та якості харчування?
Для здобувачів освіти створені належні умови та визначений механізм організації раціонального харчування. З 01 вересня 2021-2022 року організовано безкоштовне гаряче харчування за рахунок бюджетних асигнувань для дітей пільгових категорій: дітей-сиріт; дітей, позбавлених батьківської опіки; дітей, які втратили годувальника; дітей, батьки яких безпосередньо беруть (брали) участь в АТО (ООС), дітей категорії внутрішньо переміщених осіб, малозабезпечених родин. Всі здобувачі освіти 1-11 класів, які не належать до даних категорій, мають право харчуватися в шкільній їдальні за кошти батьків.
Найчастіше питання щодо організації харчування розглядається на нарадах при директорові, на початку навчального року – на батьківських зборах, в учнівських колективах. Контроль за організацією, якістю харчування та бракеражем готової продукції здійснює комісія, до складу якої входять медична сестра, чергові учителі та інші особи, визначені наказом директора школи. Питання раціонального харчування здобувачів освіти, результати контролю щосеместру виносяться на наради при директору, батьківські збори. Класні керівники проводять із учнями бесіди щодо культури харчування, споживання їжі, правил поведінки в їдальні, контролюють дотримання ними правил поведінки та особистої гігієни. Адміністрація та класні керівники постійно інформують батьків про організацію харчування дітей у закладі.
Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ступенів поступово переходить на нові норми харчування, які набрали чинності з 01 вересня 2021 року. У закладі загальної середньої освіти ведеться документація з організації харчування: журнал щоденного обліку дітей, які харчуються; журнал здійснення бракеражу сирої продукції; журнал здійснення бракеражу готової продукції; книга обліку продуктів; матеріали про терміни реалізації та умови зберігання продуктів, що швидко псуються; накладні на отримані продукти; сертифікати якості; двотижневе перспективне меню; щоденне меню; картотека страв; технологічна картка приготування страв; картка-розклад страви та ін..
У шкільній їдальні обладнано ? посадочних місць. Харчоблок перебуває у належному стані, Звернення щодо організації харчування, його якості або відсутності від батьків та здобувачів освіти не надходило. Працівники шкільної їдальні суворо дотримуються протиепідемічних заходів. Згідно з вимогами на харчоблоці знаходяться всі необхідні миючі, дезінфікуючі засоби та методичні рекомендації щодо їх застосування; наявні всі необхідні інструкції та графік прибирання приміщення харчоблоку. Прибирання обіднього залу проводиться вчасно, згідно з вимогами санітарного законодавства. Організовано миття рук біля їдальні: встановлені мийниці, електрична сушарка для рук, рідке мило. Оформлено постійно діючий інформаційний стенд, який містить щоденне меню з переліком страв і їх виходом. Адміністрація закладу та класні керівники постійно інформують батьків здобувачів освіти з питань організації харчування, якості їжі та санітарного стану їдальні.
Для дотримання санітарно-гігієнічних умов на всіх етапах реалізації продукції у ліцеї забезпечено:
• Прийняття до ліцею виключно безпечних і якісних продуктів харчування та продовольчої сировини у необхідній кількості, дотримання умов термінів їх зберігання.
• Прийняття продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості за наявності супровідних документів, що свідчать про їх походження та якість.
• Не замовляються, не приймаються та не використовуються продукти, заборонені чинним Санрегламентом.
• Належний санітарно-гігієнічний стан харчоблоку, підсобних приміщень.
• Дотримання технології виготовлення страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку, виконання норм харчування.
• Здійснення бракеражу сирої продукції із залученням медичного працівника школи (своєчасно заповнюються Журнал бракеражу сирої продукції, Журнал бракеражу готової продукції).
• Умови зберігання та товарне сусідство продуктів харчування та продовольчої сировини дотримані.
• Вихід страв, маса виробів, що видаються учням відповідно до робочого меню.
• Наявність технологічних та калькуляційних карт для кожної страви відповідно до робочого меню та дотримання технології виготовлення страв.
• Наявність в необхідній кількості дезінфікуючих засобів та мийних засобів, засобів для чищення забезпечена.
• Запас мийних, дезінфекційних засобів, засобів для чищення забезпечений.
• Проходження обов’язкового медичного огляду працівниками їдальні відповідно до чинного законодавства.
Приміщення їдальні, столи, стільці, місця для видачі готових страв чисті та регулярно миються.
Проте, харчоблок та їдальня потребують ремонту та оснащення необхідним сучасним технологічним обладнанням. Також необхідно придбати у достатній кількості якісний столовий посуд. Ремонт їдальні було заплановано на поточний рік, для чого було придбано частину матеріалів. Проте, у зв’язку зі збройною агресіює РФ виконання ремонтних робіт є неможливим.
12. Попередження та протидія булінгу (цькуванню). • Як реалізується політика попередження та протидії булінгу (цькування) у закладі освіти? Чи реалізуються заходи з протидії дискримінації? • Чи залучались до роботи з запобігання та протидії булінгу працівники правоохоронних органів, інші фахівці? • Наскільки ефективною у закладі освіти є політика запобігання та протидії булінгу (цькування)? • Наскільки успішно вдається реагувати на випадки булінгу в закладі освіти? • Яка інформаційно-просвітницька робота з батьками проводиться щодо протидії булінгу (цькуванню), насиллю, щодо кібербезпеки? Наскільки вона є дієвою? 15 • Які види та форми навчання педагогічних працівників використовуються закладом освіти для оволодіння ними методиками діагностики і раннього виявлення булінгу (цькування), ознак насилля у дитячому колективі? • Чи здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на навчальних заняттях? Які заходи вживаються за результатами аналізу? • Яка частка здобувачів освіти, зокрема тих, які опинилися в складних життєвих обставинах, отримують психолого-соціальну підтримку в закладі освіти?
У закладі освіти розроблено план заходів із запобігання і протидії булінгу, які оприлюднено на сайті школи. Згідно з наказом по школі відповідальна особа з контролю щодо запобігання булінгу – заступник директора з виховної роботи Ганієва І.П.. У закладі створена рада з профілактики правопорушень серед неповнолітніх, яка проводить роботу зі створення умов, що сприяють соціальному зростанню учнівської молоді, утвердженню її свідомості, високогуманних принципів, утілених у праві, підвищенні соціальної активності, діяльності, спрямованій на попередження правопорушень. Рада з профілактики має план роботи, план-графік засідань, плани заходів щодо соціального захисту здобувачів освіти, щодо захисту прав неповнолітніх від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, з попередження правопорушень серед здобувачів освіти закладу, щодо профілактики злочинності і правопорушень серед учнівської молоді, план організації роботи зі створення безпечних, здоров’язберігальних умов функціонування Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, план роботи зі здобувачами освіти, які потребують особливої (підвищеної) педагогічної уваги. У закладі освіти реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації. Згідно з планом роботи проводяться години спілкування з відповідної тематики у 1 – 11 класах, зустрічі з представниками громадських організацій з питань запобігання проявам дискримінації.
Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Виконується наказ МОН України № 1646 від 28.12.2019 р. «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти». Щомісячно на нараді при директору йде інформаційне ознайомлення педагогів школи з новими нормативно–правовими документам щодо цього. На нарадах при директору заступником директора з виховної роботи здійснюється огляд нормативно-правових документів з протидії та попередження насильства в Україні. У закладі ведеться щоденний контроль за відвідуванням учнями школи, здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на навчальних заняттях, відбувається тісна взаємодія адміністрації, класних керівників з батьками вихованців та особами, що їх замінюють. У разі відсутності учасників освітнього процесу в закладі батьками або особами, які їх замінюють, надаються довідки на ім’я керівника закладу.
Проводиться дієва інформаційно-просвітницька робота з батьками щодо протидії булінгу (цькуванню), насиллю, щодо кібербезпеки. Для цього педагогічний колектив надає батькам підтримку, навчає й консультує їх щодо виховання дітей без застосування насильства і розвитку в них особистісних і соціальних (життєвих) навичок задля профілактики насильницької поведінки. Найефективнішою формою взаємодії закладу освіти з батьківською спільнотою є батьківські збори та консультаційна робота практичного психолога школи, де, окрім поведінки учнів, їхніх досягнень і прогалин у навчанні, учителі обговорюють різні питання, пов’язані з вихованням дітей, проявом насильства в сім’ї, закладі освіти та як цього не допустити, своєчасно виявити симптоми неблагополуччя і надати допомогу як постраждалим (для подолання наслідків насильства), так і кривдникам (для зміни поведінки). Традиційно класні керівники запрошують на батьківські збори практичного психолога, представників адміністрації та керівника закладу освіти. Класні керівники й практичний психолог застосовують й індивідуальні форми спілкування з батьками, такі, як консультація, бесіда, телефонна розмова, відвідування родини, спільна зустріч із батьками та фахівцями. Останнім часом у школі немає здобувачів освіти, що опинилися в складних життєвих обставинах і отримують психолого-соціальну підтримку, але є діти, які потребують підвищеної педагогічної уваги. До роботи з запобігання та протидії булінгу активно залучаються працівники служби у справах дітей та сім’ї територіальної громади.
13. Правила поведінки у закладі освіти. Чи розроблено у закладі освіти правила поведінки? У якому документі вони зафіксовані? Хто залучався до їх розроблення? Чи оприлюднені вони і де саме? Чи поінформовані учасники освітнього процесу про них? Якими способами відбувається інформування? Наскільки наявні правила сприяють формуванню позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу?
Правила поведінки учнів Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів схвалені педагогічною радою закладу (протокол №7 від 29.12.2020р.) та затверджені наказом директора від 30.12.2020 р..
Правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини. До розробки та обговорення правил залучалися адміністрація закладу, педагоги та учнівська рада самоврядувального парламенту. Класні керівники, члени учнівської ради та старости класів ознайомили здобувачів освіти з правилами поведінки. Зміст правил поведінки учнів був доведений до всіх батьків школярів. Правила поведінки здобувачів освіти оприлюднені на вебсайті освітнього закладу.
Більшість учасників освітнього процесу дотримуються правил поведінки. Випадки образливої поведінки спостерігаються вкрай рідко, прояви фізичного або психологічного насильства не зафіксовані. Педагогічні працівники та керівництво закладу освіти здійснюють заходи із запобігання порушення правил поведінки. У посадових обов’язках класних керівників, учителів – предметників прописано пункти щодо обов’язкових заходів із запобігань порушень правил поведінки. Відбувається постійне спостереження працівниками закладу за дотриманням правил поведінки учасниками освітнього процесу. Чергові члени адміністрації, чергові вчителі (згідно з графіком) контролюють щоденно дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу. Школярі, які припустилися порушень, можуть бути притягнені до відповідальності громадського, адміністративного характеру на шкільному рівні, у разі потреби - у присутності батьків (осіб, що їх замінюють), із залученням фахівців спеціальних установ, служб, організацій.
14. Адаптація новоприбулих учнів та педагогів. Які заходи та методичні підходи використовуються у закладі освіти для адаптації новоприбулих здобувачів освіти? Які заходи застосовуються для адаптації учнів при переході з початкової до базової, з базової до старшої школи? Які заходи застосовуються для адаптації педагогів до професійної діяльності? Чи достатньо вони дієві?
Для успішної адаптації у школі новоприбулих учнів здійснюється класно-узагальнюючий контроль колективів, у яких навчаються ці діти, відбувається спостереження за рівнем адаптації новоприбулих учнів до навчання з метою узагальнення інформації щодо особливостей адаптації новоприбулих учнів, визначення характеру труднощів, які створюють перешкоди в процесі пристосування до нових умов навчання. Практичний психолог вивчає актуальний стан процесу психологічної адаптації новоприбулих учнів та вивчає соціальні особливості учнів таких класів та новоприбулих учнів; медична сестра вивчає стан здоров'я новоприбулих учнів. Розробляється спільна система заходів, що сприятимуть подальшому проходженню та завершенню процесу адаптації новоприбулих учнів до навчання в основній та старшій школі, визначається єдина педагогічна позиція щодо впливу на учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особистісних рис. Для успішного навчання новоприбулих учнів у закладі здійснюються заходи, спрямовані на їх адаптацію: з класними керівниками і вчителями-предметниками проводяться бесіди і консультації з цього питання, практичний психолог проводить методичне навчання для класних керівників та вчителів-предметників з питання адаптації новоприбулих учнів і учнів до базової та профільної школи, дає методичні рекомендації щодо подолання проблем адаптації. Для адаптації учнів при переході з початкової до базової, з базової до старшої школи у ІІ семестрі в 4-х, 9-х класах заступником директора з навчально-виховної роботи і практичним психологом школи ведеться спостереження за учнями під час навчання та позакласних заходів, робиться діагностика, аналіз результатів навчання, вивчається рівень розвитку для цього віку. Учителі-предметники, які наступного навчального року викладатимуть у даних класах, теж долучаються до цього процесу для знайомства з учнями. Протягом І семестру в 5 та 10 класах проводиться діагностика, спрямована на виявлення рівня адаптації до навчання. Результати вивчення заслуховуються на педраді, узагальнюються наказом, обговорюються на нарадах. За наслідками цього проводиться аналітична та корекційна діяльність психолога, здійснюється аналіз результатів адаптації учнів, планується стратегія подальшої роботи з учнями, які вимагають індивідуального супроводу.
Для успішної адаптації новоприбулих учителів такі педпрацівники залучаються до діяльності методичних об’єднань і творчих груп. Якщо такі вчителі є молодими чи малодосвідченими, то вони працюють у школі молодого вчителя і отримують наставника із числа досвідчених педагогів.
15. Стратегія розвитку закладу освіти. Як здійснювалося розроблення стратегії розвитку? Хто долучався до розроблення? Яким чином враховувалися пропозиції учасників освітнього процесу? Що було визначальним для формулювання візії, місії та цілей стратегії?
У закладі освіти розроблено стратегію його розвитку на 4 роки: з 2020 по 2024 роки. Документ затверджений відповідно до вимог законодавства і спрямований на підвищення якості освітньої діяльності. Активними учасниками розроблення стратегії розвитку були педпрацівники школи, особливо щодо розвитку матеріально-технічного та навчально-методичного забезпечення. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, територія обслуговування, формування контингенту здобувачів освіти, обсяг та джерела фінансування). Розроблена Стратегія має індивідуальний характер та відповідає особливостям та умовам функціонування закладу. У стратегії визначено чіткі та адресні заходи, які сприятимуть розвитку ЗЗСО. Для формулювання візії, місії та цілей стратегії визначальним був традиційний імідж школи як сучасного закладу освіти, що сприяє самореалізації особистості, життєтворчості, задовольняє пізнавальні інтереси дитини, плекає творчу особистість, створює умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, примноження культури й духовності в усій різноманітності національних та світових зразків.
16. Педагогічна рада. Яка роль педагогічної ради для забезпечення якості освітньої діяльності? Наскільки питання, що розглядаються на засіданнях педагогічної ради, є актуальними для розвитку закладу освіти? Наскільки активно педагогічні працівники беруть участь у діяльності педагогічної ради?
Діяльність педагогічної ради закладу спрямовується на реалізацію річного плану і стратегії розвитку закладу. Питання, що розглядаються на засіданнях педагогічної ради, є актуальними для сучасної освіти взагалі і для розвитку школи зокрема, відповідають науково-методичній темі, над реалізацією якої працює колектив у даний час: «Реалізація основних напрямів оновлення освітніх процесів з урахуванням вимог сучасної школи». Тематика педагогічної ради відповідає також запитам учителів, які з’ясовуються шляхом анкетування та обговорення на засіданнях методичних об’єднань. Найактивніше педпрацівники беруть участь у засіданнях педрад на тему аналізу роботи закладу, упровадження нових стандартів освіти та оцінювання досягнень учнів.
17. Річний план роботи. Яким чином річний план роботи закладу реалізує стратегію розвитку? Чи здійснюється аналіз виконання річного плану?
Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію його розвитку, у ньому конкретизуються заходи, які зафіксовані у Стратегії розвитку ліцею чи випливають із неї. До розробки річного плану залучаються всі педагогічні працівники, заступники директора, органи учнівського самоврядування. У квітні-травні кожного навчального року у школі створюється робоча група з планування роботи на наступний навчальний рік, проводяться заходи з вивчення запитів усіх учасників освітнього процесу (анкетування, обговорення на батьківських зборах тощо). Остаточний варіант плану пропонується на затвердження педради у серпні поточного року. Керівництво аналізує реалізацію річного плану роботи та у разі потреби корегує його. Аналіз реалізації річного плану здійснюється щомісячно, двічі на рік узагальнюється наказами, за його результатами вноситься відмітка «виконано», або здійснюється корекція плану.
18. Освітня програма. Яка підготовча робота проводиться для розроблення освітньої програми закладу? Хто залучається до її розроблення? Які підходи до формування варіативної складової навчального плану використовуються у закладі?
Зміст освіти у Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів визначається освітньою програмою, що розроблена та реалізується закладом самостійно. У документі визначено особливості й призначення закладу, обґрунтувано особливості організації освітнього процесу в ньому. Освітня програма школи розроблена на основі чинних державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм. Вона складається з освітніх програм різного рівня навчання: початкової загальної, основної загальної та середньої загальної освіти. Ці програми є спадкоємними, тобто кожна наступна програма базується на попередній. Спрямованість освітніх програм відповідає призначенню закладу. Освітня програма школи сформована на основі Типових освітніх програм, схвалена педагогічною радою закладу освіти і затверджена його директором. Документ містить інформацію про особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій, показники реалізації освітньої програми та програмно-методичне забезпечення освітньої програми. Освітня програма є основою навчального плану.
19. Внутрішня система забезпечення якості освітньої діяльності. • Чи розбудовано у закладі освіти внутрішню систему забезпечення якості освіти? • Чи розроблено положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти? • Чи залучалися до його розроблення учасники освітнього процесу? • Чи здійснюється самооцінювання освітньої діяльності та хто залучається до його здійснення? • Які інструменти вивчення якості освітньої діяльності використовуються у закладі освіти (наприклад, спостереження за проведенням навчальних занять, опитування тощо)? • Чи достатні вони для оцінювання якості освітньої діяльності? • Як враховуються результати самооцінювання для коригування стратегічного та поточного планування діяльності закладу?
У закладі освіти розроблено та оприлюднено на офіційному сайті документ, що визначає стратегію і процедури забезпечення якості освіти. Внутрішня система забезпечення якості освіти у Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів включає: - стратегію та процедури забезпечення якості освіти; - критерії, правила і процедури оцінювання учнів; - критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників; - критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників; - забезпечення необхідних ресурсів для освітнього процесу; - забезпечення інформаційних систем для ефективного управління; - створення у школі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
Для забезпечення якості освіти використовується самооцінювання і моніторинг. Самооцінювання якості освіти у закладі здійснюється відповідно до критеріїв, які використовуються під час проведення інституційного аудиту закладу освіти, визначених у Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17, за напрямами: - освітнє середовище; - система оцінювання здобувачів освіти; - педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти; - управлінські процеси закладу освіти. Самооцінювання у школі здійснюється відповідно до такої моделі: щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне (1 раз на 5 років) комплексне самооцінювання. Методи збору інформації для самооцінювання: - опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, групове дослідження); - спостереження (за освітнім середовищем, проведенням занять тощо); - вивчення документації закладу освіти. Основні форми моніторингу: - проведення контрольних робіт; - щосеместрове проведення внутрішкільного контролю навчальних досягнень учнів; - аналіз участі учнів у Всеукраїнських предметних олімпіадах та інтелектуальних конкурсах; - перевірка документації; - опитування, анкетування учасників освітнього процесу; - відвідування уроків, заходів.
20. Індивідуальні освітні траєкторії. Чи розробляються у закладі освіти індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти? Які труднощі існують при розробленні індивідуальних освітніх траєкторій? Хто переважно є ініціаторами розроблення індивідуальних освітніх траєкторій — батьки чи педагогічні працівники? Чи простежується результативність використання індивідуальних освітніх траєкторій?
Індивідуальна освітня траєкторія в закладі розробляється для учнів, які потребують індивідуальної форми навчання, перебували на довготривалому лікуванні, потребують відповідної корекції їхньої освітньої діяльності та адаптації до освітнього процесу, мають особливі освітні потреби. Індивідуальна освітня траєкторія розробляється з усіх предметів інваріантної складової робочого навчального плану відповідного класу, групи предметів чи окремого предмета на різні терміни (навчальний рік, семестр, інший короткостроковий період) та реалізується через індивідуальний навчальний план здобувача освіти, який відповідає освітній програмі школи та Державним стандартам освіти. У ліцеї створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, як-от: індивідуальні консультації (1-4 кл.), індивідуальна та сімейна форми навчання, проводиться робота щодо впровадження змішаного та дистанційного навчання, налагоджено роботу з адаптації та інтеграції учнів з особливими освітніми потребами до освітнього процесу. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, зокрема – складають плани, завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень. Загалом цей аспект діяльності закладу освіти потребує вдосконалення і розвитку.
20. Мотивування педагогічних працівників. Які заходи матеріального та морального стимулювання педагогічних працівників використовуються у закладі? Чи така практика є звичною для закладу? Наскільки ефективні ці заходи?
Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників з метою підвищення якості освітньої діяльності. Питання стимулювання праці працівників унормовано колективним договором. Преміювання працівників здійснюється у відповідності до особистого вкладу кожного в загальний результат діяльності закладу. Є стимулюючі виплати до професійних свят. Крім того, щорічно моральне заохочення здійснюється через нагородження відомчими та державними відзнаками. Щороку педагогічні працівники, учні яких досягли успіхів у різного роду інтелектуальних, творчих і спортивних змаганнях, відзначаються дипломами та грошовою винагородою на святі «Зоряний олімп», яке проводить відділ освіти Пулинської селищної ради.
21. Професійний розвиток педагогів. Які умови створює заклад для безперервного професійного розвитку педагогів: підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників, участі у конференціях, оприлюднення розроблених педагогами освітніх ресурсів тощо? Наскільки вони є достатніми та дієвими?
Керівництво закладу освіти створює умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації педагогічних працівників. Адміністрація школи згідно із чинним законодавством, враховуючи пропозиції педрацівників, своєчасно складає орієнтовний та основний плани підвищення кваліфікації на календарний рік, висвітлює їх на сайті закладу та в методичному кабінеті, забезпечує його виконання та корекцію в разі виробничої необхідності. Атестація педпрацівників здійснюється згідно з перспективним планом її проведення. Педпрацівники школи за бажанням проходять позачергову атестацію відповідно до їх заяв. Педпрацівники закладу сертифікації не проходили.
Усі вчителі школи в тій чи іншій мірі застосовують ІКТ в освітньому процесі (як при проектуванні заняття, так і в процесі його проведення). Адміністрацією створюються умови для впровадження ІКТ в практику роботи вчителів: продовжується робота з розширення матеріально-технічної бази закладу, створюються умови для необмеженого доступу всіх суб’єктів навчання до мережі Інтернет, проводиться навчання педагогічних працівників (колективне, групове, індивідуальне).
23. Співпраця між педагогами. Яким чином у закладі освіти налагоджено співпрацю між педагогами? Які форми співпраці між педагогами є найбільш ефективними та найчастіше використовуються в освітньому процесі? Що заважає ефективній співпраці педагогів у закладі?
Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (засідання МО, консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, взаємовідвідування занять, наставництво). У школі працюють: семінар-практикум, проводяться тренінгові заняття, предметні тижні, проблемні семінари, робота методичних об’єднань тощо, на яких відбувається взаєомообмін досвідом педагогічної діяльності з різноманітних питань.
24. Громадське самоврядування. Чи створено в закладі органи громадського самоврядування? Як вони впливають на діяльність закладу? Наскільки ефективно співпрацює керівництво закладу освіти з органами громадського самоврядування у прийнятті рішень щодо вдосконалення освітнього процесу?
Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування. У школі діють органи громадського самоврядування працівників: первинна профспілкова організація працівників освіти та учнівське самоврядування. Діяльність органів учнівського самоврядування відбувається з метою залучення здобувачів освіти до різноманітної діяльності шкільного колективу, створення умов для забезпечення їх організаторської, активно-творчої роботи. Щорічно учнівською радою складається План роботи учнівського самоврядування. Для успішної діяльності учнівської ради призначено педагогів-радників, які допомагають учням у найскладніших ситуаціях, грамотно керують діяльністю органів учнівського самоврядування, рекомендують суспільно значущі й цікаві колективні справи.
Органи батьківського самоврядування функціонують епізодично та ситуаційно, їх робота потребує вдосконалення.
25. Комунікація з учасниками освітнього процесу. • У який спосіб відбувається комунікація з учасниками освітнього процесу? • Наскільки вона є дієвою та результативною? • Чи вдається забезпечувати постійний зворотний зв’язок? • Які інформаційні ресурси використовує заклад освіти для оприлюднення інформації про свою діяльність? • Наскільки ця інформація є актуальною для учасників освітнього процесу і як часто вона оновлюється?
У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах. 2 рази на рік проходять загальношкільні батьківські збори; 4 рази на рік - класні батьківські збори. На сайті школи функціонує розділ «Для батьків» з необхідними матеріалами, рекомендаціями, оголошеннями.
Учнівські щоденники обов’язкові для ведення в 3 – 11 класах, що є зв’язком між батьками та педагогами. Школа має власний сайт. Інформація, що розміщується на офіційному сайті закладу, містить: - інформацію відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»; - правила поведінки у закладі освіти; - актуальну інформація про діяльність та заплановані заходи закладу освіти. На сайті школи у відкритому доступі розміщена інформація та документи: • статут закладу; • структура та органи управління; • кадровий склад; • світні програми, що реалізуються в закладі освіти+; • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником; • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти; • мова освітнього процесу; • наявність вакантних посад; • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти; • результати моніторингу якості освіти; • річний звіт про діяльність закладу освіти; • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами; • правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти; • план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; • порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; • порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування); • інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.
Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти/ сторінки у соціальних мережах).
26. Реагування на звернення учасників освітнього процесу. Наскільки керівництву закладу освіти вдається вживати заходів реагування на звернення учасників освітнього процесу?
У закладі освіти забезпечується доступ учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації). Усі працівники школи доступні для спілкування між собою і з іншими учасниками освітнього процесу особисто і через електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Адміністрація закладу освіти здійснює прийом громадян за потребою. Усі педпрацівники мають відповідну групу у Viber, таку ж групу мають класні керівники 1- 11 класів.
У закладі ведеться книга особистого прийому і книга письмових звернень громадян. Керівництво ліцею знаходить можливість прийняти конструктивні рішення для порозуміння між учасниками освітнього процесу і вдосконалення освітньої діяльності. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.
Психологічна служба школи проводить тренінги для педагогів, здійснює прийом батьків, педагогів за потребою.
27. Режим роботи закладу. Які основні підходи застосовуються у закладі освіти під час складання розпорядку дня та розкладу навчальних занять?
Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу. Освітній процес у школі організовано за п’ятиденним однозмінним режимом роботи. Розклад навчальних занять забезпечує рівномірне навчальне навантаження відповідно до вікових особливостей здобувачів освіти. Він сформований відповідно до освітньої програми школи з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог і визначає освітню діяльність учителів та здобувачів освіти.
28. Навчання дітей з особливими освітніми потребами. • Чи є у закладі діти з особливими освітніми потребами (ООП)? Якщо так, то як організовано їхнє навчання? • Чи є у закладі належне кадрове забезпечення? • Як налагоджується співпраця між асистентом вчителя і педагогами закладу? • Чи залучаються (і в якій мірі) батьки дітей з ООП до питань організації освітнього процесу? • Чи залучається асистент дитини до вирішення питань організації освітнього процесу? • Наскільки дієвою є корекційна спрямованість освітнього процесу? • Чи розглядаються у закладі освіти питання методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, ефективності співпраці між педагогічними працівниками в питаннях роботи з дітьми з особливими освітніми потребами? • Які виникають/виникали у закладі освіти проблеми щодо впровадженням інклюзії? Що робиться керівництвом закладу для їх вирішення? • Наскільки заклад освіти забезпечений необхідним дидактичним обладнанням для навчання дітей з ООП? • Як забезпечується психолого-педагогічний супровід інклюзивного навчання? Яких заходів необхідно вживати, щоб його покращити? • Як заклад співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо організації освітнього процесу та підтримки дітей з ООП?
У закладі є діти з особливими освітніми потребами. Відповідно до заяв батьків учнів і документів, наданих ними, для одного учня організоване навчання за індивідуальною формою, а для чотирьох учнів – інклюзивне навчання. У школі є необхідні для такого навчання кадри, налагоджена співпраця між асистентом учителя і педагогами закладу. Батьки дітей з ООП залучаються до питань організації освітнього процесу: входять у команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, долучаються до процесу розроблення всіх необхідних для такого навчання документів, слідкують за діяльністю, обговорюють з іншими членами команди супроводу освітній процес, отримують консультації та підтримку від працівників школи. Корекційна спрямованість освітнього процесу у закладі є дієвою в різній мірі, залежно від особливостей кожної конкретної дитини. Але загалом позитивні зміни наявні у всіх випадках. У закладі питання методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, ефективності співпраці між педагогічними працівниками в питаннях роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розглядаються на засіданнях педради, нарад при заступнику директора, семінарах, які проводить практичний психолог. Пулинський інклюзивно-ресурсний центр здійснює консультативну підтримку і допомогу силами наявних у ньому фахівців, а педагоги школи працюють над формуванням і розвитком своїх професійних компетентностей щодо інклюзивного навчання. У закладі забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу через складання ІПР, що включає в себе корекційно-розвиткові заняття відповідно до нозологій дитини з ООП. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з ООП, забезпечують особистісно зорієнтований підхід до організації освітнього процесу, враховуючи особливі освітні потреби учня. Психолого-педагогічний супровід дитини з ООП реалізується з практичним психологом. Дитину з ООП залучають до участі у позакласній роботі, конкурсах, запобігають проявам негативного ставлення учнівського колективу, дискримінації. У закладі проводиться цілеспрямована робота з учнівським колективом класу, спрямована на виховання толерантності, доброти, милосердя. Оцінювання навчальних досягнень учня, що навчається індивідуально/в інклюзивному класі відбувається згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
У закладі освіти наявна ресурсна кімната, проте її оснащення ще не відповідає освітнім, віковим запитам дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних програм розвитку.
29. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Як здобувачі освіти дізнаються про критерії, правила і процедури, за якими оцінюють їхні навчальні досягнення? Як впроваджуються у закладі освіти засади формувального оцінювання? Чи використовуються в закладі методики самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти? Якщо ні, то які чинники цьому заважають? Як у закладі освіти здійснюється моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти, їхньої динаміки та як результати моніторингу використовуються для підвищення якості освіти у закладі?
Критерії оцінювання результатів навчання оприлюднено в різних формах, а правила і процедури оцінювання висвітлено на сайті закладу освіти та в змісті освітньої програми. У кожному навчальному кабінеті наявні критерії оцінювання відповідного спрямування. Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання від педагогічних працівників. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти. Періодичність проведення моніторингових досліджень результатів навчання учнів становить 2 рази на рік (за результатами І семестру і навчального року). У разі вивчення тематичних питань, системи роботи вчителя проводиться проміжні моніторингові дослідження. Аналізуються успішність, якість знань, середній бал з кожного предмета як для кожного учня, класу, так і по школі. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування. Двічі на рік на засіданні педагогічної ради заслуховуються та аналізуються результати навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх корегування. За необхідності проводяться наради при директорові, заступнику директора, засідання методичних об’єднань. Застосування учителями школи прийомів самооцінювання та взаємооцінювання є епізодичним і потребує вдосконалення.
Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході. Вчителі застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів, але система оцінювання у закладі освіти не враховує всіх вимог компетентнісного підходу. Переважна більшість учителів застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів. Більшість опитаних здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним.
30. Академічна доброчесність. Чи впроваджується політика академічної доброчесності в освітньому процесі закладу освіти? Як забезпечується система заходів з реалізації політики академічної доброчесності? Наскільки вдається протидіяти фактам порушення академічної доброчесності? Наскільки поінформовані учасники освітнього процесу про принципи академічної доброчесності?
Керівництво школи забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидіє фактам її порушення. У закладі розроблено Положення про академічну доброчесність у школі, схвалене педагогічною радою Кошелівської ЗОШ І – ІІІ ступенів (протокол № 1від 31.08. 2020 року). Окремим розділом Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти передбачено основні вимоги до дотримання академічної доброчесності та відповідальність за їх порушення. Визначено комісію з вирішення питань про порушення академічної доброчесності. Положення про ВСЯО та Положення про академічну доброчесність у Кошелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів обговорені з учнями та їхніми батьками і оприлюднені на офіційному сайті Кошелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Директор школи Валентина БУРЯЧЕНКО
УКРАЇНА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
КОШЕЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
НАКАЗ
06.01.2023 с.Кошелівка №
Про створення робочої групи
та проведення самооцінювання
професійної діяльності
педагогічних працівників ліцею
Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), керуючись рекомендаціями з побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі, рішенням педагогічної ради (протокол №6 від 05.01.2023р.), з метою ефективності планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу, постійного підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності працівників, налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками школи, організації педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності,
НАКАЗУЮ:
1. Провести у ІІ семестрі 2022-2023 н.р. комплексне вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти».
2. Затвердити склад робочої групи для вивчення та самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників ліцею» (Додаток 1).
3. Затвердити орієнтовний План роботи робочої групи з проведення самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників школи» (Додаток 2).
4. Голові робочої групи Буряченко В.В.:
4.1. Координувати результативне проведення самооцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників школи.
4.2. Систематично проводити навчання з членами робочої групи щодо визначення і аналізу системи оцінювання здобувачів освіти.
4.3. Узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти за даним напрямом.
4.4. Підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.
5. Членам робочої групи:
5.1. Використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу.
5.2. Підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів щодо діяльності педагогічних працівників відповідно до критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
5.3. Підготувати звіт до 10.06.2022 року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення професійної діяльності педагогічних працівників школи.
6. Заслухати звіт про результати самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників школи» на засіданні педагогічної ради.
9. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті школи.
10. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою
Директор ліцею Валентина БУРЯЧЕНКО
Додаток 1
до наказу №
від 06.01.2023
СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ
з вивчення та самооцінювання
за напрямком «Педагогічна діяльність педагогічних працівників»
- Буряченко В.В., директорка ліцею, голова робочої групи;
- Красевич І.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи, заступник голови робочої групи;
2. Ганієва І.П, заступник директора з виховної роботи;
3. Грибан Н.О., голова методичного об’єднання вчителів початкових класів;
4. Заблоцька І.О., голова методичного об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін, вчителя математики;
5. Дорошенко А.С., голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, вчителя української мови та літератури;
6. Куліковська О.М., практичний психолог;
7. Дорошенко А.С., голова батьківського комітету;
8. Шевчук М.М., голова ради школи;
9. Ткаченко Л., член учнівського самоврядування.
Додаток 2
до наказу №
від 06 .01.2023
Орієнтовний план
роботи робочої групи
з вивчення та самооцінювання педагогічної діяльності
педагогічних працівників Кошелівського ліцею
№ з/п |
Зміст роботи |
Термін виконання |
Відповідальний |
І засідання |
|||
1 |
Організація та проведення комплексного вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» у 2022–2023 н.р |
01.02. 2023 |
Заступник голови робочої групи |
2 |
Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності. |
Директор ліцею |
|
3 |
Про розроблення, оприлюднення та інформування учасників освітнього процесу про вимоги та критерії оцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників». 3.1. Ефективність планування педагог-гічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу. 3.2. Постійне підвищення професій-ного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників. 3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками, працівниками закладу. 3.4. Організація педагогічної діяль-ності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності. |
Голова робочої групи
Заступник голови робочої групи
|
|
ІІ засідання |
|||
1 |
Про затвердження переліку тверджень для проведення самоаналізу вчителем/ вчителькою власної професійної діяльності. |
20.02. 2023 |
Голова робочої групи |
2 |
Про розробку педагогічними працівниками індивідуальних освітніх траєкторій. |
Члени робочої групи |
|
ІІІ засідання |
|||
1 |
Про підсумки проведення самоаналізу вчителем/ вчителькою власної професійної діяльності. |
05.03. 2023 |
Заступник голови робочої групи |
2 |
Про затвердження переліку питань анкети для учасників освітнього процесу щодо діяльності педагогічних працівників школи. |
Голова робочої групи |
|
ІV засідання |
|||
1 |
Про результати проведення анкетування учасників освітнього процесу щодо діяльності педагогічних працівників школи. |
03.04. 2023 |
Заступник голови робочої групи |
2 |
Про аналіз Індивідуальних освітніх траєкторій педагогічних працівників. |
Члени робочої групи |
|
ІV засідання |
|||
1 |
Про підготовку звіту за результатами самооцінювання за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників». |
07.05. 2023
|
Заступник голови РГ Члени РГ |
ІV засідання |
|||
1 |
Про узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освіти. |
10.06. 2023 |
Заступник голови РГ |
2 |
Про визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності. |
Директор ліцею |
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо вдосконалення діяльності освітнього закладу
за результатами самооцінювання за напрямом
«Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» Кошелівського ліцею
1. Адміністрації школи:
1.1. Організувати надання методичної допомоги педагогам при складанні календарно-тематичного плану з урахуванням умов освітнього процесу відповідно до освітньої програми закладу освіти.
1.2. Вивчати позитивний практичний досвід педагогів, які впроваджують особистісно орієнтований та компетентнісний підходи.
1.3. Здійснювати контроль за станом викладанням предметів.
1.4. Аналізувати результати навчальних досягнень учнів з метою відстеження факторів впливу та розроблення можливих шляхів підвищення якості освіти в школі.
1.5. Використовувати інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі (мотивувати до самоосвітньої діяльності, організація та/або участь педагогів закладу у майстер-класах, онлайн курсах, дистанційному навчанні тощо).
1.6. Створити умови та забезпечити реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, які бажають опанувати навчальний матеріал у власному темпі, шляхом вибору ними видів, форм і темпів здобуття освіти. 1.7. Сприяти професійному зростанню педагогів (у тому числі, застосовуючи заходи морального та матеріального стимулювання).
1.8. Мотивувати педагогічних працівників до пропаганди власного педагогічного досвіду, проходження добровільної сертифікації, участі в інноваційній та експертній діяльності.
1.9. Організувати підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до заявок, поданих педагогами.
1.10. Популяризувати інформаційний простір для соціо-культурної комунікації всіх учасників освітнього процесу через вебсайт школи, соціальні мережі, месенджер забезпечити конструктивну взаємодію між батьками, вчителями, учнями на засадах педагогіки партнерства.
2. Спрямувати діяльність педагогічної ради, методичних спільнот вчителів на вирішення таких питань:
✓ впровадження в освітній процес компетентністного підходу та формувального оцінювання учнів;
✓ використання особистісно-орієнтованого підходу та розроблення індивідуальних освітніх траєкторій учнів;
✓ запровадження оцінювання, спрямованого на оволодіння учнями ключовими компетентностями;
✓ продовження розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні обов’язкових видів робіт та адаптації їх до критеріїв оцінювання, затверджених МОН;
✓ реалізації корекційної складової освітнього процесу відповідно до індивідуальних програм розвитку дітей та індивідуальних навчальних планів; ✓ використання різних (крім класно-урочної) форм організації освітнього процесу: змішане, перевернуте навчання, проєктна робота, клас без кордонів тощо;
✓ освоєння нових підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення навчальних занять, зокрема онлайнових сервісів, мобільних додатків, які дозволяють створювати інтерактивні вправи, тести, вікторини, опитування, обговорення.
3. Педагогічним працівникам:
3.1. Використовувати освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти.
3.2. Використовувати онлайн-сepвіси, мобiльні додатки, якi дозволяють створювати інтерактивні вправи, тести тощо.
3.3. Розробляти для учнів завдання, орієнтовані на творчу складову, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями та запобігають списуванню, ґрунтуються на використанні життєвого досвіду дитини і спрямовані на практичне застосування набутих компетентностей, наданні учням права самостійно обирати рівень контрольних та домашніх завдань. 3.4. Проводити ґрунтовний аналіз результатів навчальних досягнень учнів (семестрового, річного оцінювання, державної підсумкової атестації) та виявлення факторів впливу на результати навчання здобувачів освіти.
3.5. Здійснювати взаємовідвідування уроків та обмін досвідом роботи у різних формах.
3.6. З метою підвищення позитивного іміджу школи, забезпечення професійного зростання педагогічних працівників, популяризації власного досвіду розміщувати методичні розробки, створені педагогами, на сайті закладу освіти та інших освітніх ресурсах.
4. Дотримуватися в закладі освіти учасниками освітнього процесу (педагогічними працівниками та здобувачами освіти) засад академічної доброчесності.
ЗВІТ
про самооцінювання
педагогічної діяльності педагогічних працівників
Кошелівського ліцею Пулинської селищної ради
у 2022/2023н.р.
На виконання рішення педагогічної ради №6 від 05.01.2023 року у період лютого-травня 2023 року у Кошелівському ліцеї було здійснено самооцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Перехід до інтерактивної моделі навчання та організації освітнього процесу неможливі, якщо не буде педагогів, здатних творчо працювати з учнями, розвивати їх самостійність у пізнавальній, соціальній та культуротворчій царинах життя. Школа потребує морально стійких, патріотично налаштованих, високопрофесійних учителів, які знають основи педагогіки та вікової психології, добре володіють державною та іноземною мовам, інтерактивними освітніми технологіями, навичками волонтерства або іншої громадської роботи.
У 2022/2023 н.р. головним завданням напрямку роботи «Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти» було створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника. Серед пріоритетів:
- створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем;
- формування в педагогів готовності до самоосвіти та впровадження сучасних інноваційних технологій;
- формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно орієнтованих методик надання освітніх послуг;
- спрямування діяльності учнів за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.
- Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
Усі педагогічні працівники школи планують свою професійну діяльність, у них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітнім програмам закладу та навчальним програмам з предметів. Календарно-тематичне планування є головним документом, що визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. У Кошелівському ліцеї календарне планування розробляється вчителями самостійно, а у 2022/2023 н.р. для 5 класу НУШ спільно з вчителями шкільних професійних спільнот педагогічних працівників предметів базового циклу.
Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною, але при розробці календарно-тематичних планів, вчителі школи враховували Державні стандарти загальної середньої освіти; навчальні програми предметів (курсів); Освітню програму школи; підручник, за яким викладається предмет; компетентності, які будуть формуватися в учнів при вивченні тем. Більшість педагогічних працівників аналізують ефективність календарно-тематичного планування та враховують результати цього аналізу при подальшому плануванні діяльності.
Обсяг запланованих годин за планом у вчителів не перевищував години навчального плану освітньої програми закладу. Календарне планування розробляється на семестр. Календарно-тематичне планування розглядається на серпневих, січневих засіданнях шкільних ШМО, погоджується заступником з НВР та затверджується директором школи.
У кінці навчального року заступник директора з НВР провів аналіз реалізації календарно-тематичного планування та підготував відповідну аналітичну довідку та підсумковий наказ про вивчення виконання навчальних планів та програм (наказ по школі від 31.05.2023 року).
Проведене анкетування показало, що майже всі вчителі школи під час розробки календарно-тематичного планування враховують рекомендації Міністерства освіти і науки України. Під час опитування 87,4% зазначили, що використовують рекомендації МОНУ; 49,9% при розробці КТП спираються на власний досвід, 25,3% - користуються зразками, що пропонуються фаховими виданнями, 22% - використовують розробки з інтернет-сайтів та блогів, 29,4% розробляють КТП спільно з колегами, ще майже 25% опитаних користується досвідом, який запозичений у колег.
Спостереження за навчальними заняттями показали, що в своїй діяльності переважна більшість педагогічних працівників застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою, компетентності в галузі природничих наук, культурна компетентність, навчання впродовж життя. Більшість педагогів звертає увагу на формування громадянської та екологічної компетентності здобувачів освіти, деякі з педагогів формують ініціативність та підприємливість у здобувачів освіти. Учителі складають індивідуальні завдання, надають здобувачам освіти консультації, перевіряють роботи, аналізують результати навчання.
Для забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів у школі на початку навчального року на засіданні Методичної ради у серпні проводилося обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу з різних предметів навчального плану. У календарно-тематичних планах з цією метою передбачені види робіт, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями. Після цього на уроках, форми і методи роботи, які добирають вчителі, спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Учні розв'язують проблемні та ситуативні завдання, виконують творчі проекти.
У 2022/2023н.р. педагогічні працівники закладу брали участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій, що мають на меті забезпечити індивідуальні особливості розвитку дитини, зокрема для учнів, які навчалися на індивідуальній формі здобуття освіти.
У 2022/2023 навчальному році за заявами батьків в школі організовано навчання за індивідуальною формою здобуття освіти: сімейна (домашня) - 1учень; педагогічний патронаж - 2 учні, екстернат – 5 учнів. Для дітей з ООП - інклюзивне навчання (станом на 31.05.2023 – 4 учнів). Для дітей, які навчаються на індивідуальній формі навчання, та дітей з ООП відповідно до висновків ІРЦ складено індивідуальні навчальні плани, для дітей з ООП розроблені індивідуальні програми розвитку. Для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій цих учнів створено команду психолого-педагогічного супроводу. Налагоджена конструктивна спільна діяльність вчителів, практичного психолога, батьків та фахівців ІРЦ. Педагогічні працівники складали завдання, перевіряли роботи, надавали консультації, проводили оцінювання навчальних досягнень та відстежували їх результативність. З огляду на індивідуальні особливості дітей з особливими освітніми потребами складено індивідуальні програми розвитку, проводились корекційні заняття з психологом у позаурочний час. Спрямованість корекційно-розвиткових занять визначає у своєму висновку ІРЦ відповідно до особливостей психофізичного розвитку учня, типових навчальних планів спеціальних закладів освіти, а також враховується рівень підтримки та тип труднощів.
Результати спостереження за навчальними заняттями, вивчення документації та ознайомлення зі створеними освітніми ресурсами показують, що частина педагогічних працівників розробляють та використовують власні освітні ресурси (електронні презентації, методичні розробки). Та нажаль, педагоги не оприлюднюють свої матеріали на вебсайті закладу освіти. Користуються вчителі й інформаційними матеріалами для проведення навчальних занять (тестові перевірочні контрольні роботи, завдання для самостійного опрацювання учнями, роздатковий дидактичний матеріал, QR-коди тощо). Більшість педагогів поширюють власний педагогічний досвід на засіданнях педрад, МО, методичних семінарах-практикумах, при взаємовідвідуванні уроків. У закладі освіти відбувається обмін досвідом між вчителями. 85% вчителів стверджують, що у школі створюються умови для співпраці педагогів. Постійно відбувається обмін досвідом між вчителями закладу освіти через методичні спільноти, круглі столи, взаємовідвідування. Водночас більшість опитаних не мають оприлюднених розробок.
Переважна більшість учителів використовують зміст навчального предмету для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку. Результати спостережень за навчальними заняттями свідчать про те, що вчителі наскрізно будують процес виховання: бесіди під час уроків, створення ситуацій, які вчать давати характеристику подіям, формують громадянські цінності. Під час проведення навчальних занять вчителі поєднують виховний процес з формуванням ключових компетентностей здобувачів освіти, почуття патріотизму та поваги до державної мови культури, традицій українського народу.
Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату, тому більшість учителів школи використовують ІКТ в освітньому процесі. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології на різних етапах навчальних занять: для мотивації освітньої діяльності здобувачів освіти, вивчення нового матеріалу, узагальнення вивченого, на етапі рефлексії.
Спостереження за навчальними заняттями показало, що педагоги застосовують для активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти презентації, відеоролики, онлайн-тестування та ігри, візуальні повідомлення.
Розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей педагогів забезпечений шляхом онлайн навчання та самоосвіти вчителів на курсах, платформах, проведенням майстер-класів для колег.
2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
Одним з пріоритетних питань методичної роботи є підвищення професійної майстерності вчителя через його самоосвіту, самовдосконалення індивідуальних потреб в особистому та фаховому зростанні, активізації творчого потенціалу. Професійне зростання, підвищення кваліфікації педагога – безперервний процес. І це не лише навчання на курсах підвищення кваліфікації. Процес підвищення кваліфікації педагога не обмежується якоюсь однією формою. Це також участь у тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, курсах.
На засіданні педагогічної ради №5 від 28.12.2022 року розглядалося питання про підведення підсумків та визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до затвердженого Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників. На цьому ж засіданні затверджено План підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2023 рік.
Як свідчать результати анкетування педагогів, більшість педагогів для професійного зростання обирає використання ІКТ в освіті, безпечне освітнє середовище, інклюзивне навчання, що пов’язано з організацією інклюзивного навчання в школі. Також серед лідерів - методичні аспекти викладання предметів, психологічні особливості роботи з учнями, форми організації освітнього процесу.
Найважливішим чинником якісного інклюзивного навчання у школі на сьогодні є наявність підготовлених до роботи з дітьми з ООП педагогів, асистентів учителів. Вчителі мотивовані підвищувати компетентність у сфері інклюзивної освіти: у 2022/2023н.р. 11 педагогів школи підвищили кваліфікацію у період з січня по травень при комунальному закладі «Житомирський обласний Інститут післядипломної педагогічної освіти», отримавши також і необхідні знання з інклюзивної освіти: особливості (специфіка) інклюзивного навчання, забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами; стратегії підтримки осіб з розладами, партнерство з батьками в умовах інклюзії. Ксерокопії свідоцтв та сертифікатів про підвищення кваліфікації зберігаються в особових справах педагогічних працівників та в шкільному методичному кабінеті. Інша частина вчителів, згідно плану, буде проходити курси кваліфікації протягом червня-листопада 2023 р..
Упродовж останніх років школа працює над упровадженням інноваційних методик навчання та виховання на основі компетентнісного підходу. Педагоги вирішували проблеми спрямованості освітнього процесу на використання інноваційних технологій, розвиток пізнавальної активності учнів, формування компетентностей школярів, особистості учня, його життєвих та навчальних компетентностей, розвиток творчих здібностей, підготовка учнів до ДПА та ЗНО під час засідань шкільних МО, майстер-класів, практикумів.
Рівень професійної компетентності педагога — це його знання, вміння, особистий досвід. Бути компетентним означає бути здатним мобілізувати в певній ситуації отримані знання й досвід. Професійну компетентність потрібно постійно розвивати й удосконалювати. Адміністрація школи сприяє доступу педагогів до знань про досягнення сучасної науки, про перспективний педагогічний досвід, інноваційні технології та сучасні засоби навчання.
Усі педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності, у тому числі з учнями з особливими освітніми потребами. Педагоги закладу використовують різні форми підвищення кваліфікації. Це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти, а також участь у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо. Більшість педагогів зазначили, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації. Частина вчителів зазначили, що у закладі недостатня матеріально-технічна база.
У закладі наявний план підвищення кваліфікації на 2023 рік, свідоцтва та сертифікати підвищення кваліфікації. Вчителі обирають різні форми підвищення професійної кваліфікації, основними з яких є дистанційні онлайн-курси в КП ЖОІПП та на таких платформах як Prometheus, EdEra, НаУрок, Всеосвіта, MM Publications Ukraine, Macmillan Education та інші. Всі вчителів під час анкетування зазначили, що підвищують свій професійний рівень шляхом самоосвіти. Керівництво закладу узагальнює, аналізує процес та результат підвищегння кваліфікації педагогічних працівників. На засіданнях педагогічних рад розглядаються питання підвищення кваліфікації, професійної майстерності, приймаються рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації. Всі вчителі, які атестуються, мають свідоцтва та сертифікати проходження курсів.
Проте слід зазначити, що лише окремі педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі, про результати якої звітують на засіданнях педагогічної ради закладу освіти, виступають на конференціях і семінарах. Але ця діяльність є несистематичною та потребує активізації і удосконалення. Також вчителі беруть участь в обласному конкурсі «Сучасна рсвіта Житомирщини», де представляють сласні освітні інновації за різними напрямами.
3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
Для забезпечення необхідного розвитку учнів у нашому навчальному закладі вчителі вибудовують освітній процес на засадах педагогіки партнерства, яка дозволяє стати вчителям та учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.
Сьогодні у центрі усієї шкільної освітньої системи - особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання, яке спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися.
За результатами анкетування встановлено, що майже половина опитаних учнів вважає, що їхня думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків (48,8%), 44,1% здобувачів освіти вказали, що їхня думка враховується лише з окремих предметів, 5,6% учнів - що вчителі нав'язують свою думку як єдину правильну і 1,5% - вказали на те, що їхня думка в школі практично не враховується. Це свідчить про те, що в більшості випадків учителі дотримуються принципів педагогіки партнерства та демократичного стилю у спілкуванні «учитель-учень», проте є над чим працювати у наступному році.
Більшість учнів також зазначили, що вчителі їх підтримують, вірять у їх успіхи, поважають та на прохання учнів допомагають їм (80%). Педагогічним працівникам вдалося налагодити ефективну співпрацю з батьками з питань організації освітнього процесу. У розв’язанні проблемних ситуацій з дитиною батьки найчастіше розраховують на класного керівника
(71%), директора (75%), заступника директора (67%), педагогів (45%). практичного психолога (9,1%), Незначна кількість респондентів розраховує на інших батьків.
Анкетування показало, що переважна більшість батьків отримує інформацію про діяльність закладу з інформації класного керівника (80%), на батьківських зборах (67%,) із спільноти в соціальних мережах (65%). Класні керівники планують батьківські збори та інші заходи, що забезпечують конструктивну співпрацю педагогів з батьками учнів. Налагоджено комунікування батьків та педагогів за допомогою онлайн-ресурсів.
Батьки, учасники опитування, зазначили, що педагоги закладу освіти забезпечують зворотній зв`язок завжди (56,7%), переважно так ( 32,9%), іноді (7,2%), ніколи (3,1%). Тож варто звернути увагу саме на налагодженні контактів з усіма представниками батьківської громадськості.
Серед форм комунікації з батьками, які обирають педагогічні працівники, переважає індивідуальне спілкування з батьками (92,9%), що визначає індивідуальний підхід учителів до кожної дитини, та батьківські збори ( 62,5%).
Також учителі зазначили в анкетуванні, що психологічний клімат у закладі комфортний та створені усі умови для співпраці (75,4%), у цілому так відповіли – 24,6% опитаних педагогічних працівників.
У 2022/2023н.р. у школі організовано ефективну роботу з молодими вчителями, забезпечено сприяння успішній адаптації молодих педагогів до роботи у школі, підвищення їхньої психолого-педагогічної, фахової та методичної підготовки, надання їм дієвої методичної допомоги з проблем організації освітнього процесу, самоосвітньої діяльності, створення власної системи роботи по впровадженню новітніх підходів до викладання предметів, елементів інноваційних технологій навчання і виховання школярів.
Для активної співпраці між педагогами у закладі проводяться різноманітні методичні заходи: діє Методична рада, відбуваються засідання МО педагогічних працівників, предметні тижні, проведення відкритих уроків, майстер-класів для колег.
100% педагогiчних працiвникiв, якi брали в анкетуванні, зазначили, що у закладi cтворені вci умови для спiвпрацi, постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації. А на питання «Шо перешкоджає професійному розвитку?» 75,4% відповіли – жодних перешкод, 24,6% - зазначили недостатню матеріальну базу.
4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності
Академічна доброчесність є невід'ємною складовою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає не лише на якість шкільної освіти, а й на формування в учнів таких важливих цінностей як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність і педагогічний колектив школи це усвідомлює.
З метою реалізації політики академічної доброчесності в школі упродовж 2022-2023 н.р. учителі неухильно дотримувались норм академічної доброчесності і на власному прикладі демонстрували важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності, інформували учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності під час проведення навчальних занять, інформували батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності, спрямовували зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів.
Учителі розробляли такі завдання, які спонукали учнів критично мислити та самостійно вирішувати поставлені завдання. Вчителями широко використовувалися відкриті питання, щоб перевірити рівень володіння навичками, а не сухе запам’ятовування фактів, оцінювалися навчальні досягнення учнів на підставі чітких критеріїв.
Результати спостереження за навчальними заняттями та освітнім процесом, свідчать про те, що педагоги школи переважно діють на засадах академічної доброчесності, а саме: під час професійної діяльності роблять посилання на використані джерела інформації; надають правдиву інформацію про результати власної навчальної діяльності; здійснюють контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти, інформують про види відповідальності за її порушення; вчать учнів вказувати літературу при підготовці повідомлень, намагаються контролювати самостійність у виконанні робіт. В анкетуванні педагогічні працівники зазначили, що у своїй професійній діяльності вказують використанні джерела інформації, проводять бесіди з учнями щодо дотримання академічної доброчесності, знайомлять з основами авторського права, розробляють індивідуальні завдання з метою унеможливлення списування.
На сайті школи розміщено Положення про академічну доброчесність, схвалене рішенням педагогічної ради №12 від 05.02.2021 року та затверджене наказом директора /наказ по школі №31 від 05.02.2021/
Педагоги ознайомили з Положенням про академічну доброчесність здобувачів освіти під час виховних годин, на заняттях, під час проведення бесід. Анкетування здобувачів освіти показало, що 42% учнів зазначили, що з ними регулярно проводяться бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються; проте 41% опитаних учнів відповіли, що бесіди проводиться, проте нерегулярно або такі бесіди проводилися лише на початку року (7,4%). На жаль, 5,6% вказали, що такі бесіди не проводилися, а ще 4% зазначили, що не розуміють, про що йдеться. Отже, у 2023/2024 році необхідно покращити профілактичну роботу з учнями щодо важливості дотримання академічної доброчесності та запланувати в річному плані роботи проведення аналізу щодо дотримання учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності, про об’єктивність тематичного та семестрового оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
Н А К А З
07.06.2023 с. Кошелівка №
Про підсумки проведення
самооцінювання якості освітньої діяльності
за напрямком «Педагогічна діяльність
педагогічних працівників»
Згідно з рішенням педагогічної ради від 06.06.2023 року,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити рішення педагогічної ради від 06.06.2023 р. з питання «Звіт за результатами самооцінювання напряму «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» та шляхи вдосконалення освітньої діяльності в процесі розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти».
2. Адміністрації школи:
2.1. Організувати надання методичної допомоги педагогам при складанні календарно-тематичного плану з урахуванням умов освітнього процесу відповідно до освітньої програми закладу освіти.
2.2. Вивчати позитивний практичний досвід педагогів, які впроваджують особистісно орієнтований та компетентнісний підходи.
2.3. Здійснювати контроль за станом викладанням предметів, курсів за вибором.
2.4. Аналізувати результати навчальних досягнень учнів з метою відстеження факторів впливу та розроблення можливих шляхів підвищення якості освіти в школі.
2.5. Використовувати інформаційні ресурси та інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі (мотивувати до самоосвітньої діяльності, організація та/або участь педагогів закладу у майстер-класах, онлайн курсах, дистанційному навчанні тощо).
2.6. Створити умови та забезпечити реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, які бажають опанувати навчальний матеріал у власному темпі, шляхом вибору ними видів, форм і темпів здобуття освіти.
2.7. Сприяти професійному зростанню педагогів (у тому числі, застосовуючи заходи морального та матеріального стимулювання).
2.8. Мотивувати педагогічних працівників до пропаганди власного педагогічного досвіду, проходження добровільної сертифікації, участі в інноваційній та експертній діяльності.
2.9. Організувати підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до заявок, поданих педагогами.
2.10. Популяризувати інформаційний простір для соціо-культурної комунікації всіх учасників освітнього процесу через вебсайт школи, соціальні мережі, месенджер забезпечити конструктивну взаємодію між батьками, вчителями, учнями на засадах педагогіки партнерства.
3. Спрямувати діяльність педагогічної ради, методичних спільнот вчителів на вирішення таких питань: впровадження в освітній процес компетентністного підходу та формувального оцінювання учнів; використання особистісно-орієнтованого підходу та розроблення індивідуальних освітніх траєкторій учнів; запровадження оцінювання, спрямованого на оволодіння учнями ключовими компетентностями; продовження розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні обов’язкових видів робіт та адаптації їх до критеріїв оцінювання, затверджених МОН; реалізації корекційної складової освітнього процесу відповідно до індивідуальних програм розвитку дітей та індивідуальних навчальних планів; використання різних (крім класно-урочної) форм організації освітнього процесу: змішане, перевернуте навчання, проєктна робота, тощо; освоєння нових підходів до використання інформаційно-комунікаційних технологій під час проведення навчальних занять, зокрема онлайнових сервісів, мобільних додатків, які дозволяють створювати інтерактивні вправи, тести, вікторини, опитування, обговорення.
4. Педагогічним працівникам:
4.1. Використовувати освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти.
4.2. Використовувати онлайн-сepвіси, мобiльні додатки, якi дозволяють створювати інтерактивні вправи, тести тощо.
4.3. Розробляти для учнів завдання, орієнтовані на творчу складову, що сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями та запобігають списуванню, ґрунтуються на використанні життєвого досвіду дитини і спрямовані на практичне застосування набутих компетентностей, наданні учням права самостійно обирати рівень контрольних та домашніх завдань.
4.4. Проводити ґрунтовний аналіз результатів навчальних досягнень учнів (семестрового, річного оцінювання, державної підсумкової атестації) та виявлення факторів впливу на результати навчання здобувачів освіти.
4.5. Здійснювати взаємовідвідування уроків та обмін досвідом роботи у різних формах.
4.6. З метою підвищення позитивного іміджу школи, забезпечення професійного зростання педагогічних працівників, популяризації власного досвіду розміщувати методичні розробки, створені педагогами, на сайті закладу освіти та інших освітніх ресурсах.
4.7. Пройти онлайн курси з проблемних питань.
5. Дотримуватися в закладі освіти учасниками освітнього процесу (педагогічними працівниками та здобувачами освіти) засад академічної доброчесності.
6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Директор ліцею Валентина БУРЯЧЕНКО
ВИСНОВОК
про якість освітньої діяльності,
внутрішню систему забезпечення якості освіти
за результатами самооцінювання освітніх і управлінських процесів за напрямом
«Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти»
Кошелівського ліцею у 2022/2023 навчальному році
Критерії оцінювання |
Індикатори |
Характеристика даного індикатора у ліцеї |
Результати оцінювання |
||||
Висо-кий 100-76% |
Достатній 75-51% |
Вимагає покращення 50-26% |
Низький До 25% |
||||
4 |
3 |
2 |
1 |
||||
3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти |
|||||||
3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти |
3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність |
3.1.1. У всіх вчителів наявні календарно-тематичні плани. Календарно-тематичне планування відповідає освітній програмі закладу освіти, розробляється на семестр. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань закладу освіти та заступником директора з навчальної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях методичних об’єднань проводять аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем, які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року. Зміст календарно-тематичного планування в основному відповідає очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм предметів (курсів). |
|
+ |
|
|
|
3.1.2 Педагогічні працівники за-стосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти |
3.1.2 Під час проведення начальних занять значна частина вчителів реалізують компетентнісний підхід та забезпечують розвиток наскрізних умінь. Педагоги ставлять та розв’язують проблемні завдання, іноді проводять диспути. Частково відбувається розвиток критичного мислення здобувачів під час проведення навчальних занять Адміністрація школи готує накази за планом внутрішнього контролю вивчення стану викладання предметів, методичної роботи, атестаційного процесу. |
|
+ |
|
|
||
3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реа-лізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби) |
3.1.3. У закладі за необхідності розробляються індивідуальні навчальні плани для дітей, які цього потребують. Спостерігається співпраця при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії між учителем, практичним психологом і батьками. Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії використовуються інші організаційні форми освітнього процесу, крім класно-урочної, наприклад, домашнє навчання. Результативність реалізації індивідуальних освітніх траєкторій розглядаються на засіданнях методичних спільнот, педагогічних радах. |
|
+ |
|
|
||
|
3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) |
3.1.4. Результати спостереження за навчальними заняттями, вивчення документації та ознайомлення зі створеними освітніми ресурсами показують, що частина педагогічних працівників розробляють та використовують власні освітні ресурси (електронні презентації, методичні розробки). Та нажаль, педагоги не оприлюднюють свої матеріали на вебсайті закладу освіти. Користуються вчителі й інформаційними матеріалами для проведення навчальних занять (тестові перевірочні контрольні роботи, завдання для самостійного опрацювання учнями, роздатковий дидактичний матеріал, QR-коди тощо). Більшість педагогів поширюють власний педагогічний досвід на засіданнях педрад, МО, методичних семінарах-практикумах, при взаємовідвідуванні уроків. У закладі освіти відбувається обмін досвідом між вчителями. 85% вчителів стверджують, що у школі створюються умови для співпраці педагогів. Постійно відбувається обмін досвідом між вчителями закладу освіти через методичні спільноти, круглі столи, взаємовідвідування. |
|
+ |
|
|
|
|
3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку. |
3.1.5.В основному простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять. Процес виховання реалізується у процесі викладання більшості предметів і курсів навчального плану. Більшість вчителів поєднує виховний процес з формуванням ключових компетентностей учнів. На засіданнях педагогічних рад, методичних об’єднань відбувається обмін досвідом між вчителями у закладі освіти. |
|
+ |
|
|
|
|
3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі |
3.1.6. Більшість вчителів володіють навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм, використовують ІКТ у викладацькій діяльності. Орієнтовно половина вчителів закладу вдосконалюють свої навички з використання ІКТ шляхом індивідуальних консультацій, дистанційного навчання педагогічних працівників. Проте деякі вчителі мають труднощі у використанні ІКТ та потребують значного підвищення своїх навиків у цій сфері. |
|
+ |
|
|
|
У цілому за вимогою 3.1. - 3 |
|||||||
Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників |
|||||||
Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників |
3.2.1.Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами |
3.2.1. Усі педагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої політики, обираючи форми та напрями підвищення рівня власної професійної майстерності, у тому числі з учнями з особливими освітніми потребами. Педагоги закладу використовують різні форми підвищення кваліфікації. Це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти, а також участь у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо. Більшість педагогів зазначили, що у закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації. Частина вчителів зазначили, що у закладі недостатня матеріально-технічна база. У закладі наявний план підвищення кваліфікації на 2023 рік, свідоцтва та сертифікати підвищення кваліфікації. Вчителі обирають різні форми підвищення професійної кваліфікації, основними з яких є дистанційні онлайн-курси в КП ЖОІПП та на таких платформах як Prometheus, EdEra, НаУрок, Всеосвіта, MM Publications Ukraine, Macmillan Education та інші. Всі вчителів під час анкетування зазначили, що підвищують свій професійний рівень шляхом самоосвіти. Керівництво закладу узагальнює, аналізує процес та результат підвищегння кваліфікації педагогічних працівників. На засіданнях педагогічних рад розглядаються питання підвищення кваліфікації, професійної майстерності, приймаються рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації. Всі вчителі, які атестуються, мають свідоцтва та сертифікати проходження курсів. |
+ |
|
|
|
|
|
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти |
3.2.2. Лише окремі педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі, про результати якої звітують на засіданнях педагогічної ради закладу освіти, виступають на конференціях і семінарах. Проте ця діяльність є несистематичною та потребує активізації і удосконалення. Також вчителі беруть участь в обласному конкурсі «Сучасна рсвіта Житомирщини», де представляють сласні освітні інновації за різними напрямами. |
|
|
|
+ |
|
У цілому за вимогою 3.2 – 3 |
|||||||
Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти |
|||||||
Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти |
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства |
3.3.1. Частина вчителів використовує під час проведення навчальних занять особистісно орієнтований підхід у навчанні. Частково простежуються під час освітнього процесу можливості розвитку учнів та їх самореалізація. В ході освітнього процесу в основному забезпечується психологічний комфорт дитини. Персоніфікований підхід у роботі з учнями реалізується у закладі освіти фрагментарно |
|
+ |
|
|
|
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з запитань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок |
3.3.2.Комунікація з батьками відбувається у різних формах: індивідуальні зустрічі, бесіди, онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж. Батьки періодично залучаються до виховних заходів. Більшість батьків позитивно оцінюють результати комунікування |
|
+ |
|
|
||
3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці |
3.3.3.Співпраця між педагогічними працівниками у закладі освіти відбувається під час роботи над розв’язанням науково-методичної проблеми, взаємовідвідування навчальних занять, поширення педагогічного досвіду. Частково діє інститут наставництва в закладі освіти. Наставником для інших працівників стає педагогічний працівник, який є більш обізнаним і компетентним у відповідній сфері педагогічної роботи. Результатом командної співпраці є розробка спільних проектів, підготовка до загальношкільних заходів тощо |
|
+ |
|
|
||
У цілому за вимогою 3.3. - 3 |
|||||||
Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності |
|||||||
Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності |
3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності |
3.4.1. Педагогічні працівники в основному дотримуються норм академічної доброчесності в освітній діяльності, інформують учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності. Педагоги частково спрямовують зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів, в залежності від матеріалу розробляють такі завдання, які спонукають учнів критично та на які не можна знайти готові відповіді у підручнику чи інтернеті. |
|
+ |
|
|
|
3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти |
3.4.2.Педагогічні працівники частково інформують учасників освітнього процесу про норми академічної доброчесності та їх важливість, вчать учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора. Частина вчителів розробляє завдання, які унеможливлюють списування. Проте організація педагогічної діяльності на засадах академічної доброчесності потребує удосконалення. |
|
+ |
|
|
||
У цілому за вимогою 3.4. – 3 |
|||||||
Загалом за напрямом ІІІ. Педагогічна діяльність педагогічних працівників: - 3
|
|||||||
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
Код ЄДРПОУ 22056828
НАКАЗ №____
05.01.2024
Про проведення самооцінювання
якості освітньої діяльності за напрямками
"Система оцінювання результатів навчання
учнів" та "Управлінські процеси закладу освіти"
у 2023-2024 н.р.
Відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України " Про освіту", частини другої статті 42 Закону України " Про повну загальну середню освіту", наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 року № 1480 "Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти", Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, Статуту закладу освіти, рішення педагогічної ради від 02.01.2024 року (протокол №6), з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі
Н А К А З У Ю:
1. З метою удосконалення освітніх та управлінських процесів провести у 2023-2024 н.р. самооцінювання якості освіти та освітньої діяльності за напрямками "Система оцінювання результатів навчання учнів" та "Управлінські процеси закладу освіти".
2. Для забезпечення проведення щорічного самооцінювання створити робочу группу у складі:
- Красевич І.Г. – заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи;
- Ганієва І.П. – заступник директора з навчально-виховної роботи;
- Грибан Н.О. – вчитель початкових класів;
- Бітнер Г.В. – вчитель біології:
- Грибан О.А. – вчитель історії;
- Дорошенко А.С. – вчитель української мови і літератури;
- Заблоцька І.О. - вчитель математики;
- Гомонюк Н.Ю. – педагог-організатор;
- Куліковська О.М. – практичний психолог;
- Остапчук С.П. – голова батьківського комітету ліцею;
- Ткаченко Л.С. – член учнівського самоврядування.
3. Робочій групі:
3.1. Розробити план роботи з проведення самооцінювання. До 20.01.2024р.
3.2. У своїй роботі керуватися нормативними документами МОН України та локальними документами закладу освіти (Положенням про внутрішню систему якості освіти, Положенням про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти)
3.3. Для вивчення якості освітньої діяльності використовувати методи збору інформації та інструменти, рекомендовані Державною службою якості освіти та визначені Положенням про внутрішню систему якості освіти.
4. Узагальнені результати самооцінювання якості освіти та якості освітньої діяльності закладу у 2023-2024 н.р. та пропозиції щодо вдосконалення якості освіти та якості освітньої діяльності на 2024-2025 н.р. обговорити на засіданні педагогічної ради. Червень 2024 року
5. Рішення педагогічної ради з даного питання врахувати при коригуванні стратегії розвитку закладу освіти, розробленні освітньої програми та річного плану роботи на 2024-2025 н.р.
6. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.
Директор ліцею Валентина БУРЯЧЕНКО
З наказом ознайомлені:
І.Г. Красевич
І.П. Ганієва
Н.О. Грибан
Г.В. Бітнер
О.А. Грибан
А.С. Дорошенко
І.О. Заблоцька
Н.Ю. Гомонюк
О.М. Куліковська
Додаток 1
до наказу №
від 05.01.2024 р.
СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ
з вивчення та самооцінювання
системи оцінювання здобувачів освіти
та управлінських процесів
- Красевич І.Г., заступник директора з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;
2. Ганієва І.П, заступник директора з напвчально-виховної роботи; заступник голови;
3. Грибан Н.О., голова методичного об’єднання вчителів початкових класів;
4. Заблоцька І.О., голова методичного об’єднання вчителів природничо-математичних дисциплін, вчитель математики;
5. Дорошенко А.С., голова методичного об’єднання вчителів суспільно-гуманітарного циклу, вчитель української мови та літератури;
6. Бітнер Г.В. – вчитель біології;
7. Грибан О.А. – вчитель історії;
8. Гомонюк Н.Ю. – педагог-організатор;
9. Куліковська О.М. – практичний психолог;
10. Остапчук С.П. – голова батьківського комітету ліцею;
11. Ткаченко Л.С. – член учнівського самоврядування.
Додаток 2
до наказу №
від 05.01.2024 р.
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Директор ліцею
____________Валентина БУРЯЧЕНКО
ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН
робочої групи з проведення самооцінювання
системи результатів навчання здобувачів освіти та управлінських процесів
№ з/п |
Зміст роботи |
Термін |
Відповідальні |
||
І засідання |
|||||
1. |
Організація та проведення комплексного вивчення й самооцінювання системи результатів навчання здобувачів освіти та управлінських процесів у 2023 –2024 н.р. |
До 01.06. 2024р.
До 25.01. 2024р.
До 25.01. 2024р.
Лютий- Березень |
Красевич І.Г. ЗДНВР |
||
2. |
Про визначення членів робочої групи відповідальними за вивчення конкретних напрямів освітньої діяльності. |
Члени робочої групи |
|||
3. |
Про ознайомлення з планом самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти і формами спостереження. |
Красевич І.Г. ЗДНВР |
|||
4. |
Про оприлюднення та інформування учасників освітнього процесу про вимоги, критерії, індикатори, політки та процедури проведення самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти. |
Ганієва І.П. ЗДНВР |
|||
5. |
Про залучення педагогічних працівників до процесу самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти. |
Члени робочої групи |
|||
ІІ засідання |
|||||
1. |
Про спрямованість системи самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти на формування в учасників освітнього процесу відповідального ставлення за власні результати освіти. |
До 05.02. 2024
Лютий
|
БуряченкоВ.В. Директор ліцею |
||
2 |
Проведення навчання з членами відповідних робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості освіти |
Красевич І.Г. ЗДНВР |
|||
3 |
Ознайомлення з критеріями, індикаторами оцінювання освітньої діяльності за відповідними напрямами |
Члени робочої групи |
|||
4 |
Підготовка відповідних матеріалів, узгодження їх змісту |
Лютий |
|||
5 |
Підготовка відповідних матеріалів, узгодження їх змісту |
||||
Члени робочої групи |
|||||
5 |
Проведення проміжного опитування серед учасників освітнього процесу |
Члени робочої групи |
|||
ІІІ засідання |
|||||
1. |
Про проведення опитування серед здобувачів освіти та їх батьків |
До 25.03. 2024р.
До 01.04. 2024р |
Ганієва І.П. ЗДНВР |
||
2 |
Про проведення опитування серед педагогічних працівників |
Красевич І.Г. ЗДНВР |
|||
3 |
Про систематизацію матеріалів за методами збору інформації та підготовку звітної інформації. |
||||
Члени робочої групи |
|||||
ІV засідання |
|||||
1 |
Про узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освіти за відповідними напрямами |
Травень |
Члени робочої групи |
||
2 |
Про підготовку звіту за результатами самооцінювання за відповідними напрямами |
Члени робочої групи |
|||
V засідання |
|||||
1 |
Про визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності. ( На засіданні педагогічної ради ) |
Червень |
Педагогічний колектив |
||
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
Код ЄДРПОУ 22056828
НАКАЗ №____
28.06.2024 с.Кошелівка
Про результати самооцінювання
якості освітньої діяльності закладу за напрямками
«Система оцінювання здобувачів освіти»
та «Управлінські процеси»
у 2023-2024 навчальному році
Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО», Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Кошелівському ліцеї, рішення педагогічної ради закладу (протокол №5 від 02.01.2024), на виконання наказу по ліцею від 05.01.2024 «Про проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямками "Система оцінювання результатів навчання учнів" та "Управлінські процеси закладу освіти" у 2023-2024 н.р.», на основі Довідок про якість освітньої діяльності закладу освіти за результатами проведення самооцінювання за напрямками «Система оцінювання здобувачів освіти» та "Управлінські процеси закладу освіти", рішення педагогічної ради ліцею від 28.06.2024 р. (протокол №11) та з метою розбудови внутрiшньої системи забезпечення постійного підвищення якостi освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу
НАКАЗУЮ:
- Рівень освітньої діяльності Кошелівського ліцею за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» визнати як достатній.
- Педагогічному колективу ліцею:
- Інформувати учнів, батьків про правила, процедури, форми, методики навчальних досягнень, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти, накази МОН України від 12.10.2022 №904, №905 на вебсайті закладу, інформаційних стендах, через пам’ятки, інші види комунікації.
Постійно
-
- Ознайомлювати та розробляти спільно із здобувачами освіти критерії, норми оцінювання навчальних досягнень, конкретизувавши їх в залежності від навчальних предметів, виду навчальної діяльності, завдань для виконання, форм роботи (дистанційна, змішана, групова).
- Мотивувати учнів, стимулювати їхню навчальну діяльність, застосовуючи інноваційні, інтерактивні та ігрові технології, а також технології особистісно зорієнтованого, диференційованого, компетентнісного навчання.
Протягом року
-
- Забезпечувати справедливе об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до критеріїв, правил і процедури оцінювання здобувачів освіти. Протягом року
- Використовувати прийоми самооцінювання або взаємооцінювання з метою формування у здобувачів освіти навичок аналізу власного прогресу через відзначення сильних і слабких сторін. Постійно
- Формувати і розвивати ключові компетентності, наскрізні вміння, цінності НУШ, шляхом використання та розробки компетентісних завдань, різнорівневих завдань, спільних цілей навчання, способів досягнення, командної роботи. Протягом року
- Проводити моніторингові дослідження сформованості предметних компетентностей з навчальних предметів. Постійно
- Проводити роботу з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання, активізації партнерських відносин в даному напрямку роботи. Постійно
- Приділяти увагу учням, що мають початковий рівень знань, через індивідуальні консультації, завдання. Протягом року
- . Залучати учнів до участі в предметних олімпіадах, конкурсах, проєктах, акціях, виховних заходах, волонтерській діяльності з метою стимулювання до постійного розвитку, мотивації до навчання. Постійно
- Заступникам директора:
- Внести до освітньої програми закладу освіти на 2024-2025 н.р. інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання для кожного рівня освіти. Серпень 2024р.
- На засіданні педагогічної ради провести аналіз здійснення освітнього процесу в ліцеї у 2023-2024 н.р. та накреслити завдання на 2024-2025 н.р.
Серпень 2024р.
- Керівникам МО ліцею провести засідання методичних об’єднань, тренінги щодо впровадження формувального оцінювання, використання різних прийомів, надання зворотного зв’язку від учителя до учня у різних формах щодо сприйняття, розуміння та засвоєння ними навчального матеріалу, що дозволять учням побачити власний індивідуальний поступ.
Протягом 2024-2025 н.р.
5. Визнати рівень освітньої діяльності за напрямом «Управлінські процеси» як достатній..
6. Адміністрації ліцею:
6.1. Вносити зміни до Стратегії розвитку закладу освіти відповідно до сучасних викликів та змін та за рішенням педагогічної ради закладу.
За потреби
6.2. Враховувати результати самооцінювання, зміни в Стратегії при плануванні роботи та розроблені Освітньої програми. Постійно
6.3. Мотивувати педагогічних працівників до самоосвіти та підвищення професійного рівня шляхом проходження курсів підвищення кваліфікації, добровільної сертифікації, участі в семінарах, вебінарах, професійних конкурсах.. Постійно
6.4. Налагодити співпрацю з місцевою громадою,, ІРЦ, позашкільними закладами, залучати органи громадського самоврядування до вирішення питань діяльності закладу, на засадах педагогіки партнерства. Постійно
6.5. Провести комплексне самооцінювання в закладі за чотирма напрямами, моніторингові дослідження якості освітньої діяльності, результати висвітлити у річному звіті керівника. 2024-2025 навчальний рік
6.6. Доводити до відома засновника запити для задоволення потреб закладу та інформувати про їх реалізацію. За потреби
6.7. Залучати органи громадського самоврядування до вирішення проблем закладу, а представників учнівського самоврядування до планування роботи закладу та прийняття спільних рішень.
6.8. В управлінській діяльності використовувати інформаційно-аналітичну систему зовнішнього оцінювання і самооцінювання освітніх та управлінських процесів у закладах освіти «EvaluEd», застосунки Google, Office 365 Education.
2024-2025 навчальний рік
7. Педагогічним працівникам:
7.1. Розробляти індивідуальні освітні траєкторії здобувачів освіти та створювати умови для їх реалізації. За потреби
7.2.. Вести електронні документи, звіти та класні журнали, щоденники в електронній формі. 2024/2025 навчальний рік
7.3. Дотримуватися принципів академічної доброчесності, поширювати та пропагувати їх в освітньому процесі. Постійно
8. Адміністратору сайту:
8.1. Розмістити цей наказ на вебсайті ліцею. Червень 2024 р.
8.2. Оновлювати інформаційний простір для забезпечення відкритості діяльності закладу, наповнювати офіційний вебсайт, сторінку на Фейсбуці матеріалами щодо результатів роботи закладу. Постійно
9. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Директор ліцею Валентина БУРЯЧЕНКО
З наказом ознайомлені:
Н.О.Грибан
О.Й.Левицька
Л.М.Савицька
І.С.Андрушко
О.А.Грибан
Н.М.Рибчинська
Н.Ю.Гомонюк
С.М.Гомонюк
Г.В.Бітнер
І.П.Ганієва
І.Г.Красевич
А.С.Дорошенко
І.О.Заблоцька
О.М..Куліковська
Л.П.Корзун
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
ЗВІТ
про самооцінювання якості освіти
за напрямом 2 «Система оцінювання навчальної діяльності учнів»
Кошелівського ліцею Пулинської селищної ради
у 2023/2024н.р.
На виконання рішення педагогічної ради №5 від 02.01.2024 року, наказу по ліцею від 05.01.2024 р. «Про проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямками "Система оцінювання результатів навчання учнів" та "Управлінські процеси закладу освіти" у 2023-2024 н.р.», протягом ІІ семестру у Кошелівському ліцеї було здійснено самооцінювання якості освіти в ліцеї за напрямом 2 «Система оцінювання навчальної діяльності учнів».
За результатами роботи робочої комісії, яка провела спостереження, анкетування, опитування, визначено рівні оцінювання за вимогами:
2.1. Наявність відкритої, прозорої, зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання - достатній рівень.
2.2. Систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня – достатній рівень.
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання –вимагає покращення.
Загалом за напрямом 2 «Система оцінювання учнів» - достатній рівень.
Члени робочої групи визначили сильні і слабкі сторони в роботі закладу за напрямом «Система оцінювання учнів», розробили рекомендації та накреслили шляхи вдосконалення роботи закладу на наступний період. Не дивлячись на змістовну роботу, яку проводила робоча група з розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти за напрямом «Система оцінювання навчальних досягнень учнів», з даного питання є певні недопрацювання.
Аналіз якості рівня навченості показує, що причинами виникнення проблем щодо динаміки успішності є низька мотиваційна основа, занижений рівень рефлексії з боку учнів та вчителів, недостатній зв'язок учителів із батьками, а також здійснення освітнього процесу в умовах воєнного стану. Фактором негативного впливу на рівень навчальних досягнень учнів залишається недостатнє володіння і практичне втілення таких важливих педагогічних компетентностей як комунікативна, компетентність самоосвіти і саморозвитку, продуктивної та творчої діяльності.
Слабкі сторонни і проблеми, що потребують вирішення:
- Не всі вчителі оприлюднили критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень на стендах предметних класів;
- Не завжди освітній процес спрямовується на формування і розвиток ключових компетентностей, а переважно на перевірку освітнього компоненту.
- Посилення ролі особистісного чинника в засвоєнні навчального матеріалу.
- Педагогічні працівники більшу увагу приділяють обсягу засвоєних знань, а не тому, як ці знання використовуються для вирішення прикладних завдань.
- Частка вчителів, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу, невелика. Проте з кожним роком таких учителів стає більше.
- Удосконалення методик формувального оцінювання.
- Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.
- Не завжди вчителі проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер.
- Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
- Робота з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання потребує активізації, батьки повинні стати партнерами в даному напрямку роботи.
- Більшої уваги потребують прийоми самооцінювання на уроках.
- Більшу увагу вчителям необхідно приділяти учням, що мають низький рівень знань через індивідуальні завдання.
Виходячи з вищезазначеного, робоча група із забезпечення вивчення та оцінювання якості освіти в ліцеї за напрямом 2 «Система оцінювання навчальної діяльності учнів» надала наступні
РЕКОМЕНДАЦІЇ:
- Педагогічному колективу ліцею:
- Інформувати учнів, батьків про правила, процедури, форми, методики навчальних досягнень, які впроваджують Державний стандарт базової середньої освіти, накази МОН України від 12.10.2022 №904, №905 на вебсайті закладу, інформаційних стендах, через пам’ятки, інші види комунікації. Постійно
- Ознайомлювати та розробляти спільно із здобувачами освіти критерії, норми оцінювання навчальних досягнень, конкретизувавши їх в залежності від навчальних предметів, виду навчальної діяльності, завдань для виконання, форм роботи (дистанційна, змішана, групова).
1.3. Мотивувати учнів, стимулювати їхню навчальну діяльність, застосовуючи інноваційні, інтерактивні та ігрові технології, а також технології особистісно зорієнтованого, диференційованого, компетентнісного навчання. Протягом року
-
- Забезпечувати справедливе об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до критеріїв, правил і процедури оцінювання здобувачів освіти. Протягом року
- Використовувати прийоми самооцінювання або взаємооцінювання з метою формування у здобувачів освіти навичок аналізу власного прогресу через відзначення сильних і слабких сторін. Постійно
- Формувати і розвивати ключові компетентності, наскрізні вміння, цінності НУШ, шляхом використання та розробки компетентісних завдань, різнорівневих завдань, спільних цілей навчання, способів досягнення, командної роботи.
- Проводити моніторингові дослідження сформованості предметних компетентностей з навчальних предметів. Постійно
- Проводити роботу з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання, активізації партнерських відносин в даному напрямку роботи.
- Приділяти увагу учням, що мають початковий рівень знань, через індивідуальні консультації, завдання.
- . Залучати учнів до участі в предметних олімпіадах, конкурсах, проєктах, акціях, виховних заходах, волонтерській діяльності з метою стимулювання до постійного розвитку, мотивації до навчання.
- Заступникам директора:
- Внести до освітньої програми закладу освіти на 2024-2025 н.р. інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання для кожного рівня освіти.
- На засіданні педагогічної ради провести аналіз здійснення освітнього процесу в ліцеї у 2023-2024 н.р. та накреслити завдання на 2024-2025 н.р. Серпень 2024
- Керівникам МО ліцею провести засідання методичних об’єднань, тренінги щодо впровадження формувального оцінювання, використання різних прийомів, надання зворотного зв’язку від учителя до учня у різних формах щодо сприйняття, розуміння та засвоєння ними навчального матеріалу, що дозволять учням побачити власний індивідуальний поступ. 2024-2025 н.р.
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
ДОВІДКА
про результати оцінювання
внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти (самоаналіз) Кошелівького ліцею за напрямом
«Система оцінювання учнів»
у 2023-2024 навчальному році
Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за №154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОН України «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у Кошелівському ліцеї, затвердженого наказом керівника від 22.09.2020 р., на виконання наказу по ліцею від 05.01.2024 «Про проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямками "Система оцінювання результатів навчання учнів" та "Управлінські процеси закладу освіти" у 2023-2024 н.р.», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у закладі, згідно з планом роботи ліцею на 2024-2024 н.р., у закладі освіти за участю членів робочої групи із забезпечення вивчення та оцінювання якості освіти в закладі проведено самооцінювання якості освіти за напрямом «Система оцінювання навчальної діяльності учнів».
Протягом ІІ семестру 2023/2024 навчального року комісією з вивчення забезпечення якості освіти в закладі вивчалась і аналізувалась наявність відкритої, прозорої, зрозумілої для учнів системи оцінювання їх результатів навчання, систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня та спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
В ході проведеного протягом ІІ семестру вивчення даного питання, було встановлено, що оцінювання результатів навчання учнів у закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17), наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», наказу МОН «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти» від 13.07.2021 №813, наказу МОН №289 від 01.04.2022 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти».
Відповідно до законодавства, педагоги ліцею використовують різні форми оцінювання: усне (індивідуальне, групове, фронтальне опитування); письмове (діагностичні, самостійні, контрольні роботи, тести); цифрове (тестування в електронному форматі); графічне (робота з схемами, контурними картами); практичне (дослідження, проєкти, лабораторні роботи тощо).
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання
За результатами спостереження навчальних занять, вивчення документації та аналізу анкет-опитування учнів (61 респондент), вчителів (10 респондентів), батьків (30 респондентів) членами робочої групи було встановлено, що в ліцеї забезпечується відкритість і прозорість інформації про систему оцінювання результатів навчання учнів.
Здобувачі освіти закладу протягом року отримували від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень. На сайті закладу оприлюднено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у додатку до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, погоджене на засідання педагогічної ради від 22.09.2020р. протокол №3 та затверджене наказом по закладу від 22.09.2020р. У ліцеї на засіданнях методичних об’єднань учителів-предметників опрацьовано вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів, з урахуванням компетентнісного підходу; у навчальних кабінетах на інформаційних стендах також розміщено критерії оцінювання навчальних досягнень. Особливості оцінювання педагоги ліцею розглядають на засіданнях педагогічної ради, на засіданнях шкільних методичних об’єднань.
Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів оприлюднено у різних формах: на сайті, паперовий варіант у папках учителів для використання на уроках, інформаційні стенди в кабінетах. Більшість учителів користуються виключно критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, затвердженими МОН, лише деякі адаптують критерії МОН до умов роботи закладу або розробляють критерії самостійно для кожного обов’язкового виду роботи.
33,6% ліцеїстів стверджують, що отримують інформацію про критерії оцінювання від учителів на початку навчального року або семестру. 38,4% здобувачів освіти відзначають, що вчителі інформують, про критерії оцінювання під час виконання різних видів робіт на заняттях. Разом з тим 22,4% учнів зазначили, що про вимоги до оцінювання дізнаються лише у разі звернення до вчителя.
38,4% опитаних зазначили, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що можна отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують, 48 % відзначають, що вчителі в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання, а аргументують оцінку лише на прохання учня. На жаль, 9,6% учнів стверджують, що учителі дуже рідко попередньо пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують оцінку навіть на прохання. Водночас, в окремих випадках під час спостереження навчальних занять деякі учні не в повній мірі орієнтувалися у запропонованих учителем критеріях оцінювання, що може означати нерозуміння ними того, як і за що їх оцінюють.
60,9% учителів зазначили, що інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року; 60,9% - перед виконанням роботи; 30,4% - пояснюють індивідуально.
Результати анкетування свідчать, що 90,8% батьків поінформовані про критерії та процедури оцінювання результатів навчання.
2.1.2. Система оцінювання в закладі сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання.
Основний підхід педагогічного колективу, на якому ґрунтується оцінювання - компетентнісний, який передбачає позитивне оцінювання досягнень учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини та гуртуються на вмінні учня аргументувати і висловлювати свою думку.
Переважна більшість учнів (75,2%) зазначила під час опитування, що учителі їх підтримують, вірять у їх успіхи (60,8%), поважають (70,4%), допомагають на їх прохання (65,6%). Також учні зазначили, що їхня думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків: 28,6% - так, в повній мірі; 48,6%- враховується з окремих навчальних предметів.
Результати спостережень за навчальними заняттями показали, що усі педпрацівники спрямовують освітній процес на забезпечення позитивної атмосфери та мотивації учнів до роботи, однак реалізація системи оцінювання не враховує всіх вимог компетентнісного підходу. Всі вчителі початкової школи застосовують елементи формувального оцінювання результатів навчання учнів. У класах НУШ використовується портфоліо, в якому накопичуються різні види робіт, що свідчать про індивідуальний поступ учнів. Проте більшість учителів 5-11 класів ще не в повній мірі розуміють суть формувального оцінювання і лише вчаться застосовувати його з метою відстеження індивідуального зростання школярів. Не всі педагогічні працівники в повній мірі використовують формувальне оцінювання: спостерігаються випадки проведення навчальних занять, де оцінюються знання учнів без урахування компетентнісного підходу.
Лише 11,2% учнів вважають, що їхні навчальні досягнення оцінюють з метою відстеження індивідуального прогресу. А майже 22% вважають, що вчителі не враховують їх думку під час проведення уроків, а нав’язують свою, як єдино правильну.
2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання справедливим і об’єктивним.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: контролююча-визначає рівень досягнень кожного учня/учениці, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; навчальна-сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок; діагностико-коригувальна-з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня/учениці в процесі навчання, виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; стимулювально-мотиваційна формує позитивні мотиви навчання; виховна сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів вчителі враховують характеристику відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень
Переважна більшість опитаних учнів та їхніх батьків вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним (54,4%), неупередженим (51,2%) та доброчесним (65,6%). Водночас від 8% до 10% учнів при опитуванні зазначили, що у ряді випадків їх оцінюють несправедливо та упереджено.
Більшість учнів зазначила, що отримують зворотній зв’язок від учителів щодо свого навчання шляхом аргументації та пояснення виставлення оцінок (64%), аналізу допущених помилок (72%), визначення шляхів покращення результатів навчання (64%), заохочення до подальшого навчання (52,8%).
90,4% батьків вказали, що отримують зворотній зв’язок з учителями (з них: 70,2% - так, завжди; 20,2% - переважно так).
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання
кожного здобувача освіти.
2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти.
Однією із складових системи оцінювання здобувачів освіти у закладі освіти є система внутрішніх моніторингів, що передбачають не лише відстеження результатів навчальної діяльності кожного учня, а й заходи щодо їх коригування.
У 1-4-х класах учителі початкової школи аналізують досягнення кожного учня за попередньо розробленими формами свідоцтва досягнень учнів. У 5 класі педагоги здійснювали оцінювання за рівневою шкалою протягом І семестру, за 12-бальною – протягом ІІ семестру, річне оцінювання – за результатами ІІ семестру. У 6-11-х класах запроваджено проведення моніторингових робіт з предметів інваріантної складової. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування.
У закладі створено перспективний план моніторингу стану викладання предметів, у річному плані роботи закладу встановлено графік проведення моніторингових досліджень на навчальний рік, визначені відповідальні, є відмітка про виконання. У 2023-2024 н.р., згідно з планом, вивчався стан викладання з предметів:
- І семестр: мистецтво, 1-4 класи – листопад-грудень; музичне мистецтво, 5-7 класи – листопад; біологія, 7-11 класи – грудень;
- ІІ семестр: Я досліджую світ, 1-4 класи – лютий-березень; образотворче мистецтво, 5-7 класи – січень-лютий; мистецтво, 8-11 класи – березень; захист України, 10-11 класи – квітень.
Питання результативності освітніх досягнень учнів висвітлено в аналізі роботи закладу освіти за І семестр 2023-2024 н.р. та на кінець 2023-2024 н.р.
Основні завдання, які вирішуємо за допомогою моніторингу навчальних досягнень учнів:
1. Вивчення якості освітнього процесу.
2. Удосконалення оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих предметів.
3. Простеження компетентнісного підходу у системі оцінювання навчальних досягнень учнів.
Згідно з річним планом роботи ліцею було проведено моніторинг навчальних досягнень учнів 5-11 класів за 202302024 н.р.. З цією метою проаналізовано стан успішності учнів за підсумками навчального року, підраховано середній бал успішності та відсоток якості знань з усіх предметів інваріантної складової навчального плану та середній бал успішності по класах, перевірена об’єктивність виставлення оцінок.
Учні 1-2 класів оцінюються вербально, у 3-4 класах оцінювання рівневе. Учні 5-11 класів оцінюються бально. Бальному оцінюванню підлягають 79 учнів 5-11 класів, з них: високий рівень знань виявили 4 учні (5,4%), достатній - 19 учнів (24,9%), середній – 44 учні (57,5%), початковий – 9 учнів (11,8).
На високому рівні 2023-2024 навчальний рік закінчило 3 учні 5-11 класів, що становить 5,4% проти 10 учнів та 14% у минулому році, достатній рівень знань мають – 24,9% (19 учнів) проти 15 учнів та 21% у минулому навчальному році, середній рівень – 44 учні (57,5%) проти 42 учнів (58,8%), початковий – 9 учнів (11,8%) проти 5 учнів та 7% минулого року. Рівень успішності знизився на 4,8%, якісний показник також знизився на 4,7%. Результати моніторингу подано в таблиці.
МОНІТОРИНГ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ
ЗА ПІДСУМКАМИ 2023-2024 н.р.
КЛАС
|
УЧНІВ |
Високий |
Достатній |
Середній |
Початковий
|
% усп. |
Якість %
|
5 |
11 |
1-9,1% |
3- 27,3%
|
7
|
- |
100 |
36,4 |
6 |
12+1ін |
|
4
|
7 |
1
|
91,7 |
33,2 |
7 |
10 |
|
2
|
7
|
1
|
90 |
20 |
8 |
12 |
|
3 – 24,9%
|
6 |
3 – 24,9%
|
75,1 |
24,9 |
9 |
12 |
|
3 – 24,9% |
6 |
3 – 24,9% |
75,1 |
24,9 |
5-9 кл |
58+1 |
2 – 3,4% |
15 – 25,5% |
33 – 56,1% |
8 – 13,6% |
86,4% |
27,2% |
10 |
14 |
2- 14,2% |
2 -14,2%
|
9 |
1 -7,1 |
92,9 |
28,4 |
11 |
8 |
|
2 – 25%
|
6
|
- |
100 |
25 |
10-11 кл |
22 |
2 – 9% |
4 - 18% |
15 - 67,5% |
1 – 4,5% |
95,5 |
27% |
5-11 кл |
80+1 |
3 – 3,9% |
19 - 24,7% |
48 – 62,4% |
9 – 11,7% |
88,3% |
28,6% |
За підсумками навчального року троє учнів 5-11 класів закінчили навчальний ріку на високому рівні. Учениця 5 класу Лавренчук С. та дві учениці 10 класу – Дорошенко Л. та Голяченко К. – будуть нагороджені Похвальними листами за високі успіхи у навчанні..
Проаналізувавши стан успішності учнів окремо по класах, адміністрація дійшла висновку, що майже в кожному класі є учні, які мають 1-2 бали нижче високого або достатнього рівня. Також покращити рівень знань можуть учні, що мають початковий рівень успішності лише з одного предмета.
Аналіз якості рівня навчальних досягнень учнів показує, що причинами виникнення проблем щодо динаміки успішності є низька мотиваційна основа, відсутня система роботи з учнями з низькою мотивацією до навчання й учнями, які часто пропускають заняття, недостатній зв'язок учителів із батьками.
Аналіз відвіданих уроків учителів, спостереження за взаємодією «учитель-учень», результати проведених моніторингових робіт засвідчили, що педагоги ліцею відповідально ставляться до проведення навчальних занять, мають якісну науково-теоретичну підготовку, на уроках використовують сучасні інноваційні форми і методи навчання, працюють над розвитком аналітичного, образного мислення учнів. Учителі приділяють увагу роботі з кожним учнем, створюють ситуацію успіху, використовуючи диференційований підхід до організації освітнього процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, забезпечуючи сприятливі умови для навчання і розвитку здібностей здобувачів освіти.
За результатами опитування та спостереження за навчальними заняттями члени робочої групи зробили висновок, що система оцінювання в ліцеї ґрунтується на компетентісному підході. Вчителі надають учням час на обдумування відповіді та супроводять відповідь учня уточнюючими запитаннями. Переважна більшість учителів забезпечує зворотний зв’язок щодо якості виконання завдань, спрямовують оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня, добирають домашні завдання, спрямовані на оволодіння ключовими компетентностями. Проте досить рідко використовуються прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів,
2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання.
Відповідно до програми вивчення здійснено спостереження за формуванням системи формувального оцінювання, впровадження якої має сприяти особистісному поступу здобувачів освіти. Протягом року проводилися групові консультації для вчителів з проблем впровадження формувального оцінювання навчальних досягнень учнів.
Всі вчителі початкової школи застосовують формувальне оцінювання результатів навчання учнів. Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному та рівневому оцінюванню. Вчителі здійснюють розгорнуте словесне оцінювання - аналізують хід роботи, її результат, коментують спосіб виконання, стимулюють учнів творчо формувати відповіді, показують раціональніші способи роботи, пояснюють можливість сказати зрозуміліше, точніше. А найголовніше – це відзначення кожного особистого досягнення та формування позитивної самооцінки дитини.
Більшість учителів 5-11 класів застосовують лише елементи формувального оцінювання і працюють над впровадженням формувального оцінювання в основній та старшій школі. Майже половина опитаних педагогів зазначили, що у своїй роботі використовують різні прийоми формувального оцінювання. Це підтверджено у ході спостереження за навчальними заняттями. Більша частина учителів відзначають досягнення учнів під час уроку, запобігають побоюванням помилитися, супроводжують відповіді уточнювальними запитаннями. Опитування педагогів показало, що більшість учителів надають психологічну та педагогічну підтримку здобувачам освіти, використовуючи консультації, заохочення, додаткові пояснення, додаткові демонстраційні матеріали.
Здобувачі освіти (70,4%), за результатами опитування, зазначають, що їхні навчальні досягнення оцінюють з метою визначення рівня знань, умінь і навичок; 11,2% - з метою відстеження індивідуального прогресу в навчанні; 6,4% - для відтворення матеріалу з підручника, а 4,8% вважають, що оцінки використовуються як інструмент покарання.
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності
до самооцінювання
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.
Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до навчання: діє учнівське самоврядування, учні займаються волонтерством, беруть участь в акціях, різних заходах. Вчителі дають учням доручення, цінують їх допомогу, делегують повноваження. Постійно здійснюється профорієнтаційна робота. Учні отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності, однак не завжди мають можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності. Переважна більшість здобувачів освіти зазначає, що педагоги їх підтримують, вірять у них та їхні можливості, поважають та допомагають їм. У ході опитування 70% учнів вказали, що усвідомлюють важливість відповідального ставлення до навчання у подальшому житті.
Під час опитування вчителі зазначили, що надають допомогу учням, підтримують морально, створюють належні умови для здобуття освіти з урахуванням умов (введення воєнного стану в Україні через повномасштабне вторгнення російської федерації), індивідуальних потреб здобувачів освіти. За результатами анкетування педагогічних працівників виявлено, що вони надають підтримку здобувачам освіти в різних формах: співпраця з батьками, додаткові та індивідуальні заняття, консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності, застосування наочності та ІКТ, формування навичок аналізу, самоаналізу, вміння оцінювати власні здобутки тощо.
Більшість здобувачів освіти (70,4%) стверджують, що відповідально ставиться до процесу навчання. Проте, 32% відзначають, що вони відповідально ставляться до навчання, усвідомлюючи його важливість для подальшого життя, але школа цю відповідальність не розвиває, і 24% зазначає, що відповідально ставиться лише до вивчення окремих предметів.
Переважна більшість учнів: 75,2% відчувають від учителів підтримку, 60,8% - віру в успіхи, 70,4% - повагу та 65,6% - допомогу, що суттєво сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Окрім того, 51,2% учнів пов’язують успіх у навчанні із власною працею і наполегливістю, мотивацією батьків (41,6%) та з рівнем викладання (25,6%). Але є 9,6% ліцеїстів, які вважають, що на результати навчання впливає поблажливе ставлення учителів, і 8% - об’єктивність оцінювання.
2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти
Учителі забезпечують розвиток в учнів уміння самооцінювання та самомотивації. Більшість учителів зазначають, що організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти. Водночас, у ході проведення спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що педагоги не завжди пропонують ситуації вибору в освітній діяльності для учнів, а саме: різнорівневі завдання, самооцінювання та взаємооцінювання.
За результатами опитування учнів лише 9,6% постійно здійснюють самооцінювання своєї роботи під час занять, 38,4% - переважно здійснюють, а 40% - здійснюють дуже рідко. Тому педагогам потрібно активно використовувати під час уроків самооцінювання і взаємооцінювання учнів, щоб сформувати навички оцінювати власні результати роботи.
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
ВИСНОВОК
про результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»
за 2023–2024 н.р.
Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти |
||||
Перший (високий) |
Другий (достатній) |
Третій (вимагає покращення) |
Четвертий (низький) |
|
Вимога/правило 2.1 Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання |
||||
|
У закладі освіти оприлюднена інформація про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
|
|
|
|
Не всі вчителі оприлюднили критерії оцінювання, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень на стендах предметних класів; |
|
|
|
|
Учні інформуються про критерії оцінювання навчальних досягнень при виконанні обов’язкових видів роботи, різних організаційних формах навчальних занять |
|
|
|
|
Учні переважно розуміють запропо-новані критерії оцінювання |
|
|
|
Учні переважно вважають оцінювання навчальних досягнень у закладі освіти справедливим |
|
|
|
|
|
Відбувається інформування учнів і батьків про правила і процедури оцінювання з предмету або курсу (спецкурсу, курсу за вибором) |
|
|
|
Система оцінювання навчальних досягнень учнів спрямована на перевірку рівня оволодіння учнями ключовими компе-тентностями |
|
|
|
|
|
Не завжди освітній процес спрямо-вується на формування і розвиток ключових компетентностей, а пере-важно на перевірку освітнього компоненту |
|
|
У системі методичної роботи закладу освіти присутній напрям, який забезпечує вивчення питань компетентнісного підходу при оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
|
|
|
|
У закладі освіти використовується формувальне оцінювання |
|
|
|
|
|
Необхідно працювати над удосконаленням методик форму-вального оцінювання |
|
|
Оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі освіти відбувається об’єктивно |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 2.1: Достатній |
||||
Вимога/правило 2.2 Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та надання йому підтримки в освітньому процесі |
||||
|
У закладі освіти здійснюється внутрішній моніторинг |
|
|
|
|
Постійно відбувається відстеження прогресу у навчальних досягненнях здобувачів освіти |
|
|
|
|
|
Здійснюється вдосконалення освітньої діяльності за результатами проведених моніторингів |
|
|
|
|
Не завжди вчителі проводять глибокий аналіз результатів моніторингових досліджень, інколи цей аналіз носить формальний характер |
|
|
|
Впроваджується формувальне оцінювання в освітній процес |
|
|
|
|
|
Вчителі не достатньо використовують формувальне оцінювання у своїй роботі |
|
|
У цілому за вимогою 2.2: Достатній |
||||
Вимога/правило 2.3 Спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання |
||||
|
|
Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання |
|
|
|
Учителями використовуються чіткі та зрозумілі критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти |
|
|
|
|
|
Розробляти спільно із здобувачами освіти критерії, норми оцінювання навчальних досягнень, конкретизу-вавши їх в залежності від навчальних предметів, виду навчальної діяльності, завдань для виконання |
|
|
|
|
У школі створене учнівське самовря-дування, проте потрібно працювати над активізацією його роботи |
|
|
|
Постійно здійснюється системна проф.-орієнтаційна робота |
|
|
|
|
|
Більшої уваги потребують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання на уроках |
|
|
|
|
Не завжди існує можливість вибору різних видів діяльності здобувачів освіти |
|
|
|
|
Більшу увагу необхідно приділяти учням, що мають початковий рівень знань |
|
|
|
У системі методичної роботи закладу освіти присутній напрям, який забезпечує вивчення питань компетентнісного підходу при оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
|
|
|
|
Проводення роботи з батьками щодо формування відповідального ставлення до навчання, активізації партнерських відносин в даному напрямку роботи |
|
|
У цілому за вимогою 2.3: Вимагає покращення |
||||
Загалом за напрямом 2 «Система оцінювання здобувачів освіти»
|
Достатній |
|||
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо вдосконалення діяльності Кошелівського ліцею
за результатами самооцінювання за напрямом
«Управлінські процеси закладу освіти»
1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей
1.1. Забезпечити обізнаність педпрацівників стосовно мети діяльності та шляхів розвитку закладу освіти
1.2. Здійснювати постійний моніторинг досягнення цілей, які визначені стратегією розвитку
1.3. Діяльність педагогічної ради спрямовувати на реалізацію річного плану та стратегії розвитку закладу
1.4. Здійснювати річне планування та відстеження його результативності відповідно до стратегії розвитку
1.5. Залучати до розроблення річного плану всіх учасників освітнього процесу
1.6. Здійснювати в кінці навчального року аналіз виконання річного плану та враховувати результати цього аналізу під час складання плану на наступний навчальний рік
1.7. Звертатися із запитами до засновника про фінансування для створення належних умов діяльності закладу
2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
2.1. Регулярно оприлюднювати та оновлювати інформацію на веб сайті ліцею.
3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників
3.1. Керівництву закладу мотивувати педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності
3.2. Розробити документ, який визначатиме принципи та процедури матеріального і морального стимулювання працівників, чіткі критерії застосування цих заходів
3.3. Частіше розглядати на засіданнях методичних об’єднань, педрад питання професійного вдосконалення педагогів
3.4. Постійно інформувати педагогічних працівників про сучасні форми й методи професійного самовдосконалення
4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, конструктивна співпрацяучасників освітнього процесу, взаємодія з місцевою громадою
4.1. Управлінські рішення в закладі приймати з урахуванням пропозицій учасників освітнього процессу
4.2. Сприяти виявленню громадської активності та ініціатив учасників освітнього процесу, їхній участі в житті місцевої громади
4.3 Створювати умови для запровадження та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти
5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності
5.1.Неухильно виконувати Положення про академічну доброчесність всіма учасниками освітнього процесу
5.2. Систематично організовувати та проводити інформаційні та просвітницькі заходи для формування негативного ставлення до корупції та протидії випадкам недоброчесної поведінки
5.3. Інформувати на веб-сайті закладу та в соціальних мережах про заходи щодо забезпечення принципів та правил академічної доброчесності.
Директор ліцею Валентина БУРЯЧЕНКО
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
ДОВІДКА
про результати оцінювання
внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти (самоаналіз) Кошелівького ліцею за напрямом
«Управлінські процеси закладу освіти»
у 2023-2024 навчальному році
На виконання Закону України «Про освіту», відповідно до наказу по ліцею від 05.01.2024 «Про проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямками "Система оцінювання результатів навчання учнів" та "Управлінські процеси закладу освіти" у 2023-2024 н.р.» у ІІ семестрі було проведено вивчення та самоцінювання за напрямком «Управлінські процеси закладу освіти». Для цього було використано наступні методи збору інформації:
- опитування (анкетування учнів 5-11 класів, батьків, педагогів;
- вивчення документації (стратегія, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, нарад при директорі);
- спостереження.
Управління закладу здійснюють:
- засновник,
- керівник закладу освіти,
- педагогічна рада.
Педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу. Рішення педагогічної ради вводяться в дію наказами керівника закладу.
Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань
У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Стратегія прийнята на засіданні педагогічної ради 30.08.2020, протокол №10, затверджена засновником та оприлюднена на сайті закладу. При складанні Стратегії було проведено аналіз сильних та слабких сторін діяльності закладу, можливостей та загроз. Зазначено очікувані результати та шляхи реалізації стратегічних цілей. Всі працівники ознайомлені зі стратегією розвитку закладу освіти, розуміють і усвідомлено діють для забезпечення досягнення поставленої мети. Один раз на 5 років відстежується процес і результати досягнення стратегічної мети через виконання поставлених завдань. Можливість внесення змін до стратегії передбачена положенням, однак, через відсутність потреби, зміни ще не вносилися.
Рекомендується здійснювати моніторинг наприкінці кожного навчального року.
Річний план, розроблений відповідно до стратегії розвитку та освітньої програми, що визначає основні напрями діяльності закладу освіти. Річний план, розроблений відповідно освітньої програми, що визначає основні напрями діяльності закладу освіти. Річний план укладений за напрямками, що висвітлюють діяльність колегіальних та адміністративних органів керівництва закладом освіти; організацію освітнього процесу; підвищення рівня професійної компетенції педагогів; співробітництво; фінансово-господарську діяльність; заходи щодо розвитку та вдосконалення освітнього середовища. Рекомендовано здійснювати планування організації інклюзивного навчання, як одного з напрямків функціонування ліцею. Річний план оприлюднений, проведена роз’яснювальна робота щодо завдань, які мають бути виконані упродовж навчального року. Аналіз виконання річного плану здійснюється комплексно з урахуванням вимог законодавства (ч.3 ст.4 Закону України «Про освіту»), розроблені відповідні рекомендації.
Педагогічна рада у своїй діяльності керується Статутом ліцею. Її діяльність спрямовується на реалізацію річного плану роботи закладу. Педагогічною радою розглядаються питання планування роботи ліцею; вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи; впровадження в освітній процес педагогічного досвіду та інновацій; приймаються рішення щодо переведення учнів до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні. Рішення педагогічної ради ліцею вводяться в дію наказами директора ліцею. Усі педпрацівників підтвердили, що педагогічна рада функціонує системно і ефективно, розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично.
У закладі розроблено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, яке схвалено педагогічною радою та затверджено директором (протокол засідання педагогічної ради №1 від 31.08.2020). Протягом січня-травня 2023-2024 навчального року проведено самооцінювання якості освітньої діяльності за 2-м та 4-м напрямками. Самооцінювання проводилось із залученням усіх учасників освітнього процесу. Результати самооцінювання узагальнені, заслухані на педагогічній раді та будуть враховані при складанні річного плану на 2024-2025 н.р., оприлюднені на сайті закладу.
Керівництво закладу систематично вживає заходи для створення належних умов діяльності закладу, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, що прослідковується у річному плані роботи, в актах обстеження території та приміщень. Матеріально-технічна база забезпечує виконання вимог державних стандартів, ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти, вимог трудового законодавства, оплати праці педагогічних та інших працівників, охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки тощо. Керівництво закладу освіти постійно вивчає потреби учнів та працівників. У річному плані роботи відведено окремий розділ, щорічно здійснюється аналіз.
Директор ліцею готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію. Засновник виконує свої зобов'язання щодо фінансування та розвитку матеріально-технічної бази в режимі пріоритетності.
До початку минулого навчального року було облаштоване укриття цивільного захисту неподалік від освітнього закладу, що дало змогу організувати освітній процес під час воєнного стану в очному форматі. Восени 2023 року була проведена суттєва робота по будівництву та облаштуванню укриття на території ліцею, що зробило освітній процес більш безпечним.
Кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання отриманих коштів, товарів, робіт і послуг висвітлюється щорічно, через звіт директора ліцею.
Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
За результатами спостереження за освітнім середовищем, навчальними заняттями можна зробити висновок, що у закладі приділяється увага створенню психологічно комфортного середовища, що забезпечує конструктивну взаємодію усіх учасників освітнього процесу.
За результатами проведеного анонімного анкетування учнів 5-11 класів 40% школярів зазначили, що керівництво закладу доступне та відкрите для спілкування, ще 30,4% зазначили відповідб – «переважно так». 81% педагогів цілком задоволені освітнім середовищем та умовами праці, ще 19% - переважно задоволені та вважають, що психологічний клімат в колективі сприяє співпраці педагогів. Всі конфлікти в закладі освіти вирішуються конструктивно. Керівник створює умови для попередження конфліктів, а у разі їх виникнення сприяє їх вирішенню на рівні закладу. 72% опитаних батьків вважають, що адміністрація закладу освіти відкрита для спілкування.
Для прийняття ефективних управлінських рішень з педагогічними працівниками проводяться педради, наради, обговорення, тощо. Зі здобувачами освіти здійснюється регулярне спілкування, постійна комунікація з учнівським самоврядуванням, залучення учнів до обговорення важливих для діяльності закладу рішень. 58% батьків вважають, що школа враховує їхню думку під час прийняття важливих управлінських рішень. 56% учнів вважають, що їхні побажання щодо вдосконалення освітнього процесу враховуються завжди, а 32% - враховуються з окремих питань. 16% опитаних учнів підтвердили, що брали участь у оформленні та дизайні навчальних приміщень, 25% - в організації дозвілля, 48% постійно приймають участь у заходах різних рівнів, а 80% - приймають часто. 25,6% зазначили, що їх думка не враховувалася. Цей показник потребує глибокого аналізу та роботи з виправлення ситуації. Проте, не варто виключати, що певний відсоток опитаних могли не зрозуміти суті питання, або ж просто не подавали ніяких пропозицій.
100% педагогів вважають, що керівництво відкрите для спілкування. 62% педагогів зазначили, що беруть участь у розробці правил внутрішнього розпорядку, 15% - процедурі внутрішньої системи оцінювання закладу освіти. Ініціатива всіх учасників освітнього процесу заохочується і вітається.
У закладі освіти створено інформаційний простір для забезпечення відкритості його діяльності. Створено та постійно підтримується офіційний веб- сайт, який містить необхідну інформацію про діяльність закладу освіти. Заклад має власну сторінку у соціальній мережі Facebook. Інформація, що розміщується на веб-сайті та у соціальних мережах, стосується усіх аспектів діяльності закладу освіти. Для оперативного інформування використовуються постійно діючі, або створені за потребою тимчасові групи у Viber.
Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників
У закладі освіти проводиться виважена, ціленаправлена і конструктивна кадрова політика, раціональне використання педагогічного потенціалу. Укладений згідно діючого законодавства штатний розпис. Перелік посад і кількість ставок визначені залежно від мережі класів, кількості учнів і типових штатних нормативів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Штатний розпис забезпечує виконання освітньої програми закладу освіти. Здебільшого, педагогічні працівники працюють за фахом, окрім асистентів учителя, які не мають спеціалізованої освіти, та педагогічних працівників, які тарифіковані на вакантні години через відсутність певних спеціалістів, проте вони пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації.
Аналіз наказів із кадрових питань, журнал обліку пропущених та замінених уроків, тарифікаційних списків свідчить про ефективність кадрової політики, що здійснюється керівником закладу.
Порядок і процедура стимулювання працівників закладу освіти викладені в колективному трудовому договорі, статуті закладу освіти. Педагогічні працівники ознайомлені щодо підстав матеріального та морального стимулювання. Заохочення працівників закладу здійснюється за результатами успішної діяльності, високими досягненнями учнів, з нагоди державний свят. Процедура і порядок стимулювання витримані. Заклад освіти застосовує та раціонально використовує засоби матеріального та морального заохочення. Керівник закладу освіти впливає на встановлення деяких доплат і надбавок педагогічним працівникам. Усі ці доплати і надбавки узгоджуються із засновником, затверджуються наказом директора. Інформація про всі доплати та надбавки міститься в колективному договорі.
Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, постійному професійному вдосконаленню кваліфікації педагогів, мотивує педагогів до самоаналізу власної педагогічної діяльності. Широко використовують вчителі можливості онлайн платформ для освітян, користуються популярністю курси для педагогів на Prometheus та EdEra.
За даними проведеного анкетування 100% опитаних повністю задоволені можливостями професійного розвитку, які надає заклад освіти. Керівництво заохочує, створює відповідні умови для професійного вдосконалення. Педагогічна рада узгоджує та здійснює контроль за виконанням програми курсової підготовки, розглядає питання педагогічної атестації. Інформації від керівництва закладу освіти щодо сучасних форм і методів фахового вдосконалення є достатньо.
Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою
В закладі освіти всі учасники освітнього процесу дотримуються прав та обов'язків, що закріплені в основних документах: статуті, освітній програмі, правилах поведінки, правилах внутрішнього розпорядку, колективному договорі, посадових обов'язках. За підсумками анкетування учнів, 84,6% підтверджують свою обізнаність із правами та обов'язками учнів. Проте 30% зазначили, що знають про правила, але не дотримуються їх. Тож це питання потребує особливої уваги та намічення шляхів розв’язання. 94,4% здобувачів освіти вказали, що їх права у закладі дотримуються. Керівництво закладу освіти вчасно реагує на порушення прав і обов’язків учасників освітнього процесу, приймає відповідні рішення та аналізує їх виконання. Для попередження конфліктних ситуацій, розв'язання проблем у міжособистісних відносинах у закладі освіти під керівництвом практичного психолога організовано роботу шкільної служби порозуміння.
Рекомендовано: до розробки правил та обов’язків для здобувачів освіти залучати батьків та учнів.
83% вчителів, 30% ліцеїстів, 55% батьків респондентів зазначили, що мають можливість впливати на ухвалення рішень. Керівництво закладу освіти відкрите до діалогу з учасниками освітнього процесу, постійно сприймає та враховує їх пропозиції. У закладі освіти спостерігається ефективна співпраця та комунікація між керівником та його заступниками, іншими працівниками. Налагоджено канали комунікації керівництва з іншими учасниками освітнього процесу.
В закладі освіти проводиться послідовна політика щодо вибудовування партнерських взаємовідносин між учасниками освітнього процесу, утвердження педагогіки співробітництва на засадах розподіленого лідерства. В закладі діють осередки самоврядування: Рада школи, батьківський комітет, учнівське самоврядування.
Адміністрація закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на розвиток закладу. Ліцей є активним учасником волонтерського руху. Протягом навчального року педагогічний та учнівський колектив брали активну участь у акціях, спрямованих на підтримку військових та українців, постраждалих від агресії рф: організовували ярмарку для збору коштів, збирали продуктові набори, відправляли посилки воїнам-землякам. Працівники ліцею постійно опікуються пораненими військовими, які перебувають на лікуванні, готуючи домашні страви, випічку та різні смаколики.
Керівництво закладу освіти забезпечує необхідні умови для діяльності різноманітних форм громадського самоврядування. Органи громадського самоврядування діють активно та ефективно, допомагають керівництву вирішувати проблеми школи та приймати раціональні управлінські рішення. В закладі освіти налагоджено усталені процедури розгляду керівництвом пропозицій учасників освітнього процесу. Загальношкільні збори традиційно збираються у І семестрі та у кінці навчального року, проводиться звіт директора та самооцінювання протягом року, на педраді (зазвичай, у червні або серпні) підводяться підсумки самооцінювання.
Педагоги беруть участь у розробці документів: річному плані роботи, антибулінговій програмі, у процедурі внутрішньої системи оцінювання якості освіти, розробленні прав і обов'язків. 56% учнів та 82% батьків підтвердили, що адміністрація розглядає їхні звернення.
Рекомендація: практикувати залучення батьків та учнів до розробки важливих політик/процедур.
Школа конструктивно співпрацює з місцевою громадою та засновником. Учасники освітнього процесу залучаються до участі в обговоренні і прийнятті програм/проектів громади.
Розпорядок дня та розклад навчальних занять у закладі освіти розроблено відповідно до освітньої програми, з урахуванням інтересів дитини та вікових особливостей учнів. Щоправда, при складанні розкладу не вдається дотриматися всіх рекомендованих вимог, у зв’язку із щільним навантаженням учителів та досить великою кількістю годин за навчальним планом. Розклад занять оприлюднено на сайті закладу. Під час опитування 22,4% учнів зазначили, що розклад занять їх цілком задовольняє, 60,8% вказали, що переважно задовольняє. 2 учні вказали причину незадоволення розкладом «багато занять (8 і більше)», що не відповідає дійсності, адже максимальна кількість уроків за розкладом – 7.
Режим роботи закладу оптимально враховує місце розташування, віддаленість проживання здобувачів освіти, працівників закладу, забезпечення педагогічного супроводу. У процесі розроблення освітньої програми, навчального плану, варіативної частини навчального плану (додаткових годин для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором) враховуються інтереси та потреби учнів, побажання батьків/законних представників. Коригування режиму роботи закладу освіти здійснюється наказом директора закладу освіти.
У ліцеї використовуються різні організаційні форми освітнього процесу, в тому числі з використанням технологій дистанційного навчання. Результати вивчення документації свідчать, що в закладі створюються та реалізуються індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти за заявами батьків (педагогічний патронаж, сімейне навчання, екстернат). Керівництво закладу забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, організовує індивідуальну форму здобуття освіти. За висновком медичних комісій, спеціалістів ІРЦ, у закладі відкриваються інклюзивні класи для дітей з особливими освітніми потребами. Для учнів з особливими освітніми потребами командою супроводу розробляються індивідуальні навчальні плани, які містять корекційний складник. Педагогічні працівники розробляють і надають окремим учням індивідуальні завдання, визначають персональні мету/завдання в залежності від індивідуальних особливостей.
У закладі освіти використовується електронний журнал, інтерактивні Інтернет-платформи для організації дистанційного навчання. Інтернет-платформа використовується для розміщення освітніх ресурсів, комунікації між вчителями і учнями, ведення класного журналу в електронній формі.
Рекомендації: продовжити врахування в організації освітньої, педагогічної, управлінської діяльності пропозицій учасників освітнього процесу.
Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності
В закладі освіти реалізується політика академічної доброчесності. Робочою групою розроблено Положення про академічну доброчесність, схвалене педагогічною радою школи (протокол №1 від 31.08.2020 р.) та затверджене наказом по школі. Всі педагогічні працівники ознайомлені з Положенням про академічну доброчесність. Положення розміщено в загальному доступі на сайті закладу.
Педагоги ліцею користуються критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, розробленими і затвердженими МОН України. Крім того, кожним педагогом розроблені критерії оцінювання для 5-6 класів НУШ. Учні і батьки ознайомлюються з ними на початку навчального року, повторно вони озвучуються педагогами у процесі навчання та перед підсумковими роботами. Питання академічної доброчесності постійно перебуває на контролі адміністрації закладу освіти. З метою вивчення даного питання, у закладі проведено опитування серед учасників освітнього процесу щодо формування і дотримання академічної доброчесності, в якому 40% опитаних учнів сказали про те, що їх регулярно інформують, а 54% зазначили, що така робота проводиться нерегулярно, 1,1% (1 учень) - не проводяться, 3,2% (2 учні) - не розуміють, про що йдеться. Педагогічні працівники повідомили, що проводять бесіди щодо дотримання академічної доброчесності серед учнів, до того ж в ліцеї розміщено інформаційні стенди з цього питання. Проте на сайті закладу досить мало інформації по академічній доброчесності.
Щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо), в закладі розроблено порядок реагування на встановлені факти порушення академічної доброчесності.
Факти порушення академічної доброчесності здобувачами освіти офіційно не зафіксовані у закладі, однак, спостерігаються поодинокі випадки не достатнього усвідомлення академічної доброчесності та її нівелювання. Якщо виникають ситуації щодо порушення академічної доброчесності, то вони розв'язуються в індивідуальному порядку – вчитель(ка) - учень(ениця) без залучення керівництва закладу.
У закладі освіти проводиться постійна інформаційна та просвітницька робота щодо принципів доброчесної поведінки. 100% опитаних працівників закладу обізнані з вимогами Антикорупційного законодавства. Вчителі під час проведення навчальних занять та у позаурочній роботі інформують учнів про неприпустимість і негативні наслідки корупційних діянь. Проведене опитування серед здобувачів освіти показало, що адміністрація ліцею та педагоги інформують їх про негативне ставлення до корупції. 36,8% відповіли, що інформацію отримують переважно на уроках, 11,2% - на позаурочних заходах, бесідах - 48%, через індивідуальну роботу - 9,6%.
Випадків недоброчесної поведінки працівників закладу не зафіксовано. Керівництво закладу для протидії випадкам недоброчесної поведінки проводить роз'яснювальну та просвітницьку діяльність, направлену на формування особистої відповідальності, формування правової свідомості й правової культури. Керівництво закладу надає педагогічним працівникам допомогу у проведенні просвітницької та інформаційної роботи: підготовці інформаційних матеріалів, рекомендацій, організації зустрічей з представниками правоохоронних органів, розробленні заходів протидії корупції.
Робоча група з проведення самооцінювання узагальнивши результати, прийшла до висновку, що наявна потреба у вдосконаленні окремих управлінських процесів закладу освіти, зокрема:
- сприяти сертифікації педагогічних працівників;
- залучати усіх педагогічних працівників та представників учнівського самоврядування до планування діяльності закладу;
- активізувати роботи веб-сайту закладу з висвітлення виховних заходів; матеріалів для батьків; матеріалів щодо попередження булінгу, дискримінації, насилля; інформування про негативне ставлення до корупції, дотримання академічної доброчесності.
Робочою групою у червні 2024 р. було дано оцінку діяльності ліцею за напрямом «Управлінські процеси закладу освіти» за п’ятьма вимогами та визначено загальний рівень – достатній.
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
Результати оцінювання
внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти (самоаналіз) Кошелівького ліцею за напрямом
«Управлінські процеси закладу освіти»
у 2023-2024 навчальному році
Вимоги |
Високи й |
Достатні й |
Рівень, що вимагає покращення |
Низький |
закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань |
||||
1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої ді-яльності |
|
|
|
|
1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми |
|
|
|
|
1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії і процедур забезпечення якості освіти |
|
|
|
|
1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.1: |
Високий |
|||
|
||||
2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм |
||||
2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно ком-фортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру |
|
|
|
|
2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах |
|
|
|
|
||
У цілому за вимогою 4.2: |
Достатній |
|||||
3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників |
||||||
3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми |
|
|
|
|
||
3.2. Керівництво закладу освіти за до-помогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педа-гогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, самороз-витку, здійснення інноваційної освіт-ньої діяльності |
|
|
|
|
|
3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників |
|
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.3: |
Достатній |
||||
4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою |
|||||
4.1. У закладі освіти створюються умо-ви для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу |
|
|
|
|
|
4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу |
|
|
|
|
4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громад-ського самоврядування |
|
|
|
|
4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської актив-ності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі вжитті місцевої громади |
|
|
|
|
4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особ-ливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам |
|
|
|
|
4.6. У закладі освіти створюються умо-ви для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.4: |
Достатній |
|||
5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності |
||||
5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності |
|
|
|
|
5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.5: |
Достатній |
|||
Загалом за напрямом 4. Управлінські процеси закладу освіти: |
Достатній |
ВІДДІЛ ОСВІТИ ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
КОШЕЛІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
12015, вул. Володимирська 1, с. Кошелівка,
ЄДРПОУ 22056828, koshschool1@ukr.net
ВИСНОВОК
про результати самооцінювання за напрямом «Управлінські процеси»
за 2023–2024 н.р.
Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти |
||||
Перший (високий) |
Другий (достатній) |
Третій (вимагає покращення) |
Четвертий (низький) |
|
Вимога/правило 4.1 Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених завдань |
||||
|
Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, територія обслуговування, формування контингенту учнів, обсяг та джерела фінансування тощо), передбачає заходи з підвищення якості освітньої діяльності |
|
|
|
|
Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію його розвитку |
|
|
|
Учасники освітнього процесу залучаються до розроблення річного плану роботи закладу освіти |
|
|
|
|
Керівник та органи управління закладу освіти аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його, |
|
|
|
|
|
Діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямовується на реалізацію річного плану роботи та стратегії розвитку закладу |
|
|
|
Заклад освіти розробляє та оприлюднює документ, що визначає стратегію (політику) і процедури забезпечення якості освіти |
|
|
|
|
У закладі освіти здійснюється періодичне (не рідше одного разу на рік) самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур |
|
|
|
|
|
Учасники освітнього процесу залучаються до самооцінювання якості освітньої діяльності |
|
|
|
Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, здійснює проєктну діяльність тощо) |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.1: Високий |
||||
Вимога/правило 4.2 Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм |
||||
|
Частка учасників освітнього процесу, які задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти і діями керівництва щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними |
|
|
|
|
У закладі освіти забезпечується доступ учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування з керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо) |
|
|
|
|
Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідних заходів реагування |
|
|
|
|
Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти/інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах тощо) |
|
|
|
У цілому за вимогою 4.2: Достатній |
||||
Вимога/правило 4.3 Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників |
||||
|
Частка педагогічних працівників закладу освіти, які працюють за фахом (мають відповідну освіту та/або професійну кваліфікацію) |
|
|
|
|
Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників |
|
|
|
Керівництво закладу освіти створює умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації педагогічних працівників |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.3: Достатній |
||||
Вимога/правило 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, ухвалення управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою |
||||
|
Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні права забезпечуються у закладі освіти |
|
|
|
|
Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні пропозиції враховуються під час ухвалення управлінських рішень |
|
|
|
Керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти |
|
|
|
|
Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, спрямовані на сталий розвиток закладу освіти та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні проєкти, заходи тощо) |
|
|
|
|
|
Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу |
Частка батьків і учнів, думка яких враховується при виборі навчальних предметів для поглибленого вивчення, визначення вибіркових (за вибором учнів) навчальних предметів (інтегрованих курсів), організації профільного навчання, навчальних програм |
|
|
|
У розкладі навчальних занять забезпечено розподіл навчального навантаження з урахуванням вікових особливостей учнів |
|
||
|
Розклад навчальних занять у закладі освіти сформовано відповідно до освітньої програми |
|
||
|
Керівництвом закладу освіти запроваджуються різні форми організації освітнього процесу, зокрема з використанням технологій дистанційного навчання |
|
||
|
Керівництво закладу освіти забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, запроваджує дистанційну та індивідуальні форми здобуття освіти (за потреби) |
|
||
У цілому за вимогою 4.4: Достатній |
||||
Вимога/правило 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності |
||||
|
Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидіє фактам її порушення |
|
|
|
|
Частка учнів і педагогічних працівників, які поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності |
|
|
|
Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції |
|
|
|
|
У цілому за вимогою 4.5: Достатній |
||||
Загалом за напрямом 4. Управлінські процеси закладу освіти: |
Достатній |
|||